На Вінниччині горище школи побудували з давніх ікон. ФОТО

Учні селища Гопчиця близько 90 років не знали, що їхня школа побудована із… церкви. Лише цієї неділі невеличке селище очікувало неймовірне відкриття – знайдено розписи Свято-Троїцької церкви, яким понад 150 років. 

Ще п’ять років тому у селі Гопчиця Вінницької області не було навіть своєї церкви. До цього жителі ходили на богослужіння до сусідів – місцеву церкву зруйнували ще в 1926 році. На подвір’ї колишнього храму через декілька років з’явилася школа. Старожили, серед них і екс-завідувач місцевим краєзнавчим музеєм і завуч школи, якому вже 92 роки, пам’ятали, що приміщення для учнів побудували з частин церкви.

• Тоді частина церковного господарства, сарайчик, розвалювалася – його знесли, зруйнували і церкву, але побудували школу, – розповідають жителі селища виданню kp.ua.

За минулі 90 з гаком років ці спогади потроху почали перетворюватися в легенду. Оповідання старожилів молодь почала сприймати як вигадку, адже ніяких підтверджень досі не знайшли.

Кілька років тому новим завідувачем краєзнавчого музею Гопчиця призначили Михайла Петренка. Небайдужий до історії рідного краю, він тут же взявся за дослідження. І знайшов підтвердження існування Свято-Троїцької церкви в селі, її руйнування, і будівництва на цьому місці школи з церковних матеріалів.

• З архівних матеріалів відомо, що питання про будівництво нового приміщення школи розглядалося 20 листопада 1926 року на засіданні сільської ради. Було вирішено будувати нову школу на церковній землі, на місці попової клуні, яка руйнується. Школу було побудовано і здано в експлуатацію десь в 1930 році. Ще три класні кімнати (і вузький коридор) було добудовано в 1939 році“, – розповідає завідувач краєзнавчого музею Гопчиці Михайло Петренко.

У архівних матеріалах не йшлося про деталі самого будівництва, і які саме матеріали використовувались для покрівлі. Весь цей час ікони були приховані від очей людей на горищі навчального закладу. Перевірити ці факти вирішила ініціативна група у складі сільського голови Романа  Прилуцького, директора краєзнавчого музею села Михайла Петренка, Олександра  Саліженка і Владислава Прилуцького. Пошукові  роботи узгодили з директором школи Марією Іванівною Журавльовою і завгоспом Віталієм Яремою.

Під час огляду шкільного горища виявили старі балки, скріплені дерев’яними цвяхами, ковані металеві скоби і, найголовніше, розписи самої церкви.

• Спершу помітили пофарбовані балки з орнаментом, далі ікони. Розписи з обох сторін, це може свідчити, що їх використовували як частину розмежування між притвором і храмом, або ж це частина вівтаря. Масляні розписи добре збереглися, чітко прослідковуються біблійні сюжети – “Вхід Господній у Єрусалим”, “Вознесіння Господнє”, образи Діви Марії, Ісуса Христа і апостолів. Думали, що все безслідно зникло і це була лише легенда. Цим іконам і розписам, вже понад 150 років, їх ніхто з односельчан не бачив вже 80 років. Це неймовірне відкриття для нашої громади!, – коментує Роман Прилуцький.

Директор краєзнавчого муею розповідає, що цей дах пережив Другу світову війну, німці облаштували тут стайню і не помітили, що над ними приховано такий скарб.

За словами завгоспа школи Віталія Яреми, під час ремонту малюнки бачили і на дошках з підлоги.

Також під час огляду на горищі знайшли старий глиняний посуд і гасові примуси, які забрали до краєзнавчого музею.

• Після того, як вирішимо проблему з добудуванням нової школи і школярів переселять туди, на корпусі старої школи, де виявили розписи, зробимо оновлення покрівлі. Сподіваюсь, що з допомогою реставраторів можна буде з’єднати всі елементи і відтворити старі малюнки. Їх розміщення будемо обговорювати з громадою. Перенести реліквію можна і в нову церкву, або ж це може бути окрема експозиція в нашому краєзнавчому музеї, – додає сільський голова.

Довідка: Дерев’яна церква на честь Пресвятої Трійці була збудована на кошти поміщика Різніча Івана Стефановича у 1855 році. Як описував у своїй книзі “Сказание о населенных местностях Киевской губернии” Лаврентій Похилевич, біля церкви була також і дзвіниця і мур, збудований в 1850 році при священнику Маєвському. Попередня церква була зарахована до 5-го класу, землі мала 50 десятин, при церкві діяло приходське елементарне училище для дітей прихожан. Учні (11 хлопців) навчалися в одній класній кімнаті протягом трьох років, навчав дітей вчитель Чумак, який теж закінчив лише церковну-приходську школу. В такій школі вчили читати Святе письмо, писати і рахувати. Минулої неділі розписи знайшли на опорних балках горища – кожна довжиною близько шести метрів і всього 20 см в ширину. Жителі розгледіли намальовані біблійні сюжети “Вхід Господній в Єрусалим” і “Вознесіння”, образ Діви Марії, Христа і апостолів.

Фото: hopchytsya.com.ua