Суддя Вінницького міського суду Олена Вохмінова відмовила у задоволенні позову керівниці “Вінницької агенції журналістських розслідувань” Інги Фляжнікової до видання Vежа та шеф-редактора Андрія Качора.
У ньому Фляжнікова вимагала видалити з сайту видання значну частину публікації “Олія, пір’я та ЛГБТ: що відбулося в готелі “Поділля” та чому на цьому спекулюють”.
Відповідну ухвалу суддя Вохмінова виголосила сьогодні, 3 лютого відразу після судових дебатів за участі представниці позивачки та відповідача Андрія Качора. Сама Фляжнікова, як і на попередніх засіданнях, під час дебатів у суді не з’явилася.
Замість неї її інтереси представляла адвокатка Тетяна Мишковська, яка виступала категорично проти зйомки в судовому засіданні. Водночас Качор захищався самостійно, без адвоката.
Наразі зачитана лише резолютивна частина ухвали, повний текст буде відомий протягом десяти днів.
Нагадаємо, що керівниця “Вінницької агенції журналістських розслідувань” Інга Фляжнікова подала позов проти Vежі та Качора особисто з вимогою видалити з сайту публікацію “Олія, пір’я та ЛГБТ: що відбулося в готелі “Поділля” та чому на цьому спекулюють” про напад активістів організації “Едельвейс” на журналістський тренінг про ЛГБТ-тематику.
Позивачка Інга Фляжнікова (фото з фб-сторінки позивачки)
У своїй позовній заяві Фляжнікова вимагала спростувати та видалити з сайту інформацію зокрема про те, що Vежа засумнівалась в її компетенціях як журналістки-розслідувачки з огляду на те, що у своїх коментарях Фляжнікова ретранслювала завідомо неправдиву інформацію про видання Vежа, раніше поширену проросійським блогером Шарієм. На думку Фляжнікової, ця інформація, оприлюднена Vежею та підкріплена фактами у самій публікації, паплюжить її честь, гідність та ділову репутацію.
Крім того позивачка у своїй позовній заяві вказувала, що коментар з приводу ситуації вона надавала журналістці Vежі Катерині Дядюк, а кінцевий матеріал був опублікований у виданні під авторством Андрія Качора. З огляду на це та інші подібні аргументи, зазначені у позовній заяві, Фляжнікова вимагала у видання спростувати опубліковану інформацію, видалити її з сайту видання, а також стягнути з Андрія Качора матеріальну компенсацію. у розмірі п’яти тисяч гривень.
Повний текст позовної заяви можна прочитати нижче на скріншотах.
Галерея доступна у повній версії сайту для десктопів
Пізніше, після набуття справою розголосу, Фляжнікова відмовилася від вимагання матеріальної компенсації.
Водночас Качор під час дебатів заявив, що публікація, до якої позивається Фляжнікова, написана з дотриманням усіх журналістських стандартів, в ній наведені позиції всіх сторін конфлікту, поліції та профільних експертів, враховано баланс думок, повнота та достовірність інформації.
Що ж стосується поширення Фляжніковою фейків Шарія про Vежу (а саме згадку про цей факт Фляжнікова вимагала видати з сайту), Качор зазначив, що це – питання не до автора публікації, а до того, хто такі фейки поширює.
Андрій Качор (фото з архіву)
– Пані Фляжнікова, яка, до речі, не знайшла в собі сміливості бодай раз з’явитися на суд за власним же позовом, образилася на правду. Таке буває. Образилася на те, що хтось вказав їй на її рівень компетенції як “журналістки-розслідувача”, яка в реальності не здатна перевірити інформацію, елементарні факти і документи, які перебувають у публічному доступі. А замість того – поширює фейкову інформацію про колег, раніше озвучену російською пропагандою. Образилася на те, що хтось не став сліпо транслювати її зацікавлену позицію, а розібрався у фактах, співставив їх і подав інформацію об’єктивно та неупереджено, на розсуд читачів.
Я думаю, що в такому випадку потрібно не ображатися і подавати неадекватні позови, а працювати над собою, підвищувати свій професійний рівень, аби відповідати статусу “журналістки-розслідувача”. Ось це найкращий захист власної “честі, гідності та ділової репутації”. Сам факт подачі завідомо безперспективного позову журналіста проти журналіста – ганебний і дискредитує професію. Це саме той випадок, коли робить дурню хтось інший, а соромно тобі, – сказав Качор після завершення судового засідання.
Відтак суд зобов’язав Фляжнікову сплатити судовий збір, а в позовних вимогах – відмовив повністю. Водночас у позивачки є ще 30 днів на апеляцію.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.