У Вінниці в День пам’яті жертв голодоморів містян пригощали “найгіршим супом”. ФОТО

14:21
Автор: В'ячеслав Луцков

Сьогодні, 27 листопада, у Вінниці в День пам’яті жертв голодоморів на Майдані Небесної Сотні влаштували акцію “Непораховані з 1932”. Вінничани могли побачити жахаючу ілюстрацію кількості померлих від голоду та спробувати страву, якою рятувались в 1932-1933 роках.

Так, ще здалеку на площі можна було побачити 24 стільці із запаленими свічками та різноманітним людським одягом – дитячим, чоловічим чи жіночим. Все це було інсталяцією, що символізувала смертність під час геноциду українців – 24 людини на хвилину.

Підійшовши ближче, часом з динаміків можна було почути сумну статистику смертності та причини голоду – штучне винищення нашого народу на різних землях.

Неподалік інсталяції розташувався вуличний ресторан “Непораховані з 1932”, який пригостив кілька десятків вінничан “найгіршим супом” – з кори дуба, шишок та хвої.

 

 

 

 

 

– Ця акція створена саме задля того, аби донести до молоді, до дітей минуле – аби розуміли історію та перейнялися нею, – розповіла Наталя Штогрин, в.о. директора Вінницького обласного центру “Квадрат” (організатора акції у Вінниці).

Як розповіла пані Наталя, суп з шишок – це страва, яка часом могла складати увесь денний раціон родини.

Вінничани, які сьогодні спробували цей “суп” та ділились враженнями, очікувано були не в захваті від його смаку: хтось дивувався тому, що він взагалі схожий радше на чай, а не суп, хтось відзначав “стрягнучий” смак рідкої “страви” чи її неситність.

 

 

 

 

– Я не думаю, що тут є якісь поживні речовини, які могли якось допомогти людям вижити. Хіба що морально якось підтримати, – поділився з журналістами враженнями Станіслав, який прийшов на Майдан Небесної сотні спеціально, аби спробувати страву. 

 

 

Також спробувавши суп з шишок, можемо зазначити, що перший його ковток здається “терпимим”, однак з кожним наступним смак стає все жорсткіше та “хвойніше” – ніби з рідиною їсиш гілки ялинки, яка намагається застрягнути в горлі. Тож навіть трохи більше ста грамів цього напою нам давались досить складно.

Організатори розповіли й про деякі інші страви, які їли під час Голодомору: затертухи (перемелене борошно (якщо його вдалось знайти) з корою дуба чи берези), трав’яники (хлібці з натертої трави, змішані на гарячій воді з насінням льону) тощо. Також їсти могли домашніх тварин чи мишей.

– Страви, якими рятувалися – це “хлібці” з тирси, мерзла картопля, суп з шишок. …Їли і павуків. …Моя бабуся розповідала, що іноді настільки важко було не їсти, настільки вже марили їжею, що навіть грудка землі вважалася їстівною. Тоді (нею) наповнювали шлунок, аби хоча б щось з’їсти, – розповіла пані Наталя.

Також організатори розповіли, що аби допомогти світу дізнатись про голод в Україні, можна підписати петицію:

– Ми хочемо закликати всіх підписати петицію, аби слово “Голодомор” внесли в усі англомовні словники світу. Оскільки лише 16 країн світу визнали Голодомор 1932-1933 року як геноцид української нації, – зазначила Вероніка Бабич, працівниця ВОМЦ “Квадрат”.

 

 

 

 

 

“Непораховані з 1932” — це проєкт, який створила Українська академія лідерства у партнерстві з агенцією “Gres Todorchuk PR” восени 2017 року. Його назвали на честь мільйонів українців, які загинули під час Голодомору.

Вперше проєкт реалізували як вуличний ресторан під час міжнародної експедиції в Ізраїлі. Його метою стало поширення знання про Голодомор, аби більше країн визнали його геноцидом української нації. Згодом такі акції влаштовували у Бельгії та Україні.

Також проєкт існує у вигляді онлайн-ресторану пам’яті. Частина рецептів на платформі – родинні спогади студентів Української Академії Лідерства.

Про Голодомор

Голодомор – це геноцид української нації, вчинений в 1932-1933 роках. Він скоєний керівництвом Радянського Союзу, щоб упокорити українців, остаточно ліквідувати український спротив режиму та спроби побудови самостійної, незалежної від Москви Української Держави.

Тоді з України вивезли весь урожай і худобу, не залишивши людям нічого. За даними Інституту національної пам’яті, від штучного голоду померло від 4,5 до 7 мільйонів осіб. Тобто, у пік смертності у червні 1933 року в Україні помирали щодоби – 34 170 осіб, тобто щогодини – 1 420 осіб, щохвилини – 24 особи. Кожні 5 секунд — 2 людини. Щоб вижити, українці їли усе: жолуді, шишки, листя, кору і траву.

Нагадаємо, сьогодні о 16:00 відбудеться загальнонаціональна хвилина мовчання, а на підвіконнях можна буде побачити вогники свічок, які запалюють у пам’ять про загиблих.

Фото Зорини Гаджук

Читайте також: «Щоб вам у сні не снився цей голодомор»: спогади мешканців Поділля з 1933-го року

Читайте також: “Найвище блаженство в житті – їсти кусок хліба”: Голодомор на Вінниччині в спогадах очевидців

Читайте також: “Забрали батька, бо нема, що вже забирати”: спогади свідка Голодомору з Поділля Надії Корольової. ВІДЕО

Читайте також: “Така голодна була, що вже нічого не боялася”: Ксенія Катічева про розкуркулення і Голодомор на Вінниччині

✐ Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.