У Вінниці вперше обрали переможців рейтингу “Велопрацедавець року”. ФОТО

16:59
Автор: В'ячеслав Луцков
Become a Patron!

Сьогодні, 5 жовтня, в молодіжному центрі “Квадрат” відбулось нагородження переможців національного конкурсу “Велопрацедавець року – 2019” у Вінниці. Одразу шість вінницьких підприємств та установ взяли участь у конкурсі й погодились, щоб їх проінспектували професійні та звичайні велосипедисти.

Цього разу журналіст Vежі на запрошення організаторів сам міг стати членом журі “Велопрацедавець року”, проінспектувати підприємства-учасників конкурсу та зробити свій внесок в остаточне рішення організаторів щодо того, хто з конкурсантів найбільш гідний нагороди.

        

“Велопрацедавець року” – конкурс, на якому оцінюють найкращі умови праці для людей, які приїздять чи можуть приїздити на роботу на велосипеді. У Вінниці конкурс цьогоріч відбувся вперше, як і в шести інших містах України. Натомість, в Києві конкурс організовують вже одинадцятий рік поспіль.

Цей матеріал не відображає думку всіх суддів конкурсу, а передає спостереження та висновки автора матеріалу.

Учасники конкурсу

HUB Місто змістів (як частина Інституту розвитку міст)

Даєш роздягальню і душ в Хаб!

Чим займається: Хаб – платформа для організації заходів, здебільшого членів інститутів громадянського суспільства.
Штат: 4 працівника.
Кількість “велопрацівників”: 2.
Статус: номінант.  

  

Хаб – найменший за кількістю штату претендент, бо насправді він вважається складовою Інституту розвитку міст. Щоправда, половина штату як Хабу, так й Інституту стабільно їздить на велосипедах. Вони постійно беруть участь у велозаходах міста та челенджах. Так, нещодавно працівники Інституту створили челендж “ВелоСлужбовець”, за умовами якого працівникам різних установ потрібно було гуртом проїхатись на велосипедах та зробити спільну фотосесію.

Фото ІРМ

Загалом, за період челенджу близько 25 департаментів, комунальних закладів та підприємств взяли в ньому участь. Це поширилось по області. Навіть бізнес-підприємства долучались – розповіла про ініціативу Аліна Дяченко, очільниця Інституту розвитку міст.

Аліна Дяченко

  

  

Водночас інфраструктурі Хабу як зручного для велосипедистів, місця, поки залишається бажати кращого. Тут немає душу, роздягальні, ящиків для одягу, пральні чи сушилки. Натомість є велопарковка, яку ще можна модернізувати. Попри наявність камер спостереження, охорона відсутня, як і накриття над парковкою.

“Delphi”

“А де ваша парковка?”

Чим займається: розробка програмного забезпечення.
Штат: 300 осіб.
Кількість “велопрацівників”: до 50.
Статус: номінант.

  

Перше, і найбільш неоднозначне, з чим нам довелося зіштовхнутися на цьому підприємстві – його велопарковка. Так, вона розташована посеред загальнодоступного двору, а не біля стін, як зазвичай. Також, попри те, що вона з усіх боків обнесена високою сіткою й закривається хвірткою, на ній відсутнє будь-яке накриття, крім хіба листя навколишніх дерев. Тож велосипеди можуть постраждати щонайменше від негоди, щонайбільше від крадіїв (на парковці відсутні камери).

До помічених позитивів можна віднести зручність і кількість паркомісць на велопарковці. Так, близько 36 П-подібних двомісних стійок огорнули поролоном для м’якості й розставили на достатній відстані одна від одної.

     

 

На жаль, в самому офісі також все було неоднозначним: є дві кабінки душу, однак досить “радянські” й розташовані вони в одній кімнаті з туалетом. Роздягалень, як таких немає: змінити одяг можна лише в душі/туалеті. Є в кабінетах офісу й шафки для одягу, однак їх досить мало в порівнянні з кількістю працівників: два ящики на понад 4 працівника. Звісно, одяг після поїздки на байку складати туди було б неправильно.

  

Наразі в компанії роблять інтернет-розсилки для велопрацівників з анонсами тематичних заходів. Водночас, конкретних планів щодо покращення зручностей для велосипедистів на підприємстві поки немає.

ДП “Електричні системи”

“Режимний об’єкт! Знімайте так, щоб обличчя не було видно…”

Чим займається: виготовлення електроджгутів для “Mercedes”
Штат: 1650 осіб.
Кількість “велопрацівників”: від 40 до 100.
Статус: номінант.  

  

Першим підприємством, яке ми поїхали оцінювати, стало ДП “Електричні системи”, що на перетині вулиць Замостянської та Стрілецької. Після отримання спеціальної іменної перепустки і перетину кількаметрових воріт цього режимного підприємства нам довелося їхати до велопарковки ще понад дві сотні метрів. На жаль, дорога місцями була всипана каштанами, які доводилось оминати велосипедом.

Власне парковка приємно здивувала: попри відсутність стін, вона має накриття і розетки для зарядки електровелосипедів. Сторонні не мають доступу на всю територію підприємства, тож за свого “двоколісного” можна не переживати. Кількості місць (56) хоча потенційно й недостатньо для всіх велопрацівників, однак під час нашого візиту вони не були заповнені байками навіть наполовину. До того ж, у підприємства є плани розширити велопарковку.

  

 

Серед недоліків – відсутність душу для більшості штату (він є лише у працівників складу) й можливості оперативно випрати одяг (речі будуть пратись іншим підприємством щонайменше декілька днів). При цьому,є велика роздягальня на 1300-1400 місць, щоправда спільна. В планах у підприємства – побудувати також душову

Що приємно здивувало й запам’яталося – це єдине підприємство, на якому запитували порад, куди їм рухатись в розвитку велоінфраструктури, зокрема щодо зручностей, шляхів мотивації персоналу тощо. Участь у конкурсі підприємство взяло, аби усунути помічені нами недоліки.

“LetyShops”

“У вас є кімната з ударною установкою і гітарами??? А, точно, велосипеди…”

Чим займається: кешбек-сервіс для онлайн-покупок.
Штат:  160 осіб.
Кількість “велопрацівників”: до 20.
Статус: номінант. 

  

Під’їхавши до офісу компанії, що прямо біля ринку “Юність”, велопарковки ви не знайдете: вона всередині чотириповерхової будівлі. Вже зайшовши всередину, одразу видно декороване (!) місце для парковки, прямо біля столика охоронця. Щоправда, всього п’ять паркомісць на 20 велопрацівників – надто мало, що відразу відчувається: велосипедів вже нікуди ставити.

  

 

Є в офісі й кімната з шафами для речей (через прозорі стіни роздягальнею цю кімнату не назвеш), й пральна машинка, й стійки для сушки. На весь штат всього одна душова кабінка, щоправда на вигляд краще, ніж на інших підприємствах. В компанії є навіть масажний кабінет та масажист для всіх охочих співробітників та зал з настільним тенісом.

        

Працівники “LetyShops” беруть участь у велозаходах, щоправда завдяки самоорганізації, а не через політику компанії. Планів до розвитку велоінфраструктури у підприємства немає, однак вони запевнили, що “завжди готові відповісти на запити працівників”.

“Аграна Фрут Україна”

Вся екскурсія із запахами сидру, яблук і браги (неодночасно)

Чим займається: виготовлення фруктових наповнювачів й інших продуктів, зокрема з яблук.
Штат: від 220 осіб (влітку кількість збільшується через сезонний характер робіт).
Кількість “велопрацівників”: до 20, судячи із зайнятості велопарковки.
Статус: переможець.

     

Шлях на територію підприємства веде через пропускний пункт з охороною, шлагбаумом та камерами, тож питань щодо безпеки велосипедів не виникає. Сама ж велопарковка, яку саме прибирали від опалого листя, виявилася досить вмісткою для штату: там було 13 двомісних стійок.

Щоправда місця між двома рядами стійок було відносно мало, тож ноги чи велосипед раз-по-раз чіпляли вже припарковані байки. Проте цікаво, що з ініціативою створити велопарковку виступили самі працівники.

  

Однак головні, здебільшого приємні, “сюрпризи” нас чекали вже всередині підприємства. Як виявилося, є дві роздягальні для чоловіків та жінок з індивідуальними шафами для одягу у кожного працівника. При цьому, таких шафи одразу дві: для звичайного одягу і спеціального, робочого.

Для чоловіків і жінок є по три кабінки душу, щоправда кабінки одна від одної відгороджуються лише шторкою. При цьому, на підприємстві є не лише пральні машини для працівників, а й машини для сушки і стійки для сушіння. Видно було, що цими можливостями робітники активно користуються, бо стійки були майже повністю зайняті речами.

        

Чи не єдиним суттєвим недоліком підприємства стала відсутність мотивації для більшого катання на “байках” і подальших планів на розвиток велоінфраструктури (окрім створення спортзалу, що стосується фізичної культури в цілому).

“MemCrab”

“У вас справді є велик “на халяву”?”

Чим займається: розробка веб і мобільного програмного забезпечення.
Штат: 19 осіб.
Кількість “велопрацівників”: 10.
Статус: переможець.

  

Найменш публічний офіс в списку – ви не натрапите на нього, просто гуляючи містом. Однак це не заважає мати компанії краще, за сукупністю факторів, місце для зберігання “двоколісного”: фактично цілу кімнату з міцними дверима. Недоліком є вимушене хаотичне паркування велосипедів через те, що приміщення відносно вузьке, однак для працівників місця поки вистачає.

  

 

В офісі є одна душова кабінка, чого на такий штат цілком вистачає, хоча на вигляд вона виконана в стилі “радянського мінімалізму”. Є тут і невеликі ящики для одягу, однак роздягальна як така відсутня. Пральної машини тут також немає.

  

 

Однак найсильнішою стороною під час оцінювання цієї компанії стала її спрямованість саме на велосипедний рух. В компанії є свої “велосипедні” ютуб-канал та інстаграм-сторінка, інструменти для ремонту велосипеда й насос, та ще й “байк”, який будь-хто з працівників може брати кататись на невизначений час і з якого все почалось.

Два роки тому я велосипедом взагалі не займався. Дружина просто якось в гостях сказала, що мені було б непогано в офіс на велосипеді їздити, а заодно зайву вагу скинути. Я зацікавився, купив велосипед (той самий, який став “фірмовим”), спробував, але мені не сподобалося: нерозвинута інфраструктура, жінки з візочками на велодоріжках і т.д. Але велосипедним рухом як таким вже загорівся й справою принципу стало пересісти – тож я  просто обрав інший велосипед – розповів нам CEO компанії Олександр Дюдюн.

Тепер працівники “MemCrab” із задоволенням мають власну велокоманду, беруть участь у 100- та 200-кілометрових заїздах в Україні та Європі. Для мотивації працівників заохочують мерчом: наприклад, футболками. Компанія бере участь в організації велозаходів та влаштовує власні “викатки”.

Фото надані Олександром Дюдюном

  

Що потрібно для перемоги?

Нагодувати суддів… (Жарт)

Цікаво, що учасники-переможці, “Аграна Фрут Україна” і “MemCrab” дуже різні за своєю велоінфраструктурою. Але об’єднує їх наявність велопарковки, душу і місця для зберігання брудного одягу: того мінімуму, який задовольняє базові потреби велосипедистів.

Представник Аграна Фрут

Представниця “MemCrab”

 

Підприємства-переможці перевершують очікування своїми зручностями. І тут варто окремо відзначити “MemCrab”: попри дещо гіршу парковку й душ, відсутність “пралки”, атмосфера і забезпечення в їх команді змушує “заразитись” велосипедним рухом.

 

 

 

 

 

Проте, як розповіла Маріанна Маршаленко, координатор національного конкурсу, така практика не є вершиною. Так, минулорічний переможець, компанія “Intellias”, попри наявність базових умов, кожному новому працівнику дарує велосипед.

Маріанна Маршаленко

Судді конкурсу: Андрій Сорокін, Микита Панасенко, В’ ячеслав Луцков, Юрій Басюк, Олександр Царевський (на фото нижче)

  

Однак досягається такий результат у залученні до велокультури не одразу, хоча почати рухатись за прикладом переможців досить просто. Всім звичайним працедавцям, які прагнуть стати “вело” можна просто створити велопарковку. Для початку.

Фото автора, Марини Сербінович

Читайте також: “Колись це було збіговисько вело-крейзі людей”: у Вінниці стартував Міжнародний “Veloforum 2019”. ФОТО

                                                                     

 

✐ Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.