Мабуть, більшість з нас починають свій день з перевірки прогнозу погоди. Хто ці люди, які допомагають нам зрозуміти, до яких погодних явищ бути готовими та чому синоптики схожі з лікарями?
Сьогодні, 23 березня, відзначають Всесвітній метеорологічний день. Він був започаткований Всесвітньою метеорологічною організацією та відзначається з 1961 року для підвищення обізнаності та розуміння важливості роботи гідрометеослужб.
VежA вирішила розповісти про обласний центр з гідрометеорології, а також відвідала авіаційну метеорологічну станцію, щоб показати роботу техніків-метеорологів та синоптиків, які не лише прогнозують погоду для населення, але й допомагають літакам безпечно подолати маршрут.
У цьому матеріалі розповімо про те, чому метеорологічна система країни потребує оновлення, як кліматичні зміни загрожують Вінниччині, чи ображаються синоптики на критику прогнозів погоди та що романтичного є у професії техніків-метеорологів.
«Працюємо цілодобово, без вихідних, без свят»
Обласний центр з гідрометеорології розташований на П’ятничанах. Тут ми зустрілися з начальником Центру Юрієм Власовим.
Нині на Вінниччині є шість метеостанцій (у Липовці, Хмільнику, Білопіллі, Жмеринці, Могилеві-Подільському, Гайсині), одна авіаметеорологічна станція у Гавришівці, а також хімічна лабораторія.
Фахівці проводять спостереження за декількома напрямками:
- Метеоспостереження
- Агрометеорологія
- Гідрологія
- Забруднення атмосферного повітря
- Спостереження за радіаційним фоном
До речі, щодо останнього, Юрій Власов розповів, що на планеті немає місця, де б не було радіації. Радіаційний фон метеостанції вимірюють щоранку й в області переважно фіксують 10-15 мікрорентген на годину, що в межах норми.
– До речі, коли стався вибух на Чорнобильській АЕС, то першою зареєструвала це саме наша метеостанція.
– Нам потрібна ще одна метеостанція й тоді вся територія буде охоплена. Зараз потужностей теж вистачає, але ми беремо дані, наприклад, з метеостанцій в Молдові. Радіус дії метеостанції по температурі повітря 50 кілометрів, а по опадах — 30 кілометрів. Показники фахівці знімають 8 разів на добу. Працюють цілодобово, без вихідних, без свят. Усі дані фіксують по всьому світу в один і той самий момент.
Нещодавно міністр МВС Арсен Аваков повідомив, що в Україні планується масштабне оновлення гідрометеорологічної системи. Вже 11 березня у Міністерстві внутрішніх справ України відбулося підписання Протоколу про наміри між Державною службою України з надзвичайних ситуацій і компанією «BARON – Critical Weather Intelligence» (Сполучені Штати Америки) про співробітництво у сфері гідрометеорологічної діяльності. Зокрема, в Україні з’явиться близько 13 великих радарів, а також кілька тисяч спеціальних датчиків, які дозволять використовувати ранній, вірогідний та швидший прогнози небезпечних погодних та природних явищ для запобігання та завчасного реагування на можливі надзвичайні ситуації та катастрофи.
Радар BARON – Critical Weather Intelligence. Фото «Українська правда»
Юрій Власов розповідає, що деяке обладнання працює ще з 1970-х років та потребує оновлення.
– Звісно, частково щось оновлювалось, нові прилади купували, але фінансування було не дуже. Будемо сподіватись, що тепер буде якийсь прорив. Передбачено, що встановлять 13 радарів, локаторів. Вони слідкуватимуть за атмосферними масами, повітрям у радіусі десь 200 кілометрів. Для України цього буде достатньо, таких радарів у нас вже є декілька. Синоптики іноді кажуть «місцями буде дощ», то я сподіваюсь, що це слово «місцями» зникне. Тому що з цими радарами буде значно точніше.
Зміни клімату на Вінниччині
Щодо кліматичних змін, то Юрій Власов зазначив, що на території всієї України є тенденція до постійного підвищення температури повітря.
– Цього року вводяться нові кліматичні норми. Вони, згідно з рішенням Всесвітньої метеорологічної організації, оновлюються кожні 30 років. До цього були кліматичні норми за період з 1961 – 1991 року, зараз з 1991 – 2021 року. Ці норми показують, що, наприклад, у Вінниці кількість опадів за рік зменшилась на 72 мм. Це багато. Температура ж підвищилась на 1,2 градуса.
– Наступає на нас тут степова зона. А це засушлива територія і для нас будуть погані наслідки, оскільки у нас аграрний регіон. Взагалі прогнозують, що навіть напівпустелі будуть десь по півдню України: частина Донецької, Запорізької, Миколаївської, Одеської областей.
Щоправда, важко спрогнозувати, коли саме відбудуться такі зміни. Можливо, через років 50, або й менше: «Я взагалі кажу, що скоро будемо лимони вирощувати, років через 10».
VежA: Є варіанти, як ці зміни можна зупинити чи принаймні сповільнити?
– Варіанти є, але треба гроші. Найперше, то всі схиляються до того, що потрібно зменшувати викиди вуглекислого газу. Однак промисловість, мабуть, не зупиниш. Та й машин зараз так багато, що не проїдеш, а це все викиди в атмосферу. Є також варіант, що пропонують розсіювати в атмосфері якісь хімічні інгредієнти, які будуть зв’язувати CO₂, але поки що це все лише розмови. Хоча існують різні моделі розвитку. Є дві версії, чому клімат так швидко змінюється у сторону потепління. По-перше, людина сприяє більшому викиду вуглекислого газу, а по-друге, це циклічність клімату. Я й сам прихильник циклічності. На жаль, метеорологічним спостереженням не більше 300-350 років, тому точні висновки робити складно. Деякі ж кліматологи вважають, що десь з 70-х років цього століття розпочнеться похолодання.
*
Для того, щоб краще зрозуміти роботу метеорологів та синоптиків, ми відвідали авіаційну метеорологічну станцію, яка розташована поряд з аеропортом у Гавришівці. Від решти метеостанцій області її відрізняє те, що крім прогнозування погоди для населення, тут забезпечують метеорологічне обслуговування авіації.
Разом з начальницею станції Мариною Горбатою ми спершу потрапили до невеликого будинку поряд зі злітною смугою. Тут розташований сектор метеорологічних спостережень та інформації. У кімнаті чимало моніторів та обладнання, а ще часто звучать автоматизовані повідомлення, наприклад, про зміни атмосферного тиску та нагадування про необхідність передати нову інформацію.
– Це у нас авіаційна метеорологічна аеродромна станція — АМАС АВІА. Ми її довго чекали й маємо тепер, — розповіла Марина Горбата. — Наша АМАС має два напрямки. Один зі них це метеорологічне обслуговування авіації, інший — гідрометеозабезпечення. У нас йдуть авіаційні метеорологічні спостереження кожні півгодини, а ще синоптичні спостереження кожні три години.
– Ми єдина станція у Вінницькій області, в кого є синоптична група. Ми пишемо прогнози погоди. Це все роблять наші синоптики сектору метеорологічного прогнозування. Також готуємо попередження про небезпечні погодні явища. Зараз вже у всіх на слуху «перший рівень небезпечності», «зелений, жовтий, помаранчевий» тощо – це все робота наших синоптиків, нашої станції.
Марина Горбата додає, що фахівці метеостанції постійно вдосконалюють свої знання, а працюють тут справжні фанати, яким подобається спостерігати за погодою: «Головне, щоб нас чули. Відсоток справджуваності наших прогнозів дуже гарний – 94-98%».
«Чатові погоди»
Робота техніків-метеорологів відбувається майже безперервно та цілодобово. Марина Горбата розповідає, що робота дуже активна і працівники «бігають, як білки в колесі».
– Хто такий технік-метеоролог? Ми їх називаємо «чатові погоди». Незалежно від погодних умов, чи холодно, чи дощ, сніг, ожеледь – технік-метеоролог виходить у певний час на метеомайданчик та робить необхідні спостереження за елементами погоди.
Тетяна Повстяна працює вже протягом 22 років. Вона ж провела нас на невеликий майданчик, де відбуваються спостереження за різними елементами погоди: від температури поверхні ґрунту до вологості повітря. Розповідає, що за день можна пробігати понад три кілометри лише від приміщення до майданчика.
– Ось тут у нас ділянка, на якій поклали термометри. Так ми визначаємо температуру поверхні ґрунту. Поки що їх три, це ще зимовий період. На весну та літо, коли завершились мінусові температури, встановлюємо ще додаткові термометри. Серед цих трьох є терміновий термометр, який показує температуру на цей час. Ще є мінімальний термометр, який фіксує мінімальну температуру за три години, а також є максимальний термометр, який фіксує найвищу температуру за три години.
Поряд розташований геліограф, який допомагає визначити, скільки годин на добу сяє сонце. На зимовий період на майданчику також встановлюють спеціальні рейки. З їхньою допомогою визначають висоту снігового покриву.
– У нас також є опадомір. Коли дощ чи сніг, то опади потрапляють у відро, яке ми змінюємо чотири рази на добу. Вже у приміщенні у нас є спеціальний стакан й ми вимірюємо, скільки міліметрів опадів випало. Також у спеціальній книзі відмічаємо, коли опади починались та закінчувались. Чотири рази на добу подаємо інформацію, скільки випало опадів. Пізніше також рахуємо, скільки за добу випало опадів.
Психрометрична будка допомагає визначити температуру та вологість повітря. На території майданчика також є невелика огороджена ділянка, де вимірюють рівень радіації, а поряд — льодоскоп — на стовпчику закріплений дріт, а також є металеве кільце та плаский диск унизу. Завдяки цьому обладнанню визначають ожеледь, паморозь, іній та налипання снігу.
Тетяна Повстяна додає, що оскільки вони працюють також для авіації, тому всі небезпечні явища критично важливо точно фіксувати та повідомляти у Київ.
– Тут у нас ще є планшетка з марлею. Це для хімлабораторії. Марля лежить тут дві доби і які домішки є у повітрі, пил, дощі, опади — все осідає на марлі. Через дві доби ми її знімаємо, просушуємо, якщо треба, пакуємо та відправляємо на Київ у хімлабораторію. Вони вже роблять аналіз того, що є в атмосфері. На моїй пам’яті нічого незвичного не було. Все в межах норми. Буває, що трохи більший радіаційний фон. Це зазвичай буває у літній період, коли довго дощу немає, але за межі норми у нас не виходить.
Поки пані Тетяна розповідала нам про обладнання, яке вони використовують у своїй роботі, передавати погодні показники залишилась її колега Ірина Туровська. На моніторах, за якими вона слідкувала, також визначають висоту хмар та їхні види, тиск атмосферного повітря. Ця інформація вкрай важлива для авіації.
До речі, на випадок вимкнення світла або будь-яких технічних збоїв, техніки-метеорологи користуються звичайним барометром. На кожній зміні фахівці обов’язково мають двічі працювати з «класичним» барометром, щоб не втрачати навичок.
На зміні зазвичай працює дві людини, однак на добове чергування залишається одна. Тетяна Повстяна жартує, що надзвичайні погодні явища, наприклад, гроза чи сильний вітер починається саме тоді, коли залишаєшся сам.
– Я більше по вітру, — посміхаючись, додає Ірина. — Щойно лишаюсь тут сама, то починається сильний вітер, снігопади… Немає коли боятись, треба швидко думати, що робити, щоб вчасно та правильно подати інформацію. Коли лише починала працювати, то було страшно, але потім звикла.
Ірина також розповідає, що попри напружений графік та постійне відчуття відповідальності, ця робота не позбавлена романтики.
– Дуже гарно, коли літаки злітають. Особливо вночі, коли смуга світиться. Романтика така. Коли ще військові літаки літають, гелікоптери, все там світиться – така краса.
– А влітку, як о п’ятій годині ранку йдеш, то у полі десь пташечки щебечуть – дуже гарно, — погоджується пані Тетяна.
Створення прогнозів та чим синоптики схожі на лікарів
Створення прогнозів погоди це вже робота синоптиків. Зазвичай їх на зміні також двоє: одна людина пише прогнози загального користування, а інша створює авіаційні прогнози кожні три години.
– Робота дуже відповідальна. Нас з лікарями пов’язують людські життя. Лікар же теж відповідає за життя пацієнта. У нас від того, наскільки правильно зроблені спостереження фактичної погоди, від правильного прогнозу синоптика, залежить політ, — пояснює Марина Горбата. — Окрім прогнозів, у нас ще є консультація екіпажів. Синоптик, який на авіації, також робить льотну документацію. Це теж велика та дуже відповідальна процедура. Синоптик має дати мапи прогнозу вітру, температури, особливо небезпечних явищ по маршруту…
Під час нашого візиту працювали Олена Гринюк, Ніна Попенко та завідувачка сектору метеорологічних прогнозів Алла Кирилюк. Навколо них одразу помічаємо стоси документів та надрукованих мап, на багатьох з яких незрозумілі, на перший погляд, позначки та безліч даних. Розповідають, що фахівцям потрібно чимало інформації постійно тримати в голові, а тому іноді нові працівники надовго не затримуються. Крім того, розуміючи відповідальність за людські життя, не всі здатні витримати нервове напруження.
– На цій мапі України ми позначили Вінницю крапкою. Кожна крапка – зафіксовані всі погодні явища, які вимірюються на метеостанціях кожні три години, — розповідає про свою роботу Олена Гринюк, яка створювала прогнози для авіації. — Виділяю зону опадів, а ці палички – напрям вітру. Через кожні три години виходить така мапа.
Ніна Попенко має чи не найбільший досвід та працює на метеостанції з 1984 року. Здається, їй достатньо лише одного погляду на декілька мап, аби зрозуміти, яка погода буде на Вінниччині найближчими днями. До речі, потепління прогнозують з 25-26 березня.
– Ми періодично змінюємось робочими місцями, але сьогодні я готую прогноз, який ви можете почути по радіо, — розповідає пані Ніна. — Наприклад, щоб скласти прогноз на завтра та на наступні дні, однієї мапи замало. Щоб скласти прогноз, ми використовуємо мапи трохи більшого масштабу, ніж для авіації. Ми дивимось переміщення циклонів та антициклонів. На іншій мапі бачимо, куди переміщуються синоптичні об’єкти. Завтра ми ще будемо очікувати невеликий мокрий сніг, але вдень вже буде без опадів (вплив циклону з Фінляндії — ред.).
– Не варто випускати з поля зору ще циклон, який іде з Афін, він формуватиме свої погодні умови та вже післязавтра (24 березня — ред.) схід нашої області буде знаходитись під впливом фронтів цього циклону. Тому в першій половині дня можемо очікувати невеликий мокрий сніг, але може бути й переважно без опадів, тому що межа буде проходити саме по Вінниці. Далі цей циклон відійде і почне впливати антициклон (який йде з Великобританії — ред.). Десь з 25-26 березня почнеться стрімке підвищення температури, коли вночі 2-3 градуси морозу, а вдень до 12 градусів тепла.
До речі, Марина Горбата також згадала про нові локатори, які обіцяв міністр МВС Арсен Аваков. Як розповідає начальниця авіаційної метеорологічної станції, такі локатори надзвичайно важливі для авіації, оскільки можна буде створювати значно точніші прогнози.
– У нас всі дуже переймаються за свою роботу. Ось синоптик змінився, прийшов додому, відпочив, а потім телефонує й запитує, де що було, та чи справдився прогноз. Мабуть, це фанати своєї роботи. Техніки-метеорологи хвилюються, чи правильно все закодували та не помилились, а синоптики переймаються за свої прогнози.
У сусідньому кабінеті, поряд із синоптиками, розташоване «серце» метеоцентру — сектор автоматизованої обробки даних. Саме до цієї невеликої кімнати надходить всі інформація від техніків-метеорологів та синоптиків, а вже звідси йде на Київ, а далі — на міжнародні банки даних. Також тут формують інформаційні погодні бюлетені, які розміщують на сайті Обласного центру з гідрометеорології.
До речі, фахівчині додають, що на критику прогнозів погоди реагують не дуже спокійно. Хоча працюють вже чимало років, однак й досі зачіпає та навіть дещо ображає критичне ставлення до синоптиків та метеорологів.
Марина Горбата зазначає, що справджуваність їхніх прогнозів на досить високому рівні, а також сподівається, що на галузь гідрометеорології звертатимуть більше уваги: «Всі думають, що можуть все (прогнози погоди — ред.) подивитись у телефоні, але ж звідки там береться ця інформація?»
Фото Марини Сербінович
Дякуємо!
Тепер редактори знають.