До дня народження філософа: історія та історії вулиці Сковороди у Вінниці

21:01
Автор: Vежа
Become a Patron!

Цьогоріч, 3 грудня 2022 року, виповнюється 300 років з дня народження філософа та письменника Григорія Сковороди. З цього приводу туристичний сайт Вінниці “Vinnytsia.city” опублікував добірку цікавих фактів про вулицю Г.С. Сковороди.

Так, в матеріалі можна познайомитись з історією та історіями вулиці, яка до 30 вересня називалась іменем російського поета Пушкіна; фактами про найцікавіші будинки на вулиці, а також артоб’єкти на вулиці Григорія Сковороди. Вказано, що, зокрема, розповів про історичні факти історик, кандидат історичних наук, заступник директора з виставкової роботи Музею Вінниці Євгеній Сафар’янс.

Ми ж вибрали для вас найцікавіші фрагменти тексту, з повною версією якого можна ознайомитись ТУТ.

Історія вулиці

“…Наприкінці XVIII століття територія сучасної вулиці Сковороди була розташована за межами поселення – так званими валами, земляними оборонними укріпленнями. Заваллям у той час вінничани називали територію теперішньої вулиці Оводова. Натомість вулиця Сковороди сформувалася поступово впродовж XIX століття.

– Спочатку вулиця з’явилася як невелике відгалуження вулиці Поштової (сучасної Соборної), а пізніше з’єдналася з Малою Дворянською вулицею (сучасною вулицею Князів Коріатовичів). Таким чином вона стала провулком, що сполучив обидві важливі магістралі Вінниці, але забудована на той час була лише кількома дерев’яними одноповерховими будинками. Наприкінці XIX століття щодо цієї вулиці вінничани вживають назву Етапна. А в 1901 році вулицю назвали іменем російського поета Олександра Пушкіна, що, ймовірно, було запізнілою спробою місцевої російської інтелігенції вшанувати 100-річчя з дня його народження, –цитують Євгенія Сафар’янса.”

Міське початкове училище (будівля не збереглася, терени Майдану Незалежності). Поштова листівка, початок ХХ ст.
(джерело – 1-й том видання «Вінниця у спогадах»)

Вказано, що наприкінці 1960-х років центр міста перепланували, знесли низку будинків (включно з готелем «Бель-Вю»). В результаті, на перетині вулиць була створена центральна площа міста з пізніше демонтованим пам’ятником Леніну по центру.

Серед іншого, також була знесена будівля колишнього міського училища на розі Миколаївського проспекту (сучасна Соборна) і вулиці Пушкіна.

“Це був двоповерховий, збудований з білої цегли будинок зі сквериком. Один із вихованців училища Терентій Давидюк писав у мемуарах, що восени 1918 року це приміщення слугувало казармою для вояків Автопанцирного дивізіону Січових Стрільців Дієвої Армії УНР. А поблизу (на вулиці Пушкінській) паркували броньовані автівки зеленого кольору з написами: «Сагайдачний», «Палій», «Петлюра» та ін)”.

Історії відомих жителів вулиці Григорія Сковороди

“На початку минулого століття на цій вулиці мешкали відомі адвокати, лікарі, педагоги та інші представники вінницької інтелігенції. Згодом – партноменклатура. Цілком ймовірно, що саме тут винаймав житло відомий художник-авангардист Натан Альтман (коли повернувся до Вінниці після закінчення Одеського художнього училища у 1907 році). А ще тут мешкала сім’я засновника Вінницького обласного краєзнавчого музею Густава Брілінга та легенда вінницького підпілля Ляля Ратушна.

Так, Ляля Ратушна, підпільниця й учасниця антинацистського Руху Опору, жила на цій вулиці разом зі своєю мамою. Вказано, що мешкала вона, вірогідно, в будівлі на місці теперішньої споруди по вул. Сковороди, 1 (саме там прикріплена пам’ятна дошка), або десь поблизу.

Особняк ХХ ст. на вул. Пушкінській, 4 (не зберігся). Світлина 1927 р.
(джерело – 1-й том видання «Вінниця у спогадах»)

Так, під час Другої світової, у листопаді 1941-го, Лариса Ратушна втекла з табору військовополонених (її підрозділ, в якому була санінструктором, потрапив в оточення). “Повернувшись у Вінницю, вона виготовляла фальшиві документи переважно для молоді – задля звільнення з таборів, уникнення арештів та вивезення на примусові роботи до Німеччини. Коли ж цю підпільну партійну організацію викрили, Ратушну арештували. Однак після звільнення вона продовжила працювати на підпілля…”.

Вказано, що загинула Ляля, скоріш за все, також на вулиці Сковороди – у приміщенні бібліотеки медичного інституту ім. Пирогова, у 1944 році.

Зазначимо, що в матеріалі ще багато цікавих фактів про вулицю Григорія Сковороди і її мешканців. Ознайомитись з ними можна ТУТ.

Фото з сайту vinnytsia.city