Асексуальність: чому деякі люди не займаються сексом і це нормально

21:08
Автор: Ольга Каплун

Асексуальність — не нове явище в нашому суспільстві, проте про нього мало говорять. Як живуть ті, у кого немає статевого потягу — розповідаємо у нашому матеріалі, який присвячений до Asexual Awareness Week (Тижня обізнаності про асексуальних людей), який проходить цього року з 24 по 30 жовтня.

Є загальне визначення асексуальності, проте варіацій – безліч. Це, зокрема, і грейсексуальність (термін, який означає, що сексуальний потяг виникає нечасто, тобто за певних обставин), демісексуальність (сексуальний потяг виникає тільки за наявності глибокої емоційної прив’язаності), аромантичність (відсутність романтичного потягу).

Асексуальність — це визначення або самовизначення людей, які не мають статевого потягу і виявляють низьке або відсутнє зацікавлення у сексуальних стосунках.

Варто також зазначити, що хоча й асексуальні люди не мають статевого потягу (або він дуже низький), вони можуть вступати в романтичні стосунки, мати сім’ю та дітей. Є й асексуали, які не хочуть романтичних стосунків та комфортно почуваються на самоті, і це також нормально, оскільки асексуальність не вважається хворобою.

Прапор асексуального руху

Також, асексуали можуть бути гетеросексуальними, гомосексуальними, ідентифікувати себе як бісексуали, або мати іншу сексуальну орієнтацію і відноситись до квір-спільноти.

Є чимало дискусій, чи зараховувати асексуальних людей до ЛГБТ+ спільноти, проте асексуали все одно залишаються більш “невидимими” з-поміж інших сексуальних орієнтацій. Більш того, асексуальність може рахуватись як відсутність сексуальної орієнтації взагалі, саме тому запитання до кого або до чого відносити асексуалів – залишається відкритим. Проте в переліку сексуальних орієнтацій у ЛГБТ+ спільноті асексуали все-таки є.

Оскільки термін “асексуальність” достатньо новий не лише для україномовного середовища, але й для світу, зараз тривають дискусії у наукових колах, чи вважати асексуальність саме сексуальною орієнтацію, чи ні. Проте якщо асексуал хоче відносити себе до ЛГБТ-спільноти, то радше його абревіатурою буде “ЛГБТКІА+”, що означає асексуальність та/або аромантичність.

Аромантики – це люди, які не відчувають романтичного потягу взагалі, або він дуже низький. Найчастіше вони не закохуються або не мають бажання заводити романтичні стосунки. Є різні аромантики: одні можуть мати сексуальні стосунки, інші ж – ні.

Асексуальність не перебуває у списку патологій та захворювань у Міжнародній класифікації хвороб 10-го перегляду Всесвітньої організації охорони здоров’я. Не варто вважати, що асексуали – це люди, які навмисно утримуються від сексу, фригідні, тримають целібат чи мають психічні порушення.

Оскільки в нашому суспільстві є упереджене ставлення та стереотипи щодо людей, які не займаються сексом з власного бажання, ми поспілкувались з трьома людьми різної статті, віку та професій, щоб спробувати розвіяти деякі міфи про асексуалів.

Ксенія, 18 років

Наша перша героїня — вінничанка Ксенія. Дівчина навчається на дизайнера, а у вільний час любить малювати та писати музику. Іноді — грає на піаніно. У Ксенії поки не було стосунків, проте вона стверджує, що наразі перебуває в пошуку себе та не потребує стосунків взагалі, в тому числі й сексуальних.

За словами Ксенії, свою асексуальність вона відчувала завжди, просто не знала правильного визначення, а про термін “асексуальність” дізналась випадково, коли познайомилась з ЛГБТ-спільнотою, куди входять і асексуали.

Vежа: Коли ти зрозуміла, що можеш ідентифікувати себе як асексуалку?

Ксенія: Я дізналась про цей термін зовсім нещодавно, але я знала, що я така (в сенсі — асексуальна) давно. Я дізналась, що є такі люди, і я така не одна. В мене не було тригерів, які могли б вплинути на те, що я стала асексуальною.

Проте камінг-аут про свою асексуальність перед батьками дівчина не робила:

Я розповідала батькам, що не збираюсь заводити стосунки, проте вони це проігнорували та не сприйняли. Але я не озвучувала саме цей термін (мається на увазі – асексуальність). Я спокійно про це говорила, але коли на цю тему вже були скандали (мається на увазі з батьками), то я боялась вже про це говорити з ними. Я розповідала про це друзям, але вони також не сприйняли мене серйозно та сказали, що я “переросту”. В мене було дві людини, які сприйняли та підтримали мене в моєму виборі.

Vежа: Чи комфортно тобі відносити себе до ЛГБТК+? Якщо ні, то як на твою думку мають позиціюватися асексуали — як окрема категорія/сексуальна орієнтація або взагалі її відсутність?

Ксенія: Так, я вважаю, що асексуальність є частиною цієї спільноти, тому, що ця орієнтація (мається на увазі – асексуальність) також дискримінується і її не сприймають в суспільстві. А ЛГБТ-спільнота підтримує асексуальність.

Дівчина не веде соціальної активності в тематичних чатах та на форумах:

На тему асексуальності я ні з ким не розмовляю. Серед знайомих в мене також немає асексуалів.

Vежа: Чи відчувала ти негативний вплив суспільної думки щодо твого позиціонування себе як асексуалки? Тобі іноді буває соромно розповідати про свою асексуальність?

Ксенія: Ні, я про це не переживаю. Мені не соромно розповідати про свою асексуальність. Мені не соромно розповідати про це й батькам, але я боюсь їм це говорити, оскільки будуть скандали. Про це небезпечно говорити.

Мені не соромно розповідати про свою асексуальність. Мені не соромно розповідати про це й батькам, але я боюсь їм це говорити, оскільки будуть скандали. Про це небезпечно говорити.

Vежа: На твою думку, асексуальність – норма чи в деяких випадках це може бути патологією?

Ксенія: Це – норма, це справа кожного, чи мати йому сексуальні стосунки, чи ні. Відсутність сексу ніяк не впливає на здоров’я та життя людини, це не є обов’язковим. Асексуальність – це з народження, якщо у людини трапилась травма, то це не асексуальність, тому що асексуалами народжуються. Асексуалами можна тільки народитись, а стати ними ніяк не можна.

Асексуалами можна тільки народитись, а стати ними ніяк не можна.

Vежа: Тобі буває некомфортно, коли люди у твоїй компанії спілкуються на тему сексу? Як ти сприймаєш інтимні сцени в кіно/серіалі?

Ксенія: Я нейтрально реагую на тему сексу. Інтимні сцени для мене – просто частина сюжету. Тема сексу починає дратувати, коли мені її нав’язують. Наприклад, коли кажуть, що це важливо, це починає дратувати.

Інтимні сцени для мене – просто частина сюжету.

Vежа: Де асексуалу можливо знайти партнера/партнерку? Чи складно наразі це, на твою думку?

Ксенія: Я думаю, що важко знайти людину, яка розуміє та може прийняти це. Або ж таку саму асексуальну людину, як ти. Таких людей можна знайти в тематичних спільнотах. Є люди толерантні до цього, але краще будувати стосунки саме з асексуальною людиною, яка тебе зрозуміє.

У дівчини ще не було стосунків, оскільки наразі в неї немає такої потреби. Проте вона не виключає можливості, що в неї може виникнути така потреба через декілька років:

Якби стосунки й виникли, мені краще було б будувати відносини з асексуальною людиною.

Також Ксенія вважає себе аромантичним асексуалом, оскільки зараз їй комфортно без романтичних та сексуальних стосунків, але додає, що поки остаточно ще не визначилась. Вона не відчуває комплексів щодо своєї асексуальності та відчуває себе в гармонії з собою.

Наостанок Ксенія розповідає, що займатись чи не займатись сексом – це вибір кожного:

Якщо люди негативно віднесуться до мого камінг-ауту, то я думаю, що це просто неосвічені люди та не потрібно до цього серйозно ставитись. Освічені та толерантні люди – зрозуміють.

Андрій, 36 років

На прохання героя, ми змінюємо його справжнє ім’я та вік. Чоловік ніколи не був одруженим. Його єдині та останні серйозні стосунки тривали декілька років. Потім 5 років він був самотнім та зрозумів, що асексуал. Надалі вся інформація, окрім імені, відповідає дійсності.

Андрій – гетеросексуальний чоловік, та те, що він асексуал, зрозумів декілька років тому. Раніше в нього були стосунки з жінками, проте він зрозумів, що може ідентифікувати себе як асексуала, оскільки почав більш поглиблено вивчати цю тему, читаючи тематичні форуми.

Vежа: Коли Ви зрозуміли, що можете позиціювати себе як асексуал?

Андрій: Можливо, так склались життєві обставини, роки зо два тому я зрозумів, що ідентифікую себе як асексуала.

Чоловік розповідає про те, що протягом декількох років він жив з жінкою і навіть заручився з нею, проте вони так і не одружились:

Були дуже складні взаємини, ми то були разом, то розлучались, то знову сходились, і врешті-решт після цих стосунків у мене довгий час нікого не було. Ці відносини залишили відбиток у моєму серці і вплинули на все моє подальше життя. Невдалий і болісний досвід близьких стосунків викликав страх пережити щось подібне в майбутньому, зводив нанівець всі спроби знайомств з жінками. Саме тому довгий час в мене нікого не було. Може й тому, що я сам цього не хотів, хоча було багато знайомств з протилежною статтю. Спочатку було важко, я вважав себе “невдахою” та потім зрозумів, що треба зберегти душевну рівновагу та рухатись далі по життю.

Про свій вибір Андрій також не жалкує:

Розставання сталось по моїй ініціативі й дотепер я не шкодую про свій вибір. Свобода для мене – це фундаментальна річ.

Vежа: Чи відчуваєте Ви гармонію з собою чи це все-таки вимушений вибір?

Андрій: Спочатку був вимушений, проте влітку цього року в мене була близькість з жінкою, був роман. Але я відчув розчарування. Мені не сподобалось. Я сам був в шоці, що секс не приніс мені морального задоволення. Але негативний досвід – теж досвід. З поміркованого я перетворився на ортодоксального асексуала, який сказав сам собі: з мене досить, ніколи більше. Тобто, до морально-психологічних моментів, додалось фізіологічне незадоволення сексом. Все було в комплексі. Окрім морально-психологічних втрат, я ще не згадував про згаяний даремно дорогоцінний час. Всі ці ресурси можна було б витратити на щось більш корисне, продуктивне, важливе і значиме в своєму скороминущому житті, ніж витрачати їх на одержання сумнівного задоволення.

Влітку цього року в мене була близькість з жінкою, був роман. Але я відчув розчарування. Мені не сподобалось. Я сам був в шоці, що секс не приніс мені морального задоволення.

Vежа: Асексуальність, на Вашу думку, це норма чи в деяких випадках це може бути патологією?

Андрій: Це неоднозначне питання. Та не варто акцентувати надмірну увагу на сексуальній сфері свого життя.

Vежа: Чи робили Ви камінг-аут перед родиною та друзями?

Андрій: Ні, я не збираюсь признаватись ні своїм друзям, ні батькам, ні родичам в тому, що я асексуал. Я не хочу розмовляти на цю тему, оскільки знаю, що мене не зрозуміють. Для чого дивувати людей? Все, що незрозуміле, викликає агресію. Краще “прикинутись” таким, як всі.

Я не збираюсь признаватись ні своїм друзям, ні батькам, ні родичам в тому, що я асексуал. Я не хочу розмовляти на цю тему, оскільки знаю, що мене не зрозуміють. Для чого дивувати людей? Все, що незрозуміле, викликає агресію. Краще “прикинутись” таким, як всі.

Чоловік не збирається бути активістом та нейтрально ставиться й до спілкування на тематичних форумах:

Мені потрібно переосмислити свій досвід і зрозуміти, куди далі рухатись. Деколи корисно робити зупинку.

Андрій сублімує свою енергію в хобі: любить велопрогулянки, веде здоровий спосіб життя, займається фізкультурою та правильно харчується. Також він займається аматорською фотографією.

Vежа: Вам буває некомфортно, коли люди у Вашій компанії спілкуються на тему сексу? Як Ви сприймаєте інтимні сцени в кіно/серіалі?

Андрій: Я нормально це сприймаю. Просто не зациклююсь на цьому, в житті, окрім сексу, є ще багато цікавих і приємних занять. Я люблю читати книжки, є багато речей. Згодом розумієш, що ти не один такий “дивак”.

В житті, окрім сексу, є ще багато цікавих і приємних занять.

Наразі чоловік не може дати конкретну відповідь щодо того, чи можуть в нього бути в майбутньому стосунки, чи ні:

Я хочу переварити цей досвід і потім вирішити, що мені далі робити та куди рухатись. Я живу тут і зараз, я не можу загадувати наперед.

Саша, 30 років

Остання героїня також побажала залишись анонімною, оскільки пережила травматичний досвід та не готова розповідати про себе публічно. Саша (ім’я змінене на прохання героїні) проживає у Вінниці, в неї є донька. Жінка була у шлюбі, який, за її словами, розпався більшою мірою через небажання колишнього чоловіка прийняти її асексуальність. Надалі вся інформація, окрім імені, відповідає дійсності.

Саша зауважує, що іноді досі не впевнена в своїй асексуальності, оскільки, на її думку, багато чого залежить від конкретного періоду життя, та додає:

Секс точно не може бути інструментом, метою в стосунках, стояти вище решти всього. Коли до мене це “дійшло”, я вже встигла побувати у шлюбі. І лише потім зрозуміла, що це не люди такі мені трапляються, які мене не цікавлять, це я така – мені секс просто не потрібен. Певний час було навіть страшно від цієї думки, чому – досі собі не можу відповісти. Але я не вважаю, що після цього усвідомлення я стала якоюсь поганою, обмеженою чи нещасною.

Секс точно не може бути інструментом, метою в стосунках, стояти вище решти всього.

Vежа: Чи робили Ви камінг-аут перед родиною та друзями? Як вони сприйняли це?

Саша: Робила, батьки не зрозуміли, але бачачи, що я сказала про це з полегшенням – просто прийняли нейтралітет. І ще в мене є донька, але я не знаю, чи колись їй відкриюсь, а зараз вона ще надто мала для таких розмов.

Жінка розповідає, що в неї був травматичний досвід у підлітковому віці – її зґвалтували, але вона не вважає, що це кардинально вплинуло на її асексуальність:

Було зґвалтування, коли мені було 15. Тоді його (ґвалтівника – авт.) так і не знайшли, а я потім ще дуже довго боялась вступати в стосунки. Але той біль я вже перенесла, забула. А більша частина того, що було для мене травматичним – то було вже у шлюбі, саме через перші прояви асексуальності з мого боку. Чоловік не розумів, чому я не хочу займатись сексом умовно тричі на день, а я просто “забувала” про секс – от просто не було його в мене в голові.

Чоловік не розумів, чому я не хочу займатись сексом умовно тричі на день, а я просто “забувала” про секс – от просто не було його в мене в голові.

Також наша героїня не сприймає асексуальність як щось безповоротне, зауважуючи, що “головне – щоб кожному з нас було комфортно”:

Для мене взагалі байдуже, чи хтось займається сексом, чи ні, чи як. Якщо людина нікого не змушує, не кривдить і всім все подобається – то і причин називати це чимось поганим я не бачу. З медичної точки зору – не знаю, але знаю, що гірше – коли людина змушує себе бути не тим, ким вона є.

Гірше – коли людина змушує себе бути не тим, ким вона є.

Жінка уникає будь-якого відкритого позиціонування себе як “асексуалки” і не бере жодної участі в активностях, які пов’язані з асексуальним рухом:

Мені не дуже комфортно говорити про те, що я відношусь до якоїсь такої спільноти. Я нічого не маю проти таких людей, вони для мене такі ж, як і решта. Навіть знаю особисто деяких таких людей, і їм комфортно не зациклюватись на всіх цих темах.

Vежа: Чи є місце, де Ви можете відкрито розповідати про себе? Чи брали участь у тематичних лекціях/обговореннях офлайн, чи спілкується лише онлайн на тематичних форумах та в чатах?

Саша: Ні, про це говорю лише з деякими друзями. Вони мене не повністю розуміють, але й не засуджують, і я їм за це вдячна.

Vежа: Чи відчуваєте Ви негативний вплив суспільної думки щодо Вашого позиціонування себе як асексуала/асексуалки? Вам іноді буває соромно розповідати про свою асексуальність?

Саша: Іноді буває соромно, чи то ніяково, якщо говорю з кимось, чия думка важлива, але я розумію, що в своєму житті я досягла чимало. Можу назвати себе успішною, симпатичною, самостійною, в цілому – щасливою, я не вважаю себе якоюсь не такою, ображеною на чоловіків абощо. І те, що мене не тягне на секс, як на мене, не має по хвилювати нікого, крім мене і людини, яка буде поруч. Але прямого негативу я не зустрічала.

Я не вважаю себе якоюсь не такою, ображеною на чоловіків абощо.

Vежа: Де асексуалу можливо знайти партнера/партнерку? Чи складно наразі це на Вашу думку?

Саша: Як я казала, в мене є донька, я зараз займаюсь роботою і нею. Знайомства в теорії можна знайти на якихось спецфорумах, може, є окремі категорії на сайтах знайомств – поки не цікавилась. Знайомі якось зустрілись просто в компанії та дуже дивувались, що так вдалось знайти одне одного. Ці люди вже кілька років разом.

Жінка вважає себе грейсексуалкою (статевий потяг виникає нечасто, за певних обставин) та демісексуалкою (статевий потяг виникає, коли є емоційний контакт з партнером) та зауважує, що її шлюб розпався саме через несприйняття чоловіком її асексуальності:

Я була заміжня, і саме через мою асексуальність шлюб і розпався. Ну або через таке ставлення партнера до цього, або через все разом. Можливо, якби я мала хоч трішки більше підтримки, все склалося б інакше.

“VежА” не узагальнює досвід всіх асексуальних людей. Всі ми різні, і це лише три історії людей, які ідентифікують себе як асексуалів. Враховуючи негативні коментарі щодо попередніх матеріалів про людей, які відрізняються від загальноприйнятих поведінкових патернів в нашому суспільстві, ми просимо більш толератно ставитись до подібних матеріалів та людей, які можуть чимось відрізнятись від інших, проте не завдавати жодної шкоди суспільству.

Фото – https://health.24tv.ua/, https://aceweek.org/ та з особистого архіву героїні

Читайте також: «ЛГБТ-острів»: як у Вінниці працює єдина громадська організація для квір-молоді

Читайте також: “Ми є у кожному місті”: історії трьох представників ЛГБТК-спільноти Вінниці

✐ Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.