Хто врятує мури? Історична пам’ятка – у заручниках «компромісу» держави і церкви

14:04
Автор: Дар'я Гоц
Become a Patron!

Оновлено: 29 Жовтня 2021, в 13:24

Для архітектурної пам’ятки національного значення – вінницьких мурів – продовжують шукати рятівників. У п’ятницю, 27 січня, у приміщенні Вінницької обласної адміністрації провели позачергове засідання Громадської Ради, на якій представники близько 50 громадських організацій області понад годину шукали вирішення питання щодо збереження комплексу «Вінницькі мури».

Незважаючи на те, що зустріч відбувалась вже наприкінці робочого дня у п’ятницю, позачергове зібрання відвідало чимало зацікавлених людей, серед яких були як депутати обласної ради, так і науковці, історики, громадські активісти та духовенство. Ініціював проведення позачергових зборів Громадської Ради при ОДА депутат обласної ради Володимир Барцьось.

  • Моя мета спільна разом з групою вчених – залучитися підтримкою членів громадянського суспільства у вирішенні цього питання. Науковці і депутати своє слово вже сказали, але, вочевидь, цього недостатньо і тепер слово за громадськістю, – звернувся депутат до присутніх у залі активістів.

За його словами, сьогодні у вінницьких мурів є низка нагальних проблемних питань. По-перше, на його думку необхідно вжити негайних дій щодо зупинки руйнування пам’ятки та забезпечити повне відеоспостереження мурів. Наразі ця проблема частково вирішена, адже по вулиці Монастирській, з боку Краєзнавчого музею, було встановлено камеру відеонагляду. Крім того, інше практичне питання полягає у проблемі ливневих стоків, що призводить до сильного замочування фундаменту. Перераховуючи, проблеми вінницьких мурів, Володимир Барцьось також зазначив, що необхідно забезпечити виконання розпорядження голови ОДА Валерія Коровія про передачу історичного комплексу «Вінницькі мури» на баланс Вінницького обласного краєзнавчого музею.

  • Де-юре прийнято розпорядження, що комплекс цих мурів є на балансі краєзнавчого музею, але де-факто – комплекс все ще у користуванні релігійної громади Спасо-Преображенського монастиря, – розповідає Володимир Барцьось. – У 2011 році було розпорядження ОДА, згідно якого передали церкві у безкоштовне користування територію комплексу Домініканського монастиря, який ми називаємо «мури». А вже у 2015 році було інше розпорядження про визначення балансоутримувача, тобто щоб держава могла контролювати те, що відбувається на території комплексу. Але як держава може контролювати, якщо фактично цим комплексом користується релігійна громада? Ми власне і домагаємося, щоб ця частина території комплексу (мова не йде про сам собор) належала державі і краєзнавчий музей мав повне право як юридично, так і фактично користуватися цією територією. На жаль, сьогодні держава не контролює те, що відбувається. Завдання не стоїть забрати пам’ятку у церкви Московського патріархату та віддати її іншим. Питання в тому, щоб держава могла контролювати все, що відбувається на території пам’ятки національного значення. Якщо ж там створити історичний заповідник, то це у майбутньому взагалі унеможливить будь-яку забудову цієї території.

Крім того, чи не найважливішим та найскладнішим питанням є виділення коштів на протиаварійні роботи та реставрацію пам’ятки. Раніше вже була зібрана постійна профільна комісія з цього питання, яка рекомендувала Департаменту будівництва, містобудування та архітектури ОДА підготувати проект рішення щодо реставраційних робіт на умовах співфінансування спільно з Вінницькою міською радою. Однак, За словами Володимира Барцьося, серйозного прогресу не було. За підрахунками чиновників необхідно близько чотирьох мільйонів гривень на негайні протиаварійні та реставраційні роботи.

До речі, оголошення на реставрацію мурів опублікували на сайті публічних закупівель ще 11 січняОчікувана вартість виконання робіт становила 3 843 250 гривень. Згідно з актом технічного стану пам’ятки, за декілька століть стан вінницьких мурів став непридатним до нормальної експлуатації, а окремі місця (особливо стайні та частина муру) – визнані навіть аварійними. Учасники тендеру могли подавати свої пропозиції Замовнику до кінця січня, однак вже 23 січня тендер скасували. Причиною зазначили скорочення видатків на здійснення закупівлі робіт.

  • Щодо тендеру взагалі вийшло абсурдно, – вважає Володимир Барцьось. – Оголошувати тендер, при тому, що не передбачено жодного фінансування? Я не розумію цієї логіки. Але сподіваюсь, що найближчим часом ми зустрінемось із головою облдержадміністрації, де чітко роз’яснимо всі ці моменти і визначимо робочу групу, яка буде працювати над конкретним баченням збереження та подальшого розвитку мурів і визначимо, як вирішити всі інші проблеми. Завдання територіальної громади зберегти цю унікальну історичну перлину і перетворити її не лише на пам’ятку музейного значення, а в перспективі й туристичної привабливості.  Чомусь ми маємо гроші на фонтани, дороги, освітлення, але не на збереження таких унікальних архітектурних пам’яток.

Сьогодні земля, де знаходяться мури, належить територіальній громаді міста Вінниці. Як розповів Володимир Барцьось, Вінницька міська рада на попередніх зустрічах погодилась допомогти у збереженні мурів, але замовником всіх робіт має бути обласна державна адміністрація. Лише після цього міська рада почне розглядати можливість виділення коштів на реставрацію з міського бюджету.

На захист мурів також виступив директор Вінницького обласного державного архіву Юрій Легун.

  • Людська психіка звикає до будь-чого і іноді найшокуючі речі нам здаються нормальними та звичними. Ми все життя знаємо, що в центрі міста у нас є така руїна. І ми, на жаль, не думаємо про те, що ми всі є співучасниками нищення такої пам’ятки, яка має величезне значення для всієї держави, – вважає Юрій Легун.

На думку науковця, всі проблеми вінницьких мурів треба вирішувати комплексно. Однак сьогодні ні у влади, ні у громади немає стратегії розвитку цієї пам’ятки. Однією з причин цього він вважає те, що у вінницьких мурів сьогодні є декілька власників і кожен має свій інтерес. Дотичними до архітектурного комплексу «Вінницькі мури» є державний архів Вінницької області, обласний краєзнавчий музей, технічний ліцей, Спасо-Преображенський Собор та навіть декілька приватних будинків.

  • Це питання варто було б вирішувати з юридичної точки зору, але у цій сфері саме законодавство не ідеальне, – вважає Юрій Легун. – Як на мене, ми можемо звернутися до трьох основних зацікавлених сторін: обласна влада, релігійна громада та міська рада. Керівники цих структур мають знайти компроміс, який буде базуватися на законі та враховуватиме інтерес громади з доступом до всіх об’єктів комплексу.

Архітектор Євгеній Совінський також показав присутнім можливі концептуальні рішення щодо реставрації мурів та відновлення їхнього вигляду.

На презентації прозвучала думка, що було б доцільно облаштувати оглядову галерею на території мурів для проведення екскурсій. Однак для архітекторів проблемою є те, що розкопки архітектурного комплексу у повному обсязі досі не проведені, тому розробити проект реставрації пам’ятки досить важко.

Ескізи розроблені проектною групою інституту “УкрНДІпроектреставрація”

Ескізи розроблені проектною групою інституту “УкрНДІпроектреставрація”

Історик Олександр Федоришен зауважив, що у більшості окреслених проблем мурів є конкретні рішення.

  • Я сподіваюсь, що у більшості присутніх у цій залі є розуміння того, що мури є оборонний, фортифікаційний та духовний комплекс колишніх католицьких монастирів. Мури – це серцевина міської ідентичності, це те, що свідчить про певний курс нашого міста та регіону.

Він також розповів, що принципова позиція вінницької міської ради за попередніми усними домовленостями у тому, щоб продовжувати розкопки на території архітектурного комплексу. Міська влада готова вже навіть цього року профінансувати розкопки. До присутніх громадських активістів у вінницького історика було одне прохання – підтримати пропозицію компромісу обласної влади, міської ради та церкви про те, як рухатися далі, адже втратити цей історичний об’єкт неприпустимо.

Наостанок до слова запросили представника релігійної громади – секретаря Вінницького єпархіального управління протодиякона Владислава Демченка.

  • Я вдячний, що нарешті помітили, що у цьому питані ще є релігійна громада. Хочу внести ясність: пам’ятка знаходиться у власності держави в особі Вінницької ОДА. Питання про балансоутримувача виникло тоді, коли постала проблема щодо того, хто фінансуватиме ремонт мурів. Тоді з’явився краєзнавчий музей, як один із можливих кандидатів. Однак ми є лише користувачами, а не власниками. Від зміни балансоутримувача мало що зміниться.  З того часу, як нам передали пам’ятку у користування, тільки релігійна громада і частково місто фінансували там розкопки та дослідження. Всі інші роботи фінансувала релігійна громада.

Щоправда у присутніх виникло питання про те, як використовують землю та територію мурів. У свій час там були і склади, і парковки, а історично важливу територію стаєнь під час певних робіт взагалі залили бетоном. Крім того, у вінничан немає можливості відвідувати мури з боку собору.

На це протодиякон відповів, що ця пам’ятка національного значення включає не лише мури, а й сам собор. Коли всі ремонтні та реставраційні роботи будуть проведені і територія мурів буде безпечною для відвідування – тоді до архітектурного комплексу будуть пускати відвідувачів.

В результаті годинної дискусії Громадською радою при Вінницькій ОДА було одноголосно вирішено створити робочу групу. Вона підготує звернення до міської та обласної влади і церкви, а після того планується зустріч з даного питання із Валерієм Коровієм. Вже за результатами цієї зустрічі буде визначено ту робочу групу, яка працюватиме над усіма пропозиціями громади по збереженню архітектурної пам’ятки національного значення.

У результаті юридично заплутаного рішення, підписаного головою Вінницької ОДА у 2015 році про те, хто ж буде балансоутримувачем мурів, сьогодні ми маємо цілу низку проблем через те, що держава та церква не можуть домовитися. Свій внесок у цю ситуацію також зробила бюрократія – тендер на проведення протиаварійних робіт спершу зарано оголосили, потім відмінили через відсутність коштів і тепер чекають на те, коли ж кошти на реставрацію пам’ятки архітектури нарешті виділять, щоб оголосити повторний тендер. І поки чиновники та громада розбираються у цих питаннях – мури продовжують руйнуватися, ставши заручниками бюрократичних перепон та суперечностей між різними структурами.

Фото Андрія Завертаного

✐ Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.