Два Сергії та Моргунов: за півкроку до виборів мера Вінниці

21:46
Автор: Андрій Качор

Хто б що не казав, але у порівнянні з рештою країни виборча кампанія у Вінниці відбувається відверто нудно.

У той час, як мапа держави рясніє передвиборчими «гарячими точками» в різних містах – де кандидати літають на парасольках, а десь у них кидають нашатирем – у Вінниці найбільші скандали пов’язані з пошкодженням виборчої агітації, досить примітивним “чорним піаром” та з підкупом виборців.

Жодним чином не применшуючи ганебності цих явищ, проте вони, на жаль, є системними і далеко не оригінальними в українських політичних реаліях.

В усьому ж іншому вінницька кампанія відбувається аж надто прогнозовано і навіть спокійніше, ніж очікувалося. Подібний спокій менш ніж за тиждень до дня голосування очевидно стабілізує наявну електоральну ситуацію. А тому це вочевидь непокоїть тих, кого така ситуація не влаштовує.

Тож кандидати, які почуваються в ролі «доганяючих», безальтернативно зацікавленні в загостренні передвиборчих пристрастей.

Наразі найбільші шанси на друге місце у виборах мера вочевидь мають кандидат від ЄС Сергій Кудлаєнко і висуванець «Слуги народу», голова ОДА Сергій Борзов. Відтак перший викликає діючого мера Сергія Моргунова на дебати, а інший заявляє про пошкодження плакатів на своїх агітаційних кубах та збирає з цього приводу прес-конференцію.

Сергій Борзов, голова Вінницької ОДА, кандидат від на міського голову Вінниці від “Слуги народу”

 

Сергій Кудлаєнко, кандидат на посаду міського голови Вінниці від “Європейської солідарності”

 

Принагідно на дебати, але вже самого Борзова, викликає і кандидатка на посаду міського голови Олександра Устінова, яка також активно присутня в цій кампанії. Борзов, здається, на цей заклик ще не відповів.

Олександра Устінова, кандидатка на посаду вінницького міського голови від “Голосу”

 

А поки все це відбувається, кандидат в мери від ОПЗЖ В’ячеслав Узєлков просто роздає людям гречку в центрі Вінниці.

 

Водночас головному претенденту на посаду – чинному меру Сергію Моргунову – здається, достатньо лише планової роботи в межах повноважень і звісно зустрічей з виборцями аби утримувати статус-кво. Адже збереження нинішніх позицій практично гарантує йому лояльну депутатську більшість у міськраді та продовження каденції міського голови ще на п’ять років.

Міський голова Вінниці та кандидат на збереження посади Сергій Моргунов від “Української стратегії Гройсмана”. На задньому плані – Володимир Гройсман. 

 

Соцдослідження та “соцдослідження”

Згідно з наявними соціологічними дослідженнями від соціологічної групи “Рейтинг” – не надто свіжими, але інших досі не публікують – наразі все йде до того, що вибори міського голови Вінниці відбудуться в один тур. З цим фактом неймовірно складно змиритися, і ще складніше – впоратися іншим претендентам на крісло. Тож у більшості випадків його просто намагаються заперечити.

Саме тому ми вже бачимо на фейсбуці «результати» ноунейм «соцдосліджень», які всі хоч і віддають перше місце Моргунову, проте змагаються у «алгоритмах», ставлячи на друге місце то Кудлаєнка, то Борзова, а інколи – навіть Кармаліту.

Чудовий і свіжий приклад – “дослідження”, оприлюднене на ресурсі Politeka. У публікації йдеться, що “опитування” проводила така собі ГО “Концепт”. І згідно з його “результатами”, друге місце наразі має Сергій Борзов, відстаючи від Моргунова всього на шість з лишком відсотків (у той час як відома агенція “Рейтинг” демонструє понад десятикратну перевагу Моргунова над Борзовим).

Проте варто витратити лише кілька хвилин, аби зрозуміти: ГО “Концепт”, яке нібито проводило дослідження, навіть не має власного сайту, а його директор – пов’язана особа з депутатами-регіоналами. Ще кілька хвилин – і ми дізнаємося, що ГО “Концепт” перебуває в базі псевдосоціологів і раніше вже помічалася в роботі на кума Путіна Медведчука, а також штучно завищувало рейтинг деяким кандидатам у мери Києва.

Подібна ситуація – практично з усіма “дослідженнями”, які зараз рекламно розганяються у вінницькому сегменті соцмереж, користуючись ситуацією, коли серйозні соціологічні агенції чи групи на кшталт “Рейтингу”, КМІСу чи “Демократичних ініціатив” зберігають мовчання.

Проте наразі виглядає так, що подібні псевдодослідження – ледь не єдина “зброя”, яка залишилася в арсеналі претендентів на друге місце в цих мерських перегонах.

 

Складно критикувати чемпіона

Взагалі опозиційним до міської влади силам на цих виборах у Вінниці не позаздриш. У місті, яке шість разів поспіль визнають найкомфортнішим в Україні, критикувати наявний стан речей дуже не з руки. Тому майже всі опоненти чинної влади у своїй риториці так чи інакше визнають її здобутки, а вже головну точку для критики кожен обирає свою. 

Олександра Устінова з «Голосу», наприклад, критикує медичну сферу та питання забудови центру міста, Сергій Кудлаєнко зійшовся з автомобілістами зокрема у питанні площі Гагаріна, Сергій Борзов – педалює тему корупції й навіть викриває хабарників.

Однак за великим рахунком опозиційно-нищівна критика у цій вінницькій кампанії майже не застосовується, очевидно зважаючи на її низький потенціал і ризик викликати зворотній ефект.

Відтак за логікою, виборчі перегони принаймні у Вінниці могли би стати змаганням ідей, концепцій та проектів про те, як покращити надбане, як змінити неправильне, як рухатися швидше або ж інакше, проте до мети. З цим все не так райдужно, як з умінням дизайнерів малювати неіснуючі рейтинги, проте і тут є про що поговорити.

Попри те, що цьогорічна кампанія напрочуд швидкоплинна, спроби артикулювати своє бачення і продемонструвати власну візію розвитку міста в кандидатів присутні. В «Української стратегії» це масштабована на всю область стратегія «Вінниччина-2030», в ЄС – теза про оновлення кадрів та «зміни куту бачення», «Слуга народу» концентрується на точкових проблемах віддалених районів міста, а «Голос» вимагає «зміни правил гри» і “дати альтернативу”.

Зрозуміло, що в умовах обмеженої в часі кампанії, у більшості кандидатів мало можливостей та ресурсів, аби “розжувати” всі аспекти своєї програми детально, тож багато з них послуговується відеороликами, як способом передати основний меседж за одну-дві хвилини. І слід визнати, передвиборчі партійні відео вінницьких кандидатів цього року – досить привабливі та змістовні. Як мінімум зняті красиво.

Тобто на відміну від багатьох інших міст країни і до честі багатьох учасників виборчого процесу, у Вінниці ми все ж бачимо не лише огульну критику, але й спроби в тому числі опозиційних сил запропонувати власну “дорожню карту”, визнаючи при цьому досягнення чинної влади.   

 

Тіньовий союз “запеклих опонентів”

Але є і моменти, які найбільше насторожують і можуть знівелювати всі переваги та надбання здорової та чесної конкуренції під час цієї вінницької кампанії. Ідеться передусім про тіньовий союз, здавалося б, найбільш запеклих ідеологічних опонентів. Проте на місцевому рівні, а зокрема й на Вінниччині, де “брати-куми-друзі” часто присутні водночас і у владі, і в опозиції, унії “чорних з білими” – не рідкість.

У випадку цьогорічної вінницької кампанії кожен, хто хоча б поверхнево цікавиться передвиборчими перипетіями, міг прослідкувати на старті завуальовану, але чимдалі – тим більш помітну взаємопідтримку по лінії “Володимир Продивус – Сергій Кудлаєнко – “Слуга народу” – ОПЗЖ”.

І попри те, що “Слуга народу” і “Європейська солідарність” (від якої балотується Сергій Кудлаєнко) – перебувають на протилежний політичних полюсах у всеукраїнському вимірі, (не кажучи вже про ОПЗЖ, яку публічно підтримав Володимир Продивус), на рівні Вінниці ці політичні сили користуються одними й тими ж медійними – і не лише – ресурсами.

Сергій Кудлаєнко та Володимир Продивус отримують подяки від РПЦ

Всі ми могли помітити, що в “політичних” ефірах на ТРК “Вінниччина”, який контролюється Володимиром Продивусом, останнім часом присутні переважно кандидати від “Слуги народу” та ОПЗЖ, а головно –  Сергій Кудлаєнко, який єдиний (окрім самого ведучого програми) був присутній на двох випусках поспіль ток-шоу “Вінниця. Дебати”.

Крім того Володимир Продивус – як фігура, безумовно, впливова на місцевий політикум- чим ближче до виборів, тим більше публічно коментує перебіг виборчої кампанії. Проте в поле зору Володимира Степановича як правило потрапляють лише кандидати від “Слуги народу” або ж Сергій Кудлаєнко. І виключно – в позитивному контексті.

Сам Сергій Кудлаєнко коментуючи цю ситуацію, запевнив автора, що йдеться виключно збіг у часі й про політичну підтримку говорити не доводиться. Можливо й так. Проте про взаємопідтримку “слуг” і Кудлаєнка свідчать й інші факти: такі, як, наприклад, перевезення агітації кандидата від ЄС і кандидатів від Зеленського одним і тим самим транспортом.

Або ж діяльність створених під вибори різноманітних віртуальних ГО, які спершу в соцмережах рекламували помічників нардепа від “Слуги народу” Максима Пашковського, а тепер – майже виключно Сергія Кудлаєнка. 

Хоч це і наївно, проте все ж хотілося б вірити, що згадані вище випадки – лише приятельська взаємопідтримка одне одного, а не виборчий союз з політичними перспективами. А відтак, що в наступному скликанні вінницької міськради ми не станемо свідками спроб утворити різноманітні “ширки” між спадкоємцями “Партії регіонів” Януковича та партіями, яка сповідують принципи захисту “мови, армії та віри”, або ж вчергове планують “зробити нас всіх разом”

Однак про те, як протікала депутатська виборча кампанія та які “розклади” нас можуть очікувати в наступній каденції Вінницької міської ради – читайте в наступній частині вже незабаром.

Читайте також: Кандидати в округах: хто та в яких районах Вінниці балотується в депутати міської ради

✐ Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.