Учора ввечері, 7 травня, вінничани приєдналися до мешканців інших міст України та вийшли на мирний протест, щоб продемонструвати свою незгоду із законопроєктом нового Цивільного кодексу України №15150, який Верховна Рада наприкінці квітня ухвалила у першому читанні.
Про це повідомляє «Вежа».
Протест відбувся у центрі міста, на майдані Незалежності. Близько сотні людей стояли з плакатами із закликами не допустити обмеження прав людини та “не прикривати дискримінацію «традиційними цінностями»”. Серед протестувальників були представники громадських організацій, жіночих рухів, ЛГБТ-спільноти, а також інші містяни.
Атмосфера залишалася спокійною, однак відчувалося, що тема викликає сильний емоційний відгук у присутніх.
На плакатах також можна було побачити згадки про ризики «дерибану» землі та проблеми із захистом майнових прав. Люди висловлювали побоювання, що нові правила можуть ускладнити повернення незаконно відчуженого майна та створити простір для зловживань.
Також зазначалось, що ця акція стала не лише протестом проти конкретного законопроєкту, а й способом показати, що суспільство хоче бути залученим до обговорення рішень, які можуть суттєво вплинути на права та свободи громадян.
Що відомо про новий Цивільний кодекс та чому його критикують
Як зазначає “Радіо свобода”, 28 квітня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №15150, який передбачає масштабне оновлення Цивільного кодексу України. Документ налічує понад 800 сторінок та майже дві тисячі статей.
Автори законопроєкту заявляють, що новий кодекс має модернізувати приватне право та оновити законодавство відповідно до сучасних реалій. Водночас низка громадських організацій, правозахисників та активістів розкритикували окремі положення документа.
Одним із найбільш суперечливих пунктів стало поняття «доброзвичайність». У законопроєкті цей термін пояснюють як сукупність моральних норм, етичних принципів та уявлень про належну поведінку. Критики документа наголошують, що в Україні немає єдиного стандарту моралі, тому таке формулювання може призвести до суб’єктивного трактування закону судами.
Також дискусії викликала норма про «право на забуття». Вона дозволяє людині вимагати видалення інформації про себе не лише у випадку неправдивих даних, а й тоді, коли інформація, на її думку, втратила суспільний інтерес. Критики побоюються, що такою нормою можуть скористатися корупціонери чи особи, які хочуть приховати інформацію про свої дії.
Окремо громадськість звернула увагу на зміни у сфері майнових прав. Законопроєкт посилює захист так званого «добросовісного набувача» майна – людини, яка придбала майно та заявляє, що не знала про можливі порушення під час угоди. На думку критиків, це може ускладнити повернення незаконно відчуженого майна або землі.
Чимало суперечок виникло і навколо норм сімейного права. У законопроєкті шлюб визначається виключно як союз чоловіка та жінки. Також передбачено, що одностатеві шлюби, укладені за кордоном, не визнаватимуться в Україні. Крім цього, суд зможе відкладати процедуру розлучення для подружжя, яке має дітей.
Детальніше читайте в матеріалі Радіо Свобода за посиланням.
Фото – Євгена Симоненка
Дякуємо!
Тепер редактори знають.