Сьогодні, 27 березня Вінниця своєрідно відзначила міжнародний День театру. Окрім прем’єри вистави “Смішні гроші”, цей день в місті запам’ятається візитом Президента Порошенка, мітингом на його підтримку та сутичками “Національних дружин” і “Національного корпусу” з поліцією.
Головні події дня почалися ще опівдні, коли Петро Порошенко разом з керівництвом міста та області, а також з урядовцями та народними депутатам відвідали новозбудований завод з виробництва сонячних панелей Kness. Тут головнокомандуючий оглянув підприємство, був дуже задоволений якістю продукції, а також поспілкувався з колективом заводу.
Зустріч відбулася, як кажуть, “в теплій та дружній обстановці”: після оглядин ліній з виробництва “чистої” енергії, Порошенко більше говорив про енергію ядерну, про повну – але перспективну – відмову від імпортного газу, а також про економічні перемоги України, яким не було рівних в історії. Не пропустив нагоду гарант і підколоти конкурентів (точніше конкурентку) у виборчій гонці, згадуючи про сумне російськогазове минуле країни і кабальний контракт за формулою “бери або плати”.
Проте головною подією дня мав стати концерт на площі Стуса у Вінниці, що передуватиме виступу Петра Порошенка перед вінничанами. Ще за кілька годин до початку дійства (запланованого на 17:00), в усій центральній частині міста були посилені заходи безпеки.
На всіх центральних вулицях, під сильним вітром та мокрим снігом, чергували правоохоронці, спостерігаючи за ситуацією в місті. Такі заходи посилювалися ближче до площі Стуса, де вже частково обмежили рух.
Вже о 15:30 на площі біля центрального Універмагу почали збиратися активісти “Національних дружин”, Національного корпусу”, а також були люди з символікою місцевої націоналістичної організації “Едельвейс”. Поки тривала підготовка до мітингу на підтримку Порошенка, “нацдружинники” (і “нацдружинниці”), знічевя ходили площею, скуповували продукти в “Сільпо” та “АТБ”, вдягались та перевдягались, фотографувались і намагались якось вбити час.
Прикметно, що серед них було багато надто юних персон, як хлопців, так і дівчат: деякі, здавалося, ще ходять до школи. Загалом враження складалося, що цей контингент навряд чи зможе спровокувати значні сутички на мітингу за Порошенка, як це відбувалося в інших містах України.
Тим часом на площі Стуса вже все було оточено металевими турнікетами та рамками металошукачів. Поліція намагалася не пускати до “Книжки” навіть на сотню метрів, але багатьом – переважно вмовляннями – таки вдалося прорватися. Паралельно на мітинг стікалися люди: хто з автобусів, хто пішки, але поступово людські “острівці” зливалися в суцільну масу людей. В очікуванні Тараса Петриненка, гурту Мандри та самого Порошенка.
Проте вже близько 17:00 колона “Нацдружин”, з плакатами та опудалами, на яких начепили справжні відрубані голови свиней, рушила в бік площі. Протестувальників, які вимагали “відрубаних рук” за розкрадання армії, було кілька сотень, одягнутих в корпоративні однострої.
За кілька десятків метрів вони дійшли до потужного кордону поліції: кілька спецавтомобілів, спецпризначенці в повному обмундируванні, та “поліція діалогу”.
На цій точці, поблизу церкви, і розпочався діалог.
У той час за кордоном тривав інший пікет: нечислена група громадян тримала плакат, на якому “Нацдружини” порівнювали з нацистами, їхню символіку – зі свастикою, а лідера “Азову” Білецького – з Адольфом Гітлером. В якийсь момент плакат взяв чорношкірий чоловік, і картина стала виглядати ще більш символічно. Ці мітингарі схвалювали дії поліції та вимагали “зупинити нацистів”. Цікаво, що і “антифашисти” і “Нацдружини” між собою розмовляли переважно російською мовою, що вносило певний сюрреалізм в ситуацію.
Коли здавалося, що все вже втихомирюється, від колони “Нацдружин” відділилася група, яка вирішила таки прорватись на площу Стуса через парк. Їм напереріз миттю кинулись спецпризначенці й уже в парку почалися перші сутички з використанням сльозогінного газу. Саме в цей момент затримали кількох протестувальників і завели їх в автозак.
У відповідь “Нацдружини” посилили натиск і почали кидати в поліцію каміння, а також запалювати полумя, однак автор так і не зміг визначити його джерело. Справді небезпечна сутичка, під час якої не могли рухатися навіть трамваї, тривала кілька хвилин, і згодом знову затихла. Тепер для протестувальників головне було визволити своїх затриманих товаришів – з цим вони попрямували до управління поліції на вул. Театральну.
Тим часом на площі Стуса вже тривав концерт: попри холодну погоду, тут зібралося досить багато людей, які тривалий час замість Порошенка слухали музикантів. Зрештою, гарант вийшов на сцену і після майже годинної, проте запальної та оптимістичної промови, закликав Вінницю не помилитися 31 березня на виборах.
Серед іншого, Президент говорив про досягнення України протягом останніх років. Окрім того, він наголосив на можливому “реванші” на виборах та провокаціях проросійських сил, які зрозуміли, що нас “не здолати силою”. Також Петро Порошенко наголосив на тому, що 31 березня – надзвичайно відповідальний день та порадив вінничанам “зробити правильний вибір”. Він також наголосив на тому, що народ має бути єдиним у прагненнях.
А в центрі міста тривала “своя атмосфера”: протестувальники дісталися вулиці Театральної разом з поліцією. Спецпризначенці оточили “Нацдружин” на вулиці між будівлею театру Садовського та управління обласної поліції.
Вінничани саме йшли на прем’єру комедії в театр, але мимоволі стали свідками не менш видовищного шоу, під час якого протестувальники з піснями та скандуваннями вимагали звільнити затриманих активістів. Тут вже не відбувалося сутичок чи будь-якого загострення: здавалося, “Нацдружини” вже більш-менш приязно спілкуються з правоохоронцями, а останні в свою чергу теж розслабилися: ходили за кавою, знімали шоломи і мріяли про вареники вдома.
Зрештою, після складання протоколів про дрібне хуліганство, трьох затриманих випустили з поліції. В цей час саме завершився концерт і виступ Президента на площі Стуса, а в театрі – добігала кінця вистава. Вінниця зажила своїм буденним і розміреним життям в очікуванні виборів, перший акт яких відбудеться вже цієї неділі.
Фото Андрія Завертаного та Ольги Мірошниченко, відео – Вадим Козак
Дякуємо!
Тепер редактори знають.