“Залишайтесь, будь ласка, на лінії”: у Вінниці відбулася прем’єра швейцарської вистави “The Sensemaker”. ФОТО

15:08
Автор: Микола Геркалюк
Become a Patron!

Вчора, 20 жовтня, у Вінниці в рамках “Air ГогольFest” відбулась прем’єра швейцарської вистави “The Sensemaker”. Постановка, яку організатори заявляли як хедлайнера театральної сцени, зібрала повну залу та зірвала бурхливі овації. 

Надвечір другого дня цьогорічного  “Air ГогольFest” у Вінниці мала відбутись українська прем’єра швейцарської вистави “The Sensemaker”, яка вже встигла зібрати декілька престижних нагород та отримала схвальні відгуки критиків. Зала великої театральної сцени почала швидко заповнюватись глядачами і навіть ті, хто довго блукав коридорами “Кристалу” в пошуках саме тієї зали, зрештою потрапляли куди треба. 

 

Перед початком вистави організатори надали слово послу Швейцарії в Україні Клоду Вільду, який одразу вибачився за те, що не знає української мови. Це він промовив ламаною російською і одразу ж перейшов на англійську. Пан посол подякував організаторам фестивалю і наголосив на необхідності таких подій та міжнародного культурного співробітництва. 

Дзвінок… дзвінок… дзвінок…

В залі вимикають світло і западає тиша. Перешіптування глядачів уривається різким телефонним дзвінком. Він дзвонить раз. Два. На сцені з’являється жінка, вона одягнена в синю блузку і темну спідницю. В руках тримає сумку. 

– Всі наші оператори зайняті, – промовляє механічний голос автовідповідача. Вмикається монофонічна версія Симфонії № 9 Бетховена. В даному випадку це той вид музики, який мало кому подобається, адже означає очікування. 

Одразу ж варто наголосити, що “The Sensemaker” це моновистава, тобто вистава одного актора або ж, у даному випадку, однієї акторки – Ельзи Куверр. З декорацій тут знадобився лише стілець і старий стаціонарний телефон.

Жінка сідає на стілець, ставить сумку на коліна і готується довго чекати. Весь її вигляд демонструє, що їй не зручно, вона розгублена. Механічний голос (який насправді є записом з Гугл-перекладача) каже жінці стати в центрі кімнати. Та замість прямого зв’язку з оператором стається збій і жінка на кілька хвилин стає провідником чи то пак, приймачем, який ловить уривки промовлених кимось в телефонних розмовах фраз. 

Весь цей калейдоскоп фраз відтворює акторка. Сама вона не промовляє жодного слова, але це зрозуміло лише завдяки гучності й тому, що фрази лунають як жіночим, так і чоловічим голосом. З багатомовного багатоголосся можна виокремити, як якийсь шотландець зневажливо називає англійців словом “wankers”. Решта фраз залишаються загадками, адже звучать французькою, німецькою та іншими мовами і, навіть, мовою жестів. 

“Чи повідомите Ви нам розмір Вашої нижньої білизни для рекламних цілей?”

Коли знову налаштовується зв’язок з механічним голосом і “всі оператори” виявляються знову зайнятими, багато глядачів одразу впізнають себе. Поки жінка на сцені злегка підтанцьовує під Бетховена, в голові зринають спогади про спроби добитись чогось від свого мобільного оператора. Всі ті рази, коли доводилось чекати незліченну кількість часу, поки на лінії з’явиться жива людина. 

Але героїні вистави доводиться мати справу з механічним голосом. Він, нарешті, повідомляє, що для обробки запиту доведеться відповісти на декілька запитань. І тут знову виникає аналогія зі “спілкуванням” з автовідповідачем мобільного оператора (чи будь-яким іншим), адже жінці пропонують обрати мову спілкування та відповідати на запитання, плескаючи в долоні (альтернатива натисканню кнопок) певну кількість разів. 

Глядачі не знають, який саме запит намагається подати жінка. Та це, власне, й не так важливо, адже серія запитань від механічного голосу, в будь-якому випадку, видається абсурдною. 

“Чи маєте Ви хворобу, яка може спровокувати смерть?”

“Чи подорожували Ви країнами, де люди мають хвороби, які можуть спровокувати смерть?”

“Ви раніше брали участь у порнографічному фільмі чи будь-якому іншому матеріалі, призначеному для сексуального збудження дорослих?”

“Чи брали Ви коли-небудь участь в  терористичних актах?”

“Ви ще не брали участі в нетерористичному акті досі?

Позитивні відповіді на запитання “Чи є у вас будь-які навички/ терпіння/ наполегливість/ мотивація/ енергія?” спричиняють подальний розвиток подій, адже механічний голос одразу наказує:

– Тепер покажіть нам повний Ваших навичок, мотивації та енергії, будь ласка, дякую. 

“Зараз ми передаємо Ваш запит у відповідне управління. Будь ласка, зачекайте, дякуємо.”

Кожна наступна дія у виставі стає все більш абсурдною. Вимоги механічного голосу все зростають і зростають. При цьому він обіцяє, що “запит обробляється” і що “запит передають у відповідне управління”, але фактично жодного прогресу не помітно. Характерно, що жінка продовжує виконувати команди механічного голосу і навіть не думає зупинятись. Коли їй вже вкотре пропонують обрати мову спілкування, в неї вривається терпець і вона намагається одразу плеснути в долоні шість разів (для вибору української). Але система сприймає це по-своєму і обирає якусь іншу мову. Жінка швидко розкаюється і продовжує слухняно виконувати всі команди. 

 

 

– Доброго дня. Ласкаво просимо номер 3654782. Для того, щоб виконати Ваш запит, ми зараз проведемо кілька фізичних оглядів. Будь ласка, залишайтесь в центрі кімнати, – каже голос. 

Далі йде ціла серія команд на зразок “зробіть чверть повороту праворуч” або “поставте руки на п’яти і дивіться прямо вперед і не посміхайтеся”. Жінка дивується, злиться, губиться, але все виконує. 

Голос на цьому не зупиняється. 

– … зробіть хвилю своїм тілом три рази, потім відскакуйте назад чотири рази, потім вперед три рази, потім рухайтесь так, наче б’єтесь головою об стіну…, потім погладьте свій торс, потім щось стисніть, потім рухайте пальцями, потім покажіть художню інтерпретацію хвилі…, потім лижіть підлогу два рази…, – лунає довжелезна серія команд, яку аж ніяк неможливо запам’ятати.

Жінка виконує абсолютно всі рухи під енергійну музику і виходить щось на зразок танцю.

Всесильний автовідповідач 

Зрештою, голос доводить її фактично до межі, кажучи, що для виконання запиту доведеться роздягнутись. Вона з усіх сил намагається цього уникнути, але варіантів їй залишають тільки два: або припинити дзвінок, або зняти одяг. Вона обирає друге і стоїть в центрі кімнати в самій лише нижній білизні засоромлена й перелякана.

 

 

 

А бездушний механічний голос все не зупиняється і знову змушує виконати цілу серію безглуздих рухів, які, ніби-то, необхідні для виконання запиту. 

І це все? 

Жінці дозволяють одягнутись і кажуть стати по центру кімнати. Виникає відчуття, що автовідповідач має необмежену владу над героїнею. І це відчуття підтверджується, коли вона намагається взутись, але лунає телефонний дзвінок. Вона біжить до телефону в одному черевику, але не встигає взяти слухавку. Хоче повернутись до стільця, але знову дзвінок. Варто жінці підійти до телефону, як дзвінок вривається.

Їй таки вдається перехитрувати машину і вчасно вхопити трубку, але на лінії стається збій. 

– Головне меню. Щоб відповісти “так”, плескайте один. Час у Ваших руках. Щоб відповісти “ні”, плескайте два. Час у Ваших руках. Будь ласка, щоб підтвердити свій запит, дайте відповіді на наступні запитання, будь ласка, дякуємо, – промовляє голос, коли знову з’являється зв’язок. 

–  Я не робот, – промовляє голос. 

Один сплеск. 

– Добре. Я приймаю всі файли cookie. 

Один сплеск. 

– Добре. Я приймаю всі умови. 

Один сплеск. 

– Добре. Я приймаю політику конфіденційності. 

Один сплеск. 

– Добре. Я хочу підписатися на щоденну інформаційну розсилку і скористатися вигідними пропозиціями. 

Один сплеск. 

– Добре. Дякую. Ми Вам зателефонуємо. До побачення. 

Поки жінка намагається зрозуміти, що щойно сталось знову лунає телефонний дзвінок. 

– Доброго дня. Дякуємо за Ваш інтерес, ми отримали велику кількість заявок, – лунає механічний голос. – Наше рішення – це зовсім не відображення якості Вашої роботи. Ваше листування нас дійсно заохочує та відзначає і ми сподіваємось на подальшу співпрацю, тому ваш запит № 059844444318712 було схвалено. Вітаємо. До побачення. 

Знову лунає Дев’ята симфонія Бетховена, а жінка стоїть з виглядом, який так і промовляє “І це все?”. 

Замість висновків

Цю виставу закордонні оглядачі називають “Чорним дзеркалом” (серіал – авт.) на сцені, “мрією і жахіттям”, “ідеальною метафорою нашого світу” та відзначають чудесну акторську гру Ельзи Куверр. 

“The Sensemaker” зірвав бурхливі овації від глядачів. Всі аплодували стоячи впродовж декількох хвилин. Після чого розійшлись по наступних подіях фестивалю, роблячи (або ж не роблячи) свої власні висновки про побачене.

Фото Ольги Мірошниченко

Читайте також: Клітка для кожного з нас: на “Air ГогольFest” показали перформанс про тиск суспільства на особистість. ФОТОРЕПОРТАЖ

Читайте також: Гоголь Night: найкращі фото з першої ночі на Air Гоголь Fest-2019

Читайте також: Препарований рояль та життя Йова: у Вінниці відкрили “Air ГогольFest” оперою-реквієм “IYOV”. ФОТОРЕПОРТАЖ

Читайте також: Метал, джаз-панк і “невугльгарна романтика”: головну сцену “Air ГогольFest” відкрили кращі вінницькі гурти. ФОТОРЕПОРТАЖ

Читайте також: Мистецький рейв насувається: як на “Кристалі” готуються до Air Гоголь Fest. ФОТОРЕПОРТАЖ

Читайте також: Діалог через театр в нашому суспільстві не відбувається”: куратор “ГогольFest” Андрій Палатний про “культурну ін’;єкцію” для України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

✐ Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.