Урбанізована історія про вічне кохання: у Вінниці відбулася прем’єрна вистава «Ромео та Джульєтта». ФОТОРЕПОРТАЖ

13:51
Автор: Олеся Яненко
Become a Patron!

Оновлено: 10 Жовтня 2021, в 22:10

“Вже третій вік в Вероні ворожнеча”… Вчора, 7 жовтня, в театрі імені Садовського відбулася прем’єрна вистава мюзиклу Ромео та Джульєтта. Історія, відома на весь світ, на вінницькій сцені постала в урбанізованій інтерпретації з “некласичними” образами героїв. 

Близько 18:30 зала театру імені Садовського поступово наповнювалася людьми. В холі театру звучала музика – для гостей грав саксофоніст Євген Попель з командою музикантів. 

Коли присутні зайняли чи не всі місця в залі, світло згасло, а на сцені з’явилися актори та акторки – розпочалося дійство. Побачивши декорації та одяг героїв одразу стало зрозуміло – це не класична версія веронської історії. Сірі урбаністичні декорації, залізне риштування, що виконували роль будинків з балконами, та залізні ланцюги, що звисали з-під стелі – здавалося, йдеться не про італійську Верону, а про гетто в якомусь небезпечному районі. 

 

 

 

 

 

 

 

 

Такому ж “вайбу” відповідав і чорний шкіряний одяг героїв та героїнь – ніяких довгих суконь чи білих чоловічих панчіх тут не побачиш. В обтягуючих штанах та помаранчевими пасмами волосся – дещо гонорова на початку Джульєтта була схожа на тінейджерку, яка таємно від батьків слухає у своїй кімнаті гурт “The Smiths” чи “Sex pistols”. З особливостей образу Ромео – великі лижні окуляри та пасок з літерою “R”. 

Незвичним був образ священника – професію одягнутого в чорний костюм та білі кеди служителя видавав лише білий комірець та хрестик, який інколи з’являвся на його шиї. Його поява запам’яталася завдяки ефектному моменту –  служитель повільно підійшов до краю сцени з великим хрестом в руках, який швидким рухом вниз перетворився на биту. До слова, сім’ї Монтеккі та Капулетті мали за зброю хокейні ключки. 

 

 

 

 

 

 

 

Режисером вистави став Тарас Мазур, який, окрім роботи в театрі Садовського, є головним режисером неформального театру “ХуліGun”. “Хуліганство” режисера явно проявлялося і тут – коли ворогуючі сім’ї малювали балончиком на “будинках” одне одного та билися посеред сцени. Але крім цього були й присутні ліричні сцени любовних діалогів між Ромео та Джульєттою. 

Уся вистава була сповнена хореографією, піснями, жартами, а наприкінці – жалібним плачем. Усі діалоги у виставі мали віршовану форму. Композитором мюзиклу виступив В’ячеслав Назаров, а автором лібрето – Олександр Вратарьов. Хореографи – Діана Калакай та Гліб Зельгін

Фото Зорини Гаджук

Читайте також: Режисер Тарас Мазур: Вінниці не вистачає амбіцій і творчої злості

Читайте також: “Terra Incognita”, “ШvЛ” та “Ромео і Джульєтта”: у театрі ім. Садовського оголосили початок нового сезону

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

✐ Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.