Церковники пустили журналістів у старовинні підземні ходи на Соборній. ВІДЕО

9:50
Автор: Vежа
Become a Patron!

Днями представники Спасо-Преображенського собору, що розташований у Вінниці на Соборній та перебуває у володінні УПЦ МП, показали телевізійникам підземні ходи, нещодавно виявлені працівниками художнього музею.

Прикметно, що пронаявність саме цих підземних ходів священикам було відомо щонайменше з минулого року, однак показати громадськості вони їх вирішили лише тоді, коли про наявність ходів саме в цьому місці стало відомо широкому загалу. Нагадаємо, що 14 березня Vежа першою опублікувала фото підземних ходів, які відкрилися внаслідок утвореного опадами провалля.

Тепер представники УПЦ МП розповіли про можливість потрапити в підземелля зі свого боку та пустили туди знімальну групу обласного телебачення.

Тунель вдалося виявити через дію опадів, які спричинили появу провалля в землі. Підземний хід веде до льоху Свято-Преображенського собору. За словами протодиякона Владислава, стіни собору почали цвісти, через це викликали комунальників, аби з’ясувати причину. Ті виявили під собором цокольний поверх та каналізаційний прохід під ним.

– Побачили, що земля і ґрунт дуже вологі й прямо мокрі ще нижче. Заглибилися і знайшли початок ходу, який був частково засипаний землею, частково замулений. Його розчистили на досить велику відстань і частина проблеми після цього знялась, – розповідає Владислав Демченко, секретар Вінницького єпархіального управління.

Ще однією проблемою є виявлений підземний хід та його руйнування. В соборі вважають, що цей хід може бути каталізатором для вирішення інших проблем. В 2015 році були призупинені археологічні дослідження на території собору. Тепер там сподіваються, що нова знахідка дозволить їх відновити.

Тунель має глибину 4-5 метрів і простягається на 40 метрів. Вважається, що це залишки споруд Домініканського монастиря ХVII століття, яке могло використовуватись для господарських потреб. Там досі залишились комунікації зливу, стара вентиляція та, навіть, залишки слідів від вугілля на стінах.

– Це приміщення ми можемо собі з досвіду проектування, підсилення і реконструкції інших будівель представити як підземну конструкцію, призначену для безпечного виходу під час надзвичайних ситуацій братії храму. А також для відведення дренажних вод, каналізаційних вод, верховодки з території храму в бік Південного Бугу, – зазначає кандидат технічних наук Володимир Попов.

Після проведення археологічних досліджень тунель можуть відреставрувати і проводити тут екскурсії.