У Вінницькій області 47 релігійних громад Московського патріархату судились щодо нібито незаконної перереєстрації релігійних громад до Православної церкви України. Наразі більшість цих справ закрита, однак апеляційний суд почав відновлювати розгляд деяких таких проваджень.
На це, зокрема, вплинула постанова Верховного Суду в схожій справі про перехід парафіян УПЦ (МП) села Бутин Збаразького району Тернопільської області до Київського патріархату. І хоча сам перехід стався ще у 2015 році, а Київського патріархату зараз не існує, постанова може мати ключовий вплив на сьогодення православних церков всієї України.
Приклад: 21 лютого, Вінницький апеляційний суд, дочекавшись постанови Верховного Суду, частково задовольнив апеляцію прибічників РПЦ з Вороновиці та відновив розгляд раніше закритої справи у суді першої інстанції.
Може здатись, що це перемога Московського патріархату, однак, забігаючи наперед, скажемо, що не все так однозначно.
Передісторія та взаємозв’язки
Після отримання томосу у січні 2019 року релігійні громади по всій Україні почали масово переходити до Православної церкви України. До цього, як відомо, Київський патріархат, як один з головних попередників ПЦУ, вважався “неканонічним”.
Однак коли це ще не було мейнстрімом, релігійна громада села Бутин на Тернопільщині перейшла від Московського до Київського патріархату. Сталося це у 2015 році, і не бажаючи втрати храму, території та впливу, 11 представників РПЦ вирішили оскаржити таке рішення в суді.
Як наслідок, в першій та другій інстанції ще у 2016 та 2017 році визнали перехід до Київського патріархату законним, проте віряни Московського патріархату вирішили звернутись до Верховного Суду. Але, як відомо, вищий орган судової системи не славиться оперативністю перегляду справ, тож остаточне рішення (постанова) Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду з’явилось лише 27 січня.
За час розгляду почались масові переходи вже до ПЦУ і Російська православна церква почала судитись вже з парафіянами нових “раскольніків”. На Вінниччині послідовники Онуфрія звертались спершу до адміністративних судів, однак ті порадили вирішувати питання у цивільному процесі.
Цивільні ж суди першої інстанції закривали провадження через те, що “суди не уповноважені вирішувати питання, пов’язані зі зміною канонічної підлеглості релігійної організації”.
Наприклад, у судовій ухвалі щодо переходу громади села Гурівці Козятинського району вказано, що “спір між сторонами виник щодо зміни канонічної підлеглості релігійної громади, тобто всередині Церкви”. А повноваження судів оцінювати “легітимність релігійних поглядів” є несумісними з обов’язком держави бути нейтральною та безсторонньою.
Проте віряни деяких громад РПЦ не здавались і протягом 2019-2020 рр. подавали апеляційні скарги до Вінницького апеляційного суду. А судді цієї установи вирішили дочекатись постанови Об’єднаної Палати ще по Київському патріархату та зупинили апеляційний розгляд.
Чому? Все просто – українська судова система все більше стає прецедентною: так, зокрема, функціонує судова система в США та Великобританії. Так, в ст.13 ЗУ “Про судоустрій та статус суддів” вказано, що “висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами” та “є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень”. Хоча в аргументах адвокатів та прокурорів в судах майже завжди можна почути посилання на рішення й судів нижчих інстанцій.
Саме тому суди по всій Україні намагаються дотримуватися позицій, які визначає Верховний Суд, адже неоднакове застосування судами однієї і тієї ж норми права є підставою для оскарження судового рішення.
Що буде далі зі справами громад РПЦ Вінниччини?
За словами Ігоря Салецького, керівника управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації, по всій Вінницькій області зупиняли вісім судових проваджень, очікуючи постанови ВС по “тернопільській” справі Київського патріархату.
Судовий розгляд справи за позовом прибічників РПЦ Вороновиці
По двох з них, а саме щодо релігійних громад Вороновиці Вінницького району та Красносілки Бершадського району, Вінницький апеляційний суд уже ухвалив рішення. Так, апеляційні скарги РПЦ задовольнили, а справи направили до районних судів на продовження розгляду по суті.
Але це не “зрада”, як міг би хтось подумати. Річ у тім, що вінницькі суди закривали справи, намагаючись не втручатись у релігійні баталії громад. Натомість, Верховний Суд дійшов висновку, що суди можуть розглядати справи переходу громади з однієї релігії, до іншої. Тому прогнозуємо, що й в решті справ будуть відновлювати розгляд справ.
Проте найголовніше в усій постанові найвищого органу судової влади є те, що перехід релігійної громади до Київського патріархату в далекому 2015 році визнали законним. А це – “козирний” аргумент проти поборників переходів до ПЦУ.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.