Один бій – дві ходи пам’яті: у Вінниці зі смолоскипами вшанували героїв Крут. ФОТОРЕПОРТАЖ

19:47
Автор: admin
Become a Patron!

Майже одночасно, після шостої вечора, відразу дві яскраві та гучні смолоскипні ходи вирушили з різних куточків Вінниці, аби вшанувати пам’ять героїв, які 101 рік тому боронили Україну поблизу станції Крути.

Хода, ініційована організацією “Едельвейс” та ГО “Ультрас Вінниці” о 18:00 оголосила збір біля пам’ятника Коцюбинському. Тут, в присутності значної групи правоохоронців, зібралося понад півтори сотні молодих хлопців та дівчат. Як часто буває на подібних акціях, дехто з них були в балаклавах, що закривають обличчя.

В руці в кожного – власноруч зроблені смолоскипи і жодних прапорів. Натомість перед колоною вилаштувався гурт активістів, які тримали великий банер з написом “Крути – вас не забути!”.

На півгодини пізніше на Європейській площі почала збиратися ще одна хода, організована ВО “Свобода”. Тут було приблизно вдвічі більше людей, проте різного віку: від старого до малого. В руках вони також тримали факели, однак куповані, а ще – національні прапори та стяги молодіжного крила “Свободи” – ГО “Сокіл”. Окрім того колона від “Свободи” супроводжувалася партійною машиною з колонками, а також барабанщиками.

На запитання, чому в день пам’яті було сформовано дві колони, а не одна об’єднана, лідер “Едельвейсу” Роман Костишин зазначив, що “Едельвейс” першим оголосив про подібний захід в цей день і в цей час. “То партійний захд, вони вирішили так. Вони могли приєднатися до нас, без партійної символіки, наприклад”, – сказав Роман кореспонденту Vежі

“Молода” колона від “Едельвейсу” рушила швидко та гучно, вигукуючи гасла “Слава Україні, смерть ворогам!”, “Крути, вас не забути!” та “Крим – наш!, Донбас – наш! Кубань – наша!”, проте аж до центру міста не запалювала смолоскипи. Перед та позаду колони повільно їхали автівки патрульної поліції, позаяк колона зайняла частину проїжджої частини.

Вже вийшовши на Соборну, факели спалахнули, здавалося, одночасно: на вечірній вулиці в кілька хвилин пояскравішало і навіть на тлі темного неба було видно чорну кіптяву.

Майже всі перехожі, які в годину пік чекали свого транспорту, повитягали свої телефони, аби відзняти ефектне видовище. Проте переважна більшість, розмови яких чув наш кореспондент, не розуміла, чому присвячена акція. Дехто цікавився, що це за слово таке “Крути”, роблячи наголос на останньому складі. Хтось висловлював думку, що “це, мабуть, бо Порошенко висунув кандидатуру”, хтось вважав, що “сьогодні прийняли якісь важливі закони”.

Кульмінація настала, коли колона “Едельвейсу” порівнялася з Майданом Незалежності: в цей момент молодики запалили ще й шашки, від чого середмістя на кілька хвилин вкрив густий дим.

Вже на Соборній одна колона майже наздогнала іншу: вже було видно і чутно “свободівців” спільно з “Правим сектором”. Вони, попри барабани і підсилюючу апаратуру, все одно рухалися не так гучно і яскраво, поступаючись молоді з альтернативної ходи. Зрештою, на площі Гагаріна дві колони майже “врізалися”: дим від шашок “Едельвейса” досяг бабусь, які йшли в “хвості” колони “Свободи”, через що літні жінки почали кликати поліцію. Тож правоохоронці закликали молодь зупинитися і дати можливість відійти “свободівцям”, які так само рухалися до пам’ятнику Січовим стрільцям.

Вже біля монументу обидві колони влаштували два невеликі мітинги на віддалі одна від одної: “Свободі” вдалося зайняти місце біля Січових стрільців, а “Едельвейсу” довелося стати ближче до пам’ятнику жертвам Голодомору. Однак промови на обох мітингах були приблизно однаковими: виступаючі згадували, як відбувся бій під Крутами та особливо наголошували на ролі молоді та студентства в тих подіях.

 – Хоч і минуло сто років, наш ворог залишився тим самим. Російська імперія буде знищена і лише Україна здатна її здолати, – сказав виступаючий в темному парку на тлі білого снігу, який відсвічував від смолоскипів, які ще не встигли догоріти.

Бій під Кру́тами — бій, що відбувся 16 (29) або 17 (30) січня 1918 року біля залізничної станції Крути поблизу селища Крути та села Пам’ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина. Одночасно з ним у Києві розпочалося третє більшовицьке повстання, яке змусило у вирішальний момент розвернути підкріплення, направлене на цей напрямок, на його придушення.

Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків.

У бою під Крутами оборонці української державності виконали наказ командування і зупинили стрімкий наступ ворога. Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Берестейський мирний договір, який врятував молоду українську державність.

Сучасників особливо вразило поховання 27 сильних в повному розквіті сил юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і були ними страчені.

Вікіпедія

Фото Андрія Завертаного

✐ Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.