Палац Грохольських-Можайських у селі Вороновиця на Вінниччині, що вже безліч років перебував мало не в аварійному стані, цими днями – чи не вперше за століття – знову опинився в центрі уваги.

Забутий на десятки років, облуплений протягом життя цілого покоління, 9 червня 2017-го року він представ перед публікою сяючий – в променях яскравого сонця і з повністю реконструйованим фасадом. Вороновиця – завдяки зусиллям власної громади та допомоги Євросоюзу – відновила свою головну архітектурну перлину і одне з “Чудес Вінниччини”.

Реконструкція палацу відбулася в рамках проекту ЄС “Туризм – запорука динамічного соціально-економічного розвитку громад”, – про це свідчить відповідна табличка перед центральним входом до палацу.

Про це детальніше відповідає і проектний менеджер Мирослава Дідух: з її слів, проект був реалізований зокрема й тому, що громада села, районна та обласна влада виявили справжню зацікавленість в реконструкції споруди. Загальна вартість відбудови резиденції Грохольських-Можайських коштувала європейським платникам податків неймовірну, як для українського села, суму –  300 тисяч євро.

• Ми постійно моніторили якість виконання робіт зусиллями власних експертів. Жодних нарікань ми не бачимо: як щодо якості виконання робіт, так і що стосується освоєння грантових коштів. Ми сподіваємося, що відновлення палацу не лише дасть людям емоційні враження, але громада Вінниччини на базі вже реконструйованого палацу зможе створити щось нове: мистецькі, освітні, інші проекти, які дадуть селу поштовх для розвитку, нове дихання.

Сама Вороновиця – як звичайне село в українській глибинці: занедбані магазини, облуплені стіни колись ошатних будівель, більше руїн, ніж відродження. Однак в рамках проекту ЄС тут нарешті пожвавився рух: окрім палацу, європейці посприяли створенню у Вороновиці туристичного інформаційного центру та ремонту Музею історії села. Що важливо – за фінансової участі місцевої громади.

Однак в день відкриття реконструйованого палацу найбільше цікавив, звісно, він сам. Тут нарешті відновили не лише колони і центральний вхід, але й усю ліпнину вздовж під дахом: тепер тут знову зявилися черепи биків, які символізували міцність роду Грохольських, а також в’язки фруктів та овочів – як символи заможності.

Звісно, не обійшлося без офіційних промов чиновників та виступів народних колективів. Увесь істеблішмент району та області дякував Євросоюзу за неоціненну допомогу, а також закликав інші громади, сели та міста, користуватися можливістю залучення коштів, аби відроджувати власну історичну спадщину, яка може стати потужним туристичним магнітом.

• Ви знаєте, ніколи не потрібно розповідати людям про проблеми, які у вас є. І у нас вони були під час роботи над цим проектом. Але 80% людей будуть байдужі ваші складнощі, а 20% ще й зрадіють цьому. Тому сьогодні мені хочеться просто усім сказати: ми зробили, ми змогли, ми маємо результат. Зробіть тепер і ви – всі решта, хто в нас не вірив чи критикував, – сказав під час виступу голова РДА Вінницького району.

Після урочистого перерізання червоної стрічки, всіх запросили досередини палацу, де тепер розташувався Музей історії авіації та космонавтики.

В камерних залах палацу, де раніше князі і графи приймали почесних гостей і слухали музику, тепер розташувалися моделі літаків та космічних апаратів: від найперших до сучасних. Між старовинними декоративними колонами, зробленими 240 років тому з очерету (!) і що дотепер збереглися – макети радянських стратегічних бомбардувальників, моделі найперших у світі літаків – створених саме у цих стінах! – “чорні скриньки” авіалайнерів і чучела птахів.

• У кабінеті Можайського, який створив перший у світі літак, що піднімався з води, було понад двісті забальзамованих тіл птахів: від горобців до лелек. Він ретельно вивчав будову їхніх тіл, розмах крил, співвідношення розмірів і ваги, аби створити свій перший літальний апарат, – розповідає екскурсовод.

Зі слів гіда, становлення світової гідроавіації відбулося саме у Вороновиці. У період між 1882-1885-ми років, капітан Можайський уперше підняв у повітря сві літальний апарат з людиною на борту. Відбулося це так: на дерев’яну конструкцію, яка нагадувала човен, були прикріплені крила, а також встановлений паровий двигун англійського виробництва. За іншими даними, літак-човен злетів з води: в якості рухової сили були використані коні, які тягнули прототип літака по поверхні води, доки він, зрештою, не злетів.

Окрім літака Можайського тут представлена модель і першого літака Російської Імперії “Ілля Муромець”, і гігантських літаків 30-х років ХХ століття К-7, і знаменитий “ванька-встанька”, який фізично не міг потрапити в піке, а тому особливо цінувався пілотами.

Тут же – і моделі старих авіабомб, автентична авіапушка часів Другої світової, форма бойових пілотів і стратегічний бомбардувальник, від яких Україна відмовилася на початку незалежності в рамках Будапештського меморандуму, який з початку агресією Москви проти України був проігнорований США, Росією та Британією.

Окрема експозиція – космічна історія України: від їжі для космонавтів – борща в тюбику і кави з молоком – до інфографічних матеріалів, що демонструють еволюцію української авіації.

• Двигуни на перші літаки ще на початку минулого сторіччя встановлювалися в Запоріжжі, і сьогодні – на наші “Мрії” – їх також роблять в місті на Дніпрі, – розповідає екскурсовод.

Є в музеї ще одна зала – народної творчості: тут представлені відверто психоделічні фігури тварин (?), створені місцевим народним умільцем.

Чим житиме музей в наступні десятки чи сотні років свого існування, яким він наповниться змістом і формою – тепер залежить від вінничан, котрі отримали відроджену архітектурну перлину Поділля.

Фото Андрія Завертаного

admin

Технічний адміністратор сайту

See Full Bio