Сьогодні, 17 вересня, у Вінниці оголосили переможця відкритого архітектурного конкурсу «Коцюбинський вдома». Конкурс передбачав створення проєктної пропозиції, ідеї, яка може стати основою для оновлення музею Коцюбинського та території біля нього – площі з пам’ятником та дитячого майданчика.
Оголошення переможця конкурсу відбулося у саду музею Коцюбинського, що на Замості. Тут зібралися члени журі, ЗМІ та команди-фіналісти конкурсу. Окрім цього тут презентували свої проєктні пропозиції усі три команди фіналістів – дві з Вінниці та одна з Києва. Усі проєктні рішення перейдуть у фонд музею.
Сам конкурс – це здебільшого ідейна розробка, концепція, “пошук змістів” та архітектурного переосмислення цього простору. Учасники конкурсу у своїх архітектурних проєктах працювали та обігрували особистість Коцюбинського, з орієнтацією на його хобі, літературу та життя у Вінниці. Кожен з учасників акцентує увагу на озелененні, посадці різноманітних дерев, трав, квітів та садів.
Переможцем архітектурного конкурсу «Коцюбинський вдома» стала команда з Вінниці – “Архіклуб” їхнім проєктом “Яблуневий сад Коцюбинського”. Як і інші фіналісти, команда акцентувала свою концепцію на озелененні — тут пропонують висадити 103 яблуні та 68 кленів, які розмістять вздовж проспекту що біля проїжджої частини. “Головний наратив – яблуневий сад у центрі 400-тисячного міста”, – каже представниця команди.
Команда переможців, яка працювала над проєктом під робочою назвою “ZZ 1908”: Крамар Максим, Коротких Олександр, Надкерничний Ігор, Анна Куртак, Юлія Куцелепа, Марія Смірнова, Ігор Надкерничний, Сергій Яківчук, Віталій Янковий.
Сцену пропонують влаштувати біля пам’ятника, місце якого буде незмінним, а біля нього облаштують озеленення та ландшафтні рішення. Для догляду та розведенням рослин пропонують співпрацювати з вінницькими аграрним університетом та розплідником у селі Медвеже вушко, передбачається садівник. Тут також хочуть працювати з місцевими кав’ярнями, аби забрати загорожі між музеєм.
Команда також пропонує дещо розширити територію поруч з музеєм. Окрім цього представили “сценарії відвідування” території, з якою працювали на конкурсі: оминання / дотик, проникнення / транзит, заглиблення та ознайомлення, кожен з яких по різному передбачає контакт відвідувачів з простором. Для дітей на територію садиби пропонують створити тематичне ігрове містечко, розташоване в тихій зоні, подалі від проїжджої частини. Цю дитячу зону пропонують виготовити з природних матеріалів.
Площу біля музею пропонують закривати на ніч. На запитання Вікторії Кравчук чи є таке рішення “людиноцентричним”, команда пояснила це фактором “контрольованості” за території та порядком. Зокрема, це буде зручно під час закритих фестивалів, кажуть представники команди.
Під час оголошення переможця головний архітектор міста Євген Совінський зазначив, що журі зможе рекомендувати до реалізації проєкт переможців за умови внесення певних корективів до проєкту без зміни композиційного задуму. Якщо команда не зможе внести ці корективи, журі буде голосувати за передання права реалізації проєкту команді на другому місці.
ПРОЄКТИ КОМАНД-ФІНАЛІСТІВ
Перед оголошенням переможця свої ідеї представили усі учасники-фіналісти. Зазначимо, що усі три учасники отримають премії: перше місце – 90 тисяч гривень, друге – 80 тисяч, третє – 70.
Команда з Києва з проєктом “АА 4706”, друге місце
Пономарьова Анастасія, Яковчук Ірина, Стрижевська Анастасія, Ягнишева Варвара, Штефан Єгор, Кость Максим
Планшет зліва – проєкт київської команди
В проєкті київської команди переважала рослинність, садові дерева, луки та квіти – “він любив привозити квіти з подорожей”, – кажуть про обраний лейтмотив проєкту. В їхньому проєкті звучать ідеї про плодовий сад, сад рослин, характерних для цих місцин – орлики, проліски, флокси, лілії, “окрім цього його улюблена агава”. Також тут пропонували облаштувати озеро, невелику локацію для менших подій, а в “італійському саду” – магнолії, лаванду та інші рослини.
– В кожну пору року щось буде буяти щось, буде цвісти. Не буде відчуття пустоти, – кажуть учасники київської команди.
Вони пропонували встановити не стаціонарні, а мобільні лави – “це виглядало б більш доречним у цьому ландшафті”. Ідеться про складні лави, які могли б облаштовувати за потреби. Транзитну площу хочуть перетворити на сквер, додати більше дерев (софори). Пам’ятник хочуть пересадити його з квадратного постаменту на камінь. “Його відчуття природи говорили про те, що це було б більше природнім для нього, йому більше б сподобалося”. Окрім цього також пропонують попрацювати з прилеглими кав’ярнями та їхніми терасами, аби зробити їх більш привабливими. Дитячий майданчик пропонують зробити з морськими алюзіями – з пісочницями, лазалками, які б відсилалися до творів Коцюбинського, та були функціональними.
Проєкт “Сад цитат” та літературний сад “Intermezzo” від вінницької команди “МК 1864” з Вінниці, третє місце
Міщук Тетяна, Білоус Ольга, Матюхов Олег, Ляпощенко Ірина
Вони пропонували, аби музейна зона обмежувалася власне будинком-музеєм, адміністративною будівлею, наявною клумбою, сторожкою, та буде закінчувалася огородженням. За музеєм планують розмістити дерев’яні меблі та сцену – дерев’яну конструкцію, яка за формою відтворює обриси будинку. Пропонували два входи – один з аркою та касою, інший – відкритий публічний вхід.
Тут також планують розмістити човен, що буде відсилкою до твору Коцюбинського “Intermezzo”. На музейні території планували посадити ялинку. Клумбу перед музеєм, а також та липи планують залишити. Також тут пропонували підсвітити крони дерев, а в темних кутках саду – облаштувати голографічні герої з творів Коцюбинського. Команда також пропонує висадити дерева та рослинність, характерну для цієї місцевості, але з накладанням “руки міста” – з багатьма доріжками, аби люди могли гуляти ними та за бажанням – не пересікатися, та відпочити один від одного.
Як наголосила керівниця відділу урбаністики КП «Інститут розвитку міст» Вікторія Кравчук, напрацювання команд конкурсу – це ще не проєкт, а проєктна пропозиція, ідейні розробки. За її словами, на реальне оновлення площі може піти від двох до п’яти років, враховуючи розробку проєктно-кошторисної документації, яка і стане фактичним початком реконструкції простору.
Загалом усі подібні конкурси – і у Вінниці, і в інших містах – реалізуються вживу. Це дуже важливий етап – від конкурсу скоріше перейти в ПКД. Якщо ПКД є, тоді вже шанси на реалізацію набагато більші.
Як ідеться в умовах конкурсу, якщо журі рекомендує проєкт авторського колективу-переможця до реалізації, то замовник конкурсу зобов’язаний рекомендувати замовнику проєктно-кошторисної документації подальше її виготовлення та здійснення авторського нагляду переможцем.
Нагадаємо, конкурс стартував у квітні цього року. Учасниками конкурсу могли стати фахівці у галузі урбаністики, архітектури, ландшафтної архітектури та інших суміжних творчих професій. Метою архітектурного конкурсу стала розробка проєкту, в результаті якого будуть об’єднані спільною концепцією та отримають новий вигляд сад меморіального музею, площа з пам’ятником і дитячий майданчик, що розташований поряд. В липні представили дев’ять проєктів, створених у першому турі.
Переможця обрали вчора на засідання журі, якими є – ландшафтний архітектор Максим Коцюба, головний архітектор Вінниці Євген Совінський, заслужена архітекторка України та народна депутатка України IX скликання Ганна Бондар, директор Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М.М Коцюбинського, правнук письменника, Ігор Коцюбинський, урбаністка Євгенія Дулько, архітектор Олександр Антонець, просторовий планувальник Назар Коваленко, директорка музеї Лариса Кравченко, літературознавець та автор психобіографічного дослідження творчості Коцюбинського Ростислав Чопик.
Замовник архітектурного конкурсу – департамент містобудування та архітектури Вінницької міської ради. Організатори – КП «Інститут розвитку міст», департамент маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради, департамент культури Вінницької міської ради, Вінницький літературно-меморіальний музей Михайла Коцюбинського. Конкурс проводиться за підтримки проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ», який впроваджується німецькою урядовою компанією «Deutsche Gesellschaft für іnternationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH» за фінансування Урядів Німеччини та Швейцарії.
Стежити за новинами архітектурного конкурсу «Коцюбинський вдома» можна на фейсбук-сторінці проєкту за ЦИМ посиланням.
Фото Марини Сербінович
Територія, з якою працювали учасники конкурсу
Дякуємо!
Тепер редактори знають.