На Вінниччині збирають кошти на спорудження меморіалу гайдамакам та Івану Гонті. ФОТО

16:29
Автор: Юлія Плахтій
Become a Patron!

У селі Гонтівка на Вінниччині споруджують меморіал гайдамакам та Івану Гонті. Наразі мешканці шукають кошти на цей проект загальною вартістю 660 тисяч гривень. 

Як йдеться на фейсбук-сторінці ініціативи зі збору коштів, меморіал мають спорудити за проектом скульптора Миколи Крижанівського.

Проект скульптури Івана Гонти

Зазначено, що проект підтримали Гонтівська територіальна громада, її голова Михайло Бей та козацькі товариства України, а також представники Гонтівської, Вінницької та Чернівецької міськрад.

Минулого року на Покрову було насипано курган, була залита бетонна основа під пам’ятний знак, а зараз триває спорудження фундаменту під меморіал.

Навколо кургану з меморіалом планується встановити тематичні скульптури на час міжнародного симпозіуму “Гайдамаки” до Дня українського козацтва та Покрови Пресвятої Богородиці, 14 жовтня 2020 року.

 

 

Про важливість спорудження меморіалу гайдамакам та Івану Гонті розповів сам скульптор Микола Крижанівський у відео, викладеному на згаданій фейсбук-сторінці.

– У 2002 році був виданий Указ Президента про вшанування 240-ї річниці повстання гайдамаків, яке також називається Коліївщиною.

Рішенням суду Іван Гонта зі своїми товаришами був заарештований, відбулась така традиційна “зрада”: російський генерал заманив Гонту та Залізняка із козаками ніби на зустріч і повідомив про це польський гарнізон. І під час такої розмови був арештований Гонта зі своїми товаришами. Польський суд присудив катувати Гонту 14 днів. За однією версією, його закатували на третій день, за іншою – 14 днів, його везли з Умані до Могилева-Подільського і кожного дня йому мали знімати шматок шкіри чи відрубувати частину тіла. І ось коли Гонту з його товаришами (майже тисяча гайдамаків) привезли у Серби (стара назва Гонтівки – авт.), то спочатку були страчені молоді хлопці-гайдамаки. (…)

Ілюстрація – cossackland.org.ua. Іван Гонта та Максим Залізняк

Тож скульптор підкреслив, що меморіал має увіковічнити події понад 200-річної давнини, Коліївщини, а також буде створений задля уславлення Івана Гонти та гайдамаків, а ще сприятиме “зеленому туризму” в Гонтівці, адже йдеться про локацію поруч із магістраллю.

За словами Миколи Крижанівського, проект мав би бути втілений вже давно, якби не низка обставин.

– Десь – через якісь побоювання щодо реакції польської сторони чи з інших причин. Я думаю, що все ж зіграв чинник такої української боягузливості: а що б так хтось сказав? Хоча я спілкувався з польськими митцями й з поляками. Вони всі за те, щоб такий меморіал був. Їхні аргументи прості: це була історія, у нас були сторінки війни з українцями, з козаками, але в нас було дуже багато позитивних сторінок дружби, допомоги між народами одне одному.

Також Микола Крижанівський додав, що свого часу через Серби проїжджав та зупинявся тут попити “цілющої води” Тарас Шевченко. Наразі ту саму криницю реставровано, а в майбутньому планується встановити поруч пам’ятний знак.

Як повідомили Vежі на зазначеній Фейсбук-сторінці, йдеться не лише про спорудження пам’ятника, а й на створення інфраструктури поруч із ним. Зазначено, що “це є перспективою для розвитку зеленого туризму в Україні”. Щоправда, про які саме об’єкти інфраструктури йдеться – не уточнили.

Загальна сума, яку потрібно зібрати на весь комплекс робіт – 660 тисяч гривень. Наразі зібрано частину коштів на матеріали. Реквізити для безготівкового переказу коштів в гривнях:

– карта ПриватБанку (Микола Крижанівський)
5168742730276734
в доларах(USD):
– карта ПриватБанку (Kryzhanivskyi Mykola):
5168742730276718.

За даними Вікіпедії, Іван Ґонта (пол. Iwan Gonta; близько 1721, с. Розсішки, нині Христинівський район — 1768, с. Серби, нині Гонтівка, Чернівецький район) — сотник надвірної міліції магната Францішека Салезія Потоцького, керівник українського гайдамацького руху, один з очільників Коліївщини — повстання проти релігійного, національного та соціального гніту, що вибухнуло 1768-го року на землях Правобережної України, що входила в ті часи до складу Речі Посполитої.

“27 червня 1768-го року російський загін оточив Умань, де на той час перебували Ґонта та Максим Залізняк. Вважаючи росіян своїми союзниками у боротьбі проти поляків, близько 900 озброєних гайдамаків разом зі своїми ватажками не чинили опору і були підступно захоплені до полону військом генерала Кречетнікова. Повстання було жорстоко придушене. Полковник Гур’єв наказав покарати Ґонту батогами. За кілька днів більше 840 гайдамаків разом із Ґонтою — як піддані Речі Посполитої — були передані коронному командуванню (галицькому старості Францішеку Ксаверію Браницькому). Їх стратили у селі Кодні поблизу Житомира та в селі Серби (нині село Ґонтівка Чернівецького району Вінницької області).

Полонених Залізняка й Ґонту після жорстокої екзекуції (кожному дісталося по 300 ударів) кинули до ями. Судив ватажків особливий інквізиційний трибунал у селі Серби поблизу Могилева-Подільського, який після 10-денних знущань виніс присуд. Залізняка заслали на довічну каторгу до рудників Нерчинська. Ґонту засудили до страти. Страта мала тривати 2 тижні: упродовж 10-ти днів кат мав кліщами здирати з нього шкіру, на 11-й — відрубати ноги, на 12-й — руки, на 13-й — вирвати серце, на 14-й день — відтяти голову.

Шляхтич Дуклан-Охотський залишив свідчення про виняткову мужність ватажка повстання: “Ґонта вийшов на страту з лицем спокійним і веселим, наче направлявся до кума на іменини. Кат здер з нього смугу шкіри, кров чвиркнула, проте обличчя гайдамаки не здригнулося; здер нову пасмугу шкіри, і тоді Ґонта сказав: “От, казали, що буде боляче, насправді ні крихти не болить!”.

Бачачи, що безприкладна мужність Ґонти справляє на присутніх протилежний ефект, генерал Браницький, присланий на допомогу російським військам, наказав уже на третій день відтяти йому голову і вирок виконувати на трупові.

Страта Ґонти відбулася у першій половині липня 1768-го року, але не пізніше 13-го. Сучасники розповідали, що і через багато років можна було ще бачити прибиту до шибениці голову керівника гайдамаків, на якій вітер ворушив волосся”.

Читайте також: На Вінниччині відмовились виділяти землю для пам’ятника «Борцям за волю України»

Фото з фейсбук-сторінки ініціативи “Збір коштів на меморіал гайдамакам та Івану Гонті”

✐ Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.