У Вінницькій єпархії УПЦ (МП) анонсували хресну ходу з нагоди 100-річчя “Калинівського чуда”. Хода та літургія відбудуться 6 липня від храму прп. Параскеви в Калинівці до Калинівського хреста.
– Хресна хода пройде від храму прп. Параскеви міста Калинівки (вул. 1-го Травня 1), до Калинівського Хреста. Початок хресної ходи о 8:00. Після цього буде звершено Божественну літургію. Запрошуємо усіх на спільну молитву! – йдеться в дописі.
Як зазначають в Релігійно-інформаційній службі України, Калинівський хрест – одне із найбільших паломницьких місць на Вінниччині. Щороку, на початку липня, сюди з’їжджаються віряни помолитися.
Однак, варто зауважити, що у 2020 році через карантинні обмеження ходу переносили.
Як повідомляють на сайті Вінницької єпархії УПЦ МП, “Калинівське чудо” сталося 7 липня 1923 року.
– За свідченнями очевидців і за архівними матеріалами тодішніх органів безпеки, 7 липня 1923 року в суботу сталося чудо. Того дня двоє чи троє червоноармійців їхали по дорозі з Вінниці на Калинівку й зупинились біля хреста напитися води. Один із солдатів, напідпитку та, вочевидь, перебуваючи під впливом атеїстичного дурману, відкрив по хресту стрілянину із гвинтівки. Як розповідає лист червоноармійцю Іркутської конвойної команди військ ДПУ Сибіру Григорному від його батьків (серпень 1923 року), вистрілив він 24 рази, але жодного разу не поцілив у розп’яття, “а всі ці кулі падали біля цього хреста на землю, а як вистрілив у 25 раз, то влучив у праве плече Ісуса Христа, і потекла кров”. За свідченням преси того часу, у червоноармійця, який стріляв, відняло руку. Потім, прийшовши до тями, він з матір’ю цілий місяць стояв під хрестом і просив у людей молитов, щоб Господь простив йому цей гріх, – йдеться в публікації.
Про УПЦ (МП) на Вінниччині
Нагадаємо, наприкінці квітня у Вінницькій облраді ухвалили рішення щодо діяльності УПЦ в “єдності з московським патріархатом”. Зокрема, рішення передбачало розірвання договорів оренди з УПЦ МП та звернення до ВРУ щодо діяльності московської церкви в країні. Крім того, депутати підтримали пропозицію звернутися до територіальних громад області щодо розірвання договорів оренди з церквами московського патріархату.
Того ж дня у Вінницькій міськраді також затвердили звернення до ВРУ щодо заборони діяльності УПЦ МП. Тоді ж у Вінницькій єпархії УПЦ МП відреагували на вказані рішення та зазначили, буцімто, “звернення вінницьких депутатів не мають жодної юридичної сили”. Зокрема, в публікації повідомляли, мовляв, “Українська Православна Церква не підтримувала і не підтримує окупантів, а також засудила повномасштабне вторгнення РФ на територію України”.
Крім того, як зазначають на сайті УПЦ, 27 травня 2022 року в Києві відбувся Собор Української Православної Церкви. Собор розглянув питання церковного життя, “що виникли внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України”. За результатами роботи, Собор ухвалив Постанову з десяти пунктів, в якій, зокрема, засудили війну як порушення Божої заповіді “Не вбивай!”, звернулись “до влади України та влади Російської Федерації з проханням продовжувати переговорний процес та пошук сильного і розумного слова, яке б змогло зупинити кровопролиття”, декларувалась незгода з позицією Патріарха Московського і всієї Русі Кирила щодо війни в Україні, “ухвалили відповідні доповнення і зміни до Статуту про управління Української Православної Церкви, що свідчать про повну самостійність і незалежність Української Православної Церкви”.
Також варто зауважити, що протягом останнього часу на сайті Вінницької єпархії УПЦ (МП) дійсно періодично звітують про допомогу військовим. Та є нюанси.
Як зазначав в інтерв’ю “Вежі” керівник управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної військової адміністрації Ігор Салецький, раніше в статуті про управління УПЦ, який не є юридичним документом, а є внутрішнім документом релігійної громади, була чітка прив’язка до РПЦ.
– Наприклад, вказувалось, що предстоятель Української православної церкви призначається з “благословіння”(тобто, дозволу) “Патріарха Московського і всієї Русі”(очільника РПЦ – авт.) або що найвищий церковний суд УПЦ – це найвищий церковний суд РПЦ і т.д. На Соборі в Феофанії було прибрано лише такі явні пункти. Але водночас після цього Мінкульт за участі науковців, зокрема, релігієзнавців здійснив експертизу статуту про управління УПЦ. В результаті експерти визнали, що в статуті УПЦ зберігається канонічний зв’язок з Російською православною церквою, – зазначав посадовець.
Також Салецький зазначав, що наразі на території Вінницької області досі є релігійні громади, в яких навіть в назвах статутів зберігаються з Московським патріархатом.
– Наприклад, “Релігійна громада УПЦ Московського патріархату парафія св. Мученика Трифона” чи “Релігійна громада УПЦ Московського патріархату (парафії Преподобного Серафима Саровського) в м. Козятин”.
Варто додати також, що в окремих публікаціях на сайті тої ж Вінницької єпархії твердження, які мали б зачіпати тему безпосередньо російської агресії, сформульовані іноді достатньо “обтічно”. Зокрема, в публікації щодо допомоги постраждалим внаслідок російського теракту на Каховській ГЕС в церкві “тактично промовчали” щодо безпосередніх виконавців цього злочину, тобто російських окупантів.
– 3 глибоким сумом усі ми дізналися про трагічні наслідки військового злочину, коли підступно було підірвано Каховську ГЕС, що спричинило справжню стихійну катастрофу, розруху та пошкодження тисяч будинків мирного населення херсонців. У зв’язку із цим з благословіння митрополита Вінницького і Барського Варсонофія оголошується збір добровільних пожертв, які найближчим часом будуть спрямовані до єпархіальних управлінь постраждалих регіонів для адресної допомоги переселенцям та усім постраждалим від техногенної катастрофи, – вказувалось в дописі.
Як можна бачити в цитаті вище та на скріншоті нижче, про те, хто саме скоїв цей військовий злочин, згадано чомусь не було.
Ілюстративне фото – eparhia.vn.ua
Дякуємо!
Тепер редактори знають.