Кілька днів тому Український ветеранський фонд (установа Міністерства у справах ветеранів України, яка запрацювала у 2022 році), запустив офіційну сторінку у Фейсбук. Серед іншого там почали розповідати історії ветеранів російсько-української війни, різних національностей і віросповідань, які знову пішли на передову і разом виборюють перемогу України над ворогом.
Одними з таких є Іса Акаєв, командир добровольчого батальйону “Крим”, і Євген Ісаєв, який пішов у військо ще до російського вторгнення, а восени 2021 року звільнився з лав Збройних Сил. Перший – кримський татарин, батько 12 дітей і вже двічі дідусь, який свого часу був змушений покинути півострів та піти на фронт. Став легендарним розвідником. З родиною переїхав на Вінниччину.
Другий – молодий військовий родом із Запоріжжя, але вже довгий час проживає у Вінниці. Він вижив після обстрілу, але довелося ампутувати стопу. Брав участь в “Іграх Нескорених” і навчав тактичній медицині військових НАТО. У січні 2021 року підняв український прапор під окупованим Луганськом.
Іса Акаєв
Фото з особистого архіву Іси Акаєва
– Після перемоги всіх запрошую в Крим. А ми обов’язково переможемо, не сумнівайтеся, ось побачите. Буде важко, будуть втрати – але перемога і свобода цього вартують. І навіть якщо залишиться один квадратний метр, який називатиметься “Україна” – ми все одно будемо битися за нього. Й рано чи пізно ми цю війну закінчимо в Москві, – каже командир добровольчого батальйону “Крим” Іса Акаєв.
Повідомляється, що в цивільному житті після фронтового 2014-го чоловік багато працював над збереженням самобутності й національної ідентичності кримськотатарського народу. Але зараз на своєму рідному Кримському півострові Іса нев’їзний та оголошений окупантами в розшук – у 2014 році батальйон “Крим” результативно вів бої за Савур-могилу та завдав ворогу відчутного удару й на інших ділянках фронту.
Тепер Іса – знову доброволець зі зброєю у лавах елітного підрозділу. Як і його побратими кримські татари з батальйону “Крим”. Кажуть, що нещадно ліквідовують ворога.
Мусульманин не забуває про намаз. Навіть зараз, під час повномасштабного вторгнення й інтенсивних боїв, він, як і решта кримських татар, знаходить час помолитися 5 разів на добу. Іса впевнений: без зв’язку з Господом не буде ні сил, ні перемоги у цій війні. Віра йому допомагає.
– Чим більше страждань – тим більше нас бог любить. Бо бог випробовує лише своїх улюблених рабів. Після кожної тяготи буде легкість, як ідеться в Корані. Найтемніший час доби – перед світанком, пам’ятаймо про це, – говорив Іса в одному з інтерв’ю.
– Ось саме тому ми переможемо: різні народи й релігії об’єдналися проти ворога й мають спільну мету – суверенна незалежна Україна. Включно з Кримом, – зазначають в Українському ветеранському фонді.
Детальніше про захисника – у матеріалах:
1)“Ми втрачаємо національну ідентифікацію”: історія кримськотатарського бойового командира, який мешкає на Вінниччині
2) “Путін не хоче, щоби кримські татари жили в Криму”: татари-переселенці про окупацію півострова
Євген Ісаєв
Фото з особистого архіву Євгена Ісаєва
Як відомо, російське вторгнення у 2014 році Євген Ісаєв зустрів у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. 11 липня 2014 року табір українських військових був обстріляний з боку Росії реактивними системами залпового вогню “Град”. Серед них був і Євген Ісаєв. Він отримав важке поранення, вижив, його доставили в шпиталь, але стопу довелося ампутувати. Після лікування й реабілітації продовжив службу в українському війську.
В Українському ветеранському фонді повідомили, що восени 2021 року Євген звільнився із лав Збройних Сил. У цивільному житті знайшов себе у довколаветеранському середовищі. У травні 2022-го захисник планував їхати на ветеранський веломарафон у Лондон представляти Україну. Саме почав інтенсивні тренування. Але лютий 2022 року знову покликав Євгена взяти до рук зброю: загарбник зайшов на територію України, окупувавши і його рідний населений пункт.
– Євген продовжує працювати. А ми, і в тилу, і на всіх передових, відчуваємо його якісну службу. Як відчула його надійне плече і дівчинка на лінії вогню, – йдеться у повідомленні.
Зазначимо, що минулого тижня Євген Ісаєв поділився власною історією порятунку дівчинку з-під обстрілів. А вона міцно притискалася до нього і постійно повторювала крізь сльози: “Люблю тебе, український солдате”.
Скриншот з фейсбук-сторінки Євгена Ісаєва
– Сьогодні виносячи маленьку дівчинку на руках з зони ведення бойових дій. Почув слова від яких просто ком в горлі і серце так різко стиснуло у грудях, що то ппц. Маленька дівчинка, крізь сльози на фоні пострілів, вибухів, вжимаясь в мене своїми маленькими ручками повторювала як мантру: “Я люблю тебе. Український солдате. Дуже дуже сильно люблю!!!”. Я біжу з нею на руках (забувши навіть за поранення ноги з 2014), а вона плаче й повторює, плаче й повторює… Ось чому ми виграємо цю війну! Навіть й додати нічого…, – написав Євген Ісаєв.
Історію Євгена Ісаєва читайте в інтерв’ю: “Якби ми тоді виконали своє завдання – війна закінчилася б у 2014-му”: історія пораненого та нескореного Євгена “Апостола” Ісаєва
Головне фото – колаж фото з особистих архівів Іса Акаєва і Євгена Ісаєва
Дякуємо!
Тепер редактори знають.