Монобільшість Гройсмана і провал Зеленського: що очікувати від нового складу Вінницької міськради

15:37
Автор: Андрій Качор

Попри те, що міська виборча комісія у Вінниці ще продовжує підрахунок голосів на виборах 25 жовтня, загалом результати виборів до Вінницької міської ради вже відомі. Як і результати виборів міського голови. 

Важливо, що дані підрахунку голосів, які проводили виборчі штаби партій-учасників виборчого процесу, збігаються між собою до сотих відсотка. Як показує практика попередніх виборчих кампаній, остаточні результати якщо і відрізнятимуться від паралельного підрахунку, то дуже незначно.

Згідно з цими результатами, тотальну перевагу в новому скликанні Вінницької міської ради очікувано матиме “Українська стратегія Гройсмана”: вони можуть розраховувати на 34 з 54 мандатів – це 51,44% набраних на виборах + пропорційно розподілені відсотки тих хто не подолав 5%-бар’єр.

Друге місце і орієнтовно дев’ять депутатських мандатів отримає “Європейська солідарність”. Орієнтовно по п’ять депутатських мандатів вірогідно отримають “Слуга народу” та ОПЗЖ (поки залишається невідомою доля одного мандату).

Наразі складно сказати, хто саме з кандидатів потрапить до нового складу Вінницької міської ради, позаяк поки не відомі результати голосувань за конкретних кандидатів у виборчих округах, яких у місті є шість. У випадку, якщо той чи інший кандидат отримає понад 25% у своєму окрузі, він може піднятися нагору по виборчому списку та “посунути” когось зі своїх колег із “закритої” частини списку.

Українська стратегія Гройсмана і монобільшість

Так чи інакше, “Українська стратегія Гройсмана” отримує фактично монобільшість у міській раді. І хоч ця монобільшість не така домінуюча, як свого часу в “Слуги народу” в парламенті, стати вона може бути більш стійкою. Адже УСГ у Вінниці позбавлена своїх умовних “брагарів” чи “дубінських” і їхній список – це фігури з досить прогнозованою позицією в нинішній ситуації, тож навряд чи можна очікувати від них дій, направлених на розхитування власної команди.

Таким чином “Українська стратегія” зберігає повний контроль над “виконавчою” і “законодавчою” владою в місті, а відтак має всі можливості реалізувати стратегію розвитку міста на найближчі десять років, про що і заявлялося у виборчі програмі – на це тепер є повний карт-бланш. Якщо, звісно, не враховувати зовнішніх факторів, на кшталт згортання децентралізації (з огляду на результат президентської партії на місцевих виборах), або раптових і малозрозумілих фінансових рішень, як у випадку з аеропортом “Вінниця”.

Загалом такий результат є свідченням прагнення міста зберегти наявний курс розвитку і головний позитивний момент у цьому – демонстрація порозуміння між владою і громадою.

Проте суцільна моновлада завжди є небезпечною передусім відсутністю противаг, а відтак – появою спокус. І такою противагою мають стати інші політичні групи, які потрапили до нової міської ради.

 

Європейська солідарність і важіль впливу

Найперше це “Європейська солідарність”, яка водночас виглядає як природним союзником УСГ в сенсі європейського вектору розвитку міста, так і найбільш впливовим конкурентом, зокрема з огляду на розмір фракції – 9 “багнетів”.

Очікувати від ЄС популістських кроків за принципом “чим гірше – тим краще” навряд чи доводиться і фракція найпевніше займе конструктивну позицію: критикувати певні ініціативи, коли це потрібно і підтримувати правильно кроки, коли це логічно.

Водночас логічно, що з огляду на таке представництво і в міськраді й в облраді, “ЄС” прагнутиме посилювати власний вплив, тому без “сюрпризів” може не обійтися. У даному випадку особливо цікаво, який саме буде персональний склад фракції.

До речі, “ЄС” відзначився досить цікавою кампанією, зокрема у соцмережах. Наприклад, з ними мало хто міг позмагатися у кількості та якості передвиборчих роликів, які вони поширювали мережею і до того ж – чи не найактивніше серед усіх. Штаб “ЄС” реально боровся за результат, застосовуючи різноманітні технології – інколи на грані фолу – проте натхненно.

 

Слуга народу і обвал рейтингу

Найцікавіша ситуація у фракції “Слуга народу”, адже президентська партія здобула всього 5-6 мандатів і навряд чи зможе принципово на щось впливати.

Строкатий склад виборчого списку обіцяє нам досить різноманітну фракцію і насправді складно передбачити, яку позицію займе ця “половина футбольної команди”. Не виключено, що через комунікаційну чи бізнесову близькість до тієї чи іншої фракції, “слуги” поступово розчиниться у складі тих неформальних груп, завдяки яким значною мірою дехто з них потрапив в депутатський корпус.

Результат “Слуги народу” загалом у місті можна оцінити як провальний, з огляду на ту цифру, яку вони здобули на парламентських виборах. Падіння з понад 30% на 7% з лишком – це дуже складно назвати “перемогою”, як про те говорить партійне керівництво “слуг” у Києві. Залучення кількох популярних облич у список може й виконало функцію “локомотиву”, але хіба лише для цих облич, адже решту “вагонів” довезти до “платформи” не вдалося.

Вочевидь на це повпливав і національний тренд зі стрімким падінням популярності “слуг”, проте і вибрики деяких членів “монокоманди” не додавав їм балів.

 

ОПЗЖ і гречка

Звісно хотілося би, щоб представники партії, яка відстоює політичні інтереси країни-агресора, перебували в суцільній ізоляції та залишалися нерукоподатними.

Проте в умовах “міста доброзичливих людей” і традиції міської ради знаходити точки дотику без огляду на партійний бренд – це навряд чи можливо. Попри клеймо Медведчука на партійних квитках, ці люди вочевидь будуть залучені до ухвалення важливих рішень і найпевніше також “приб’ються до берегів” більш потужних фракцій.

Кампанія ОПЗЖ була проведена в кращих традиціях їхніх попередників з “Партії регіонів”: намети з нудними бабусями  та постійними суперечками біля них на теми типу  “хто начал войну на Донбасе” за участі прихильників та противників незалежності України. У випадку Вінниці: стандартний проросійський наратив під наглядом або інтелігентних боксерів з бородами і в сорочках, або банальних персонажів, яких ми вже бачили у 2014 році.

Апофеозом кампанії ОПЗЖ стала хрестоматійна роздача передвиборчої гречки прямо під Вежею Артинова з польової кухні. “Вишенькою” на гречаній каші були ще тоді кандидат в мери, боксер і шоумен Узєлков і ноунейм “козак” з вусами, який нібито й варив цю гречку та роздавав її разом з боксером захопленому електорату.

А Бойко на скакалці лише доповнював цю сюрреалістичну картину, за яку, тим не менше, проголосувало 6,58% людей, з котрими ми живемо разом в одному місті.

 

Хто за бортом: Голос, Батьківщина, Партія Вінничан, Свобода

Поруч з цим до цього скликання міськради не потрапили кілька цікавих політичних сил, які могли б урізноманітнити політичний порядок денний у місті. Зокрема що стосується так і не створених фракцій “Голос” або “Партій Вінничан”. Обидва проекти приваблювали кожен по-своєму: перший – за рахунок своєї безкомпромісності й наполегливості, інший – хоча б тим, що це смілива спроба створити ще один локальний політичний проект, який потенційно має велику частину електорального поля.

Хотілося б вірити, що обидва виживуть у міжвиборчий період і стануть сильнішими, а не зникнуть з політичного небокраю. Хоч і перебувають на дуже різних стартових позиціях: адже “Голос” так чи інакше залежний від позиції в Києві як в плюс, так і в мінус, а “Партія вінничан” хоч всі питання й вирішують на місці і тримають місцевий рейтинг у власних руках, проте й розраховувати можуть виключно на власні сили.

Хто точно втратив на цих виборах – це “Батьківщина” і “Свобода”, адже не змогли зберегти власні фракції. Це вочевидь болюче вдарить по партійним організаціям і перспективам політичного виживання у Вінниці. Варто зазначити, що для “Свободи” це відбулося в умовах, коли всі сили були кинуті саме на рівень міста – за область “Свобода” навіть не боролася. А для “Батьківщини” такий результат – вочевидь наслідок внутрішньопартійних чвар, які призвели до невиразної кампанії без жодного чіткого меседжу.

Наразі автору не відомо, яким точно буде персональний склад нової міської ради. Проте з огляду на те, які політичні сили матимуть там своє представництво, навряд чи можна очікувати, що окремі фігури суттєво впливатимуть на політичну позицію тієї чи іншої фракції. Щонайменше з огляду на імперативний мандат і бозна ще які зобов’язання, про які ми можемо лише здогадуватися залежно від тієї чи іншої групи впливу.

Так чи інакше, сподіваємося на швидкий підрахунок голосів виборців і відкриття всіх карт нової Вінницької міської ради.

Читайте також: Як розподілять депутатські мандати у новому складі Вінницької міськради. ГРАФІКА

✐ Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.