Меч сарматського царя та шолом-кабасет: у вінницькому краєзнавчому розпочалася експозиція унікальної колекції. ФОТОРЕПОРТАЖ

16:57
Автор: Микола Геркалюк
Become a Patron!

Оновлено: 25 Травня 2018, в 12:35

У Вінницькому краєзнавчому музеї розпочинає роботу виставка, де представлені раритетні артефакти різних періодів історії нашого краю. Деякі з експонатів музейники показують вперше. 

Відсьогодні та до 17 червня можна буде потрапити на виставку “З музейної скарбниці.”. Вона була підготовлена з нагоди 100-річчя Вінницького обласного краєзнавчого музею. Загалом там представлено 306 експонатів, що охоплюють різні періоди історії: від часів трипільської культури до кінця ХІХ століття.

За словами одного з працівників музею Олександра Фіщука, експонати збирали спільними зусиллями різних відділів музею.

– В нас є постійно діюча експозиція, де час від часу ми щось міняємо щоб воно не набридало людям. А є речі, які в експозиції не потрапляють взагалі. І те, що було у нас в фондах і що було цікавим на погляд різних відділів, те й показали, – зазначає Олександр.

 

Читайте також: Розбити трипільську кераміку і навчитись полювати пращею: як у вінницькому музеї інтерактивно “граються” експонатами. ФОТОРЕПОРТАЖ

В фондах музею загалом налічується 18 124 експонати, які репрезентують минуле краю від доби палеоліту до пізнього середньовіччя. На даній виставці можна побачити прикраси та предмети побуту трипільської культури.

– Ось ця маленька мідна сокирка взагалі унікальна річ. Трипільці не добували мідь, але мідні речі в їхніх поселеннях трапляються. За більше ніж 70 років археологічних досліджень на території області було знайдено лише чотири мідні предмети, які відносяться до трипільської культури. Ось ця сокирка в ті часи могла цінуватись більше, ніж її еквівалент в золоті, – розповідає Олександр Фіщук.

Поряд з мідною сокиркою помістили більшу бойову сокиру, зроблену з граніту. Навідміну від багатьох інших трипільських сокир, які були знайдені археологами, ця зроблена з особливою дбайливістю.

– Її особливість в тому, що вона відполірована дуже добре. Це довга, нудна робота, щоб надати їй такого вигляду. Стає зрозуміло, що трипільці дійсно постарались.

Залишки руки трипільської жінки вказують на те, що частиною цієї культури було нанесення на тіло татуювань.

– На перший погляд дві кістки, так? Якщо придивитися, то видно залишки від татуювання, які були на тілі. Фарби настільки хороші були, що коли всі м’які тканини зітліли, на кістках залишилсь відбитки цих татуювань у вигляді змій, що переплітаються.

Сусідній стенд показує культуру кочівників-сарматів, які жили на території сучасної України на початку нашої ери. Унікальністю цих експонатів є те, що відомо кому саме вони належали.

– Вдалося зрозуміти, що це не просто якийсь сармат, а цар Інесмей, який правив античним містом Ольвія у першій половині І століття нашої ери.

Приписати всі ці речі до конкретного періоду історії та конкретної людини можна завдяки танзі (родовий знак, своєрідний підпис) Інесмея. Його танга присутня десь на половині експонатів, решту приписують його попереднику Фарзою.

 

– Гривна (тогочасний символ влади – ред.) і меч парадний перейшли від Фарзоя до Інесмея. Чи то був його батько, чи старший брат невідомо, але те, що від Фарзоя до Інесмея перейшла влада з цими двома речами це точно.

Зі слов’янської доби тут представлені ливарні форми V-VІ століття, знайдені в Могилів-Подільському районі. Також є речі з більш пізньої доби – срібні прикраси племен уличів (Х століття).

Однією з дійсно унікальних речей є парадний шолом-кабасет (XVI-XVII століття). Він був ознакою високого статусу свого власника. На це вказує гравіювання на поверхні шолома. Швидше за все він належав литовському або польському вельможі.

Краєзнавчий музей у своїх фондах зберігає понад 600 одиниць культових речей. На виставку “З музейної скарбниці” відібрали окремі пам’ятки православних, католицьких, старообрядницьких та юдейських громад. Століттями вони всі проживали на території сучасної Вінниччини. Тут трапляються старообрядницькі ікони, православні срібні шати, юдейська тора з вишитим оксамитовим чохлом тощо.

Столове срібло, яке ймовірно належало родині Ґрохольських (в експозиції 83 зі 192 предметів), знайшли у Вінниці в 1985 році. Тоді зносили старий будинок і випадково виявили на його даху скриню, повну срібла. Вважається, що вона пролежала там ще з початку ХХ століття.

Читайте також: ТОП-5 «не форматних» музеїв Вінниці: від єврейського кота до «антиросійських» марок УНР

Виставку можна відвідати в будь-який з днів, коли працює музей (щоденно, окрім понеділка). Вартість квитків за тарифами музею – 10 гривень для студентів та дітей, 20 гривень для дорослих. Також попередньо можна замовити екскурсію.

Фото Ольги Мірошниченко

✐ Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.