Джаз в “Аеропорту Вінниця”: фоторепортаж із другого дня “Vinnytsia JazzFest 2021”

13:06
Автор: Катерина Дядюк

Другий день музичного фестивалю “Vinnytsia JazzFest” відбувся на незвичній для нього локації в “Аеропорту Вінниця”. Цього вечора, 2 жовтня, на ньому виступили “JAZZ in KYIV BAND” з Олексієм Коганом, польський колектив “O.N.E. Quintet”,  “Тріо Олексія Петухова” та юні музиканти з усієї країни.

Головну сцену “Vinnytsia JazzFest” розмістили у залі очікування на другому поверсі аеропорту. З високими панорамними вікнами й чудовим виглядом на летовище.

Піднявшись у цю імпровізовану концертну залу на понад 400 місць, питання вибору саме цієї локації відпадає автоматично. Тим паче, що з Вінниці організували трансфер, і усі місця були зайняті.

 

 

Стійки з реєстрацією розмістили на першому поверсі терміналу, який надвечір повністю залило призахідне сонце. Пройшовши їх та лабіринт із червоних стрічок, ви даєте “посадковий талон” одному із двох кремезних чоловіків, вони його надривають, чіпляють браслет,  і піднявшись сходами ви уже на 25-му “Vinnytsia JazzFest”.

Але нюанс: якщо ви прийшли завчасно, то змушені слухати довгий перелік партнерів фестивалю. Дуже гучний, зациклений і безперервний. Втім, це можна було перечекати на вулиці біля кількох яток із кавою, їжею та глінтвейном.

 

 

 

Проєкт “Телепортація”

Зрештою, о 18:20, концерт розпочався. І першим на сцену вийшов “Перший всеукраїнський сесійний молодіжний джазовий бенд” з проєктом “Телепортація”. Це 20 юних музикантів з усієї країни (від Києва до Одеси й з Чернівців до Сєвєродонецька), які пройшли конкурсний відбір на “Джазову нешколу”, вперше офлайн зустрілися у Вінниці лише за три дні до початку фестивалю, і зіграли майже годинну програму під керівництвом  Євгена Попеля. 

Знаючи усе це і чуючи рівень виконання, красиві довгі соло на саксофоні (в тому числі й 14-річного учасника Марка Максимовича), глядачі в буквальному сенсі “купали” їх в оваціях. І це було заслужено.

 

 

 

Флейта, тромбон, саксофон, труба, гітара, ударні, клавіші… Євген Попель, який зібрав цей джаз-бенд, був на сцені диригентом, але поводився скоріше як дуже хороший музкерівник і наставник. Він поправляв стійки з мікрофонами, представляв музикантів, багато разів запрошував глядачів аплодувати їм… І вкінці музиканти аплодували вже йому. Також із ними на сцені виступили вокалісти: юна Поліанна Рижак із Хмельницького, Оксана Славна з Вінниці та Рей Браун-молодший зі США.

Кількома годинами раніше, на першому “Джазовому сніданку”, продюсерка фестивалю Ірина Френкель влучно підмітила, що джаз це настрій. І за цей вечір він змінювався дуже часто: від чуттєвого й розслабленого, до такого, що хотілося вийти на танцмайданчик, якби він був передбачений поруч. І так декілька разів.

 

 

 

 

 

 

 

“Nordic Adventure”

Друга частина фестивальної програми розпочалася о 20:00 після півгодинної паузи. Поки глядачі пили каву та глінтвейн на вулиці, дихали свіжим повітрям та обмінювалися враженнями, на сцені змінювали інструменти. І коли усі повернулися в залу, настрій змінився кардинально: на більш спокійний і розмірений. Але тільки спочатку.

З цього моменту на сцену виходили уже досвідчені музиканти, які за більш ніж три години показали дуже різноманітну палітру джазу. У першому відділенні, з проєктом “Nordic Adventure”, це було “Тріо Олексія Петухова” з Одеси. Сам музикант є одним із найбільш пізнаваних джазових піаністів України.

 

 

 

Він грав дуже віддано і віртуозно. На останній, четвертій, композиції його пальці бігали настільки швидко, що в якийсь момент музикант гучно поставив акорд, відхилився й опустив обидві руки донизу. При цьому контрабасист Валерій Буримченко і барабанщик Олексій Чубко продовжували грати не сповільнюючи темпу. За якийсь час, ніби взявши паузу, Олексій Петухов знову вступив і дограв цю композицію з усіма. Це, мабуть, був один з найсильніших моментів виступу.

Однак пів години злетіли дуже швидко. Так, що залишилось відчуття якоїсь незавершеності. Тому після гучних аплодисментів Ірина Френкель попросила Тріо зіграти ще одну композицію на біс. Це була композиція з репертуару “Бітлз”, але в такому аранжуванні, що жодним чином не вибивалась із загальної концепції.

 

 

 

 

“JAZZ in KYIV BAND” й Лаура Марті

Відчуття спокою і “заколисаності”, у яке всіх занурило “Тріо Олексія Петухова”, знову змінилося, коли на сцену вийшли “JAZZ in KYIV BAND” на чолі з уже легендарним Олексієм Коганом.

Радіоведучий, джазознавець і організатор найбільших фестивалів в Україні грав цього вечора на бас-гітарі, а в перервах розважав усіх коротенькими історіями та анекдотами про музикантів. На кшталт: “Знаєте, як змусити джазового гітариста замовчати? Поставити перед ним ноти”.

 

 

 

“The Secret Champ” Джессі ван Руллера, “Supernatural man” Оза Ноя, “Ghetto heaven” Хайрама Буллока… Цього вечора у виконанні “JAZZ in KYIV BAND” прозвучало багато п’єс Стіві Вандера, Етьєна Мбаппе та інших джазових музикантів. А їхньою вокалісткою стала дивовижна українська співачка вірменського походження Лаура Марті. Вона доєдналась дещо пізніше, і її голос став ще одним інструментом і ніби останнім пазлом в картинці.

Лаура Марті була дуже яскравою, але не завдяки своєму образу, а власній харизмі, прекрасному володінню голосу, м’якому вокалу, пластичності в рухах і свободі у танцях. Іноді вона співала без слів, іноді навіть уперемішку з якимось низькими хриплими звуками…

 

 

Загалом цікаво було спостерігати за кожним із музикантів: піаністом Володимиром Камінським, який є продюсером фестивалів “JAZZ in KYIV” та “Leopolis Jazz Fest”, барабанщиком Олександром Лебеденком, саксофоністом і викладачем Артемом Менделенком і його 22-річним сином, джазовим гітаристом Михайлом Менделенком.

Як зазначив, Олексій Коган на початку: “Ми граємо музику не для музикантів – ми граємо для людей”. Та найбільше вони грали у своє задоволення, і ця легкість, невимушеність передалась глядачам. Хотілося танцювати, посміхатися і ні про що інше не думати. І десь на цьому моменті стало зрозуміло, що мав на увазі Богдан Струтинський, коли на “Джазовому сніданку” розповідав про вправу на зняття м’язового затиску, де потрібно “кидати своє тіло у стилі джазу”).

 

 

 

Проєкт “POLISH JAZZ NIGHT”

А завершенням другого дня “Vinnytsia JazzFest” став виступ польського дівочого колективу “O.N.E. Quintet”. Його учасниці Домініка Русиновська (скрипка), Пауліна Атманська (піаністка та композиторка), Каміла Драбек (контрабасистка і композиторка), Патриція Вибранчик (ударні) є лауреатками найпрестижніших міжнародних конкурсів.

Разом із ними (замість саксофоністки Моніки Муч) у Вінниці виступив Дарек Рубіновський, саксофоніст, композитор і співзасновник гуту “SKICKI SKIUK”.

 

 

 

На сцені вони усі здавались ніби відстороненими один від одного. Дехто грав із заплющеними очима чи поглядом в нікуди. Кожен ніби лише свою власну мелодію. Але водночас вони створювали єдиний потік і затягували у вир звуків то усіх інструментів разом, то тільки саксофону, чи скрипки, чи навіть контрабасу. Часто це здавалось чимось на межі з імпровізацією, але нею не було.

Поставити “O.N.E. Quintet” і Дарека Рубіновського вкінці програми стало гарним рішенням. Бо після 22:00 години, почувши вже дуже багато різної джазової музики, маючи легку, але приємну втому, у тебе не залишається вибору, окрім як просто розслабитися і нестися в цьому потоці на усіх можливих швидкостях, пропонованих музикантами. Чудовий перформанс і чудове завершення вечора.

 

 

На біс виступали майже усі музиканти, але “O.N.E. Quintet” вийшли на сцену ще раз, тому що оплески не припинялися. Це залишило гарний “музичний” післясмак, і навіть якийсь російськомовний шансон у маршрутці до Вінниці, тихенький, не зміг цього перебити.

Нагадаємо, що музичний фестиваль “Vinnytsia JazzFest” стартував у п’ятницю, 1 жовтня. Його відкриття вже втретє довірили Національному академічному театру оперети, які цього разу привезли до Вінниці мюзикл “Сімейка Аддамсів”. А сьогодні, 3 жовтня, відбудеться його закриття. З програмою фестивалю детальніше можна ознайомитися ТУТ.

Фото Зорини Гаджук

Читайте також: Мюзикл про чудернацьку сімейку Аддамсів відкрив 25-й “Vinnytsia JazzFest”. ФОТОРЕПОРТАЖ

Читайте також: Кава, музична імпровізація і вправи зі стрибками: яким був перший “Джазовий сніданок” у Вінниці. ФОТОРЕПОРТАЖ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

✐ Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.