Головною темою сьогоднішнього дня стали події навколо встановлення меморіалу героям Небесної Сотні на одноіменному майдані в середмісті Вінниці. Точніше – навколо будівельного паркану, котрий з’явився вночі й за яким вже почалися підготовчі роботи зі спорудження меморіалу.
Із самого ранку журналістів та деяких громадських активістів підняла на ноги новина: на колишній площі Театральній розпочалися підготовчі роботи зі встановлення меморіалу “Дерево Свободи” на честь загиблих під час Революції Гідності, дозвіл на монтаж якого минулоріч дала Вінницька міська рада. Вже о 8:30 ранку VежА зауважила біля “Вінтери” високий дерев’яний паркан з банерами на честь Небесної Сотні, а за ним – поліцейських, які охороняли територію разом із службовими собаками.
Приблизно у цей же час міська влада оприлюднила прес-реліз, де пояснювала, що саме і коли постане на цьому місці: так, меморіал обіцяють повністю звести до 20 лютого: четвертих роковин розстрілу майданівців у Києві.
Читайте також: Пам’ятник Героям Небесної Сотні у Вінниці планують встановити в лютому. ФОТО
Проект меморіалу
Проте деяких активістів бентежило зникнення з майдану стихійно встановленого погруддя Шевченку: саме проти його перенесення останні місяці протестували активісти на чолі з адвокатом Валерієм Палієм, Таїсою Гайдою та Петром Гандурським. Зранку вони забили на сполох: “Шевченка вкрали!”.
Однак як з’ясувалося вже протягом години, бюст Кобзаря не вкрали, а доправили до шкільного музею в школі №22. Зробив це депутат від “Свободи” Володимир Базелюк: саме себе він називає власником погруддя і вважає, що пам’ятник має стати центральним елементом шкільної експозиції, присвяченої Революції Гідності та АТО.
Читайте також: Шоломи з Майдану та гільзи з АТО: у Вінницькій школі відкрили музей у пам’ять про Революцію та АТО
“Жиди захопили місто”
Проте це пояснення не задовольнило активістів, які ще до обіду почали збиратися на Майдані Небесної Сотні: тут вони встановили намет “Народного руху”, на паркан поклеїли плакати, а під сам паркан принесли металеві діжки.
Паралельно відбувався імпровізований мітинг, під час якого переважно лунали гасла про “Жидів, які захопили місто”, “Злочинну владу” та різноманітні вірші й пісні, часто – російською мовою.
Близько 13:30 події на Майдані наблизилися до сутички: активісти намагалися запалити вогнище в металевих діжках безпосередньо під дерев’яним парканом – цьому намагалася завадити муніципальна варта.
Зрештою “муніципалів” відтіснили від діжок, а в цей час інші активісти таки запалили ватру. З їхніх слів – аби грітися на морозі. Усе це супроводжувалося звуками дзвонів з мобільних, але великих колонок, а кожен аудіосеанс щоразу закінчувався збудженим жіночим зойком. Тим часом до Майдану підтягнулися додаткові сили поліції, які спостерігали за всім на віддалі.
Читайте також: “Не зрозуміють по-хорошому, пояснимо інакше”: у Вінниці майданівці стали на захист пам’ятника Небесній Сотні. ФОТО
Співзасновник “Правого сектору” та перші погрози
Чимдалі, тим більше ситуація для протестувальників ставала патовою: розвитку подій не спостерігалося, стояти на морозі ставало дедалі складніше, а сил і засобів, аби штурмувати паркан як, скажімо, під час протестів у Сабарові, активісти не мали.
Загалом одночасно на площі їх збиралося не більше двох десятків: решту “натовпу” складали журналісти та правоохоронці. У цей час між активістами почали звучати пропозиції перекривати рух на Соборній – як і щоразу під час акцій, організованих Гайдою та Гандурським.
Близько 14:20 на площу з кількома червоними гвоздиками в руках прийшов учасник двох останніх революцій – 2004 та 2014 років, співзасновник “Правого сектору” Андрій Бондаренко.
Спершу він поклав квіти до меморіальної дошки на честь загиблих майданівців, а за тим спробував поспілкуватися з протестувальниками.
Бондаренко намагався пояснити активістам, що пам’ятник Небесній Сотні у Вінниці тим більше необхідний, особливо з огляду на відсутність такого у Києві.
- Те, що ви зараз робите – це прекрасна телекартинка для російських ЗМІ, які покажуть, що у Вінниці далеко не всі схвалюють подвиг Небесної Сотні та виступають проти пам’ятника майданівцям. Схаменіться, друзі! – намагався пояснити Бондаренко.
У відповідь почув стандартні відповіді: “Шевченка вкрали незаконно”, “Меморіал Небесній сотні поставити не дамо”
“Ми готові піти на злочин, але тут цього пам’ятника не буде”, – сказав один з протестувальників, заявивши, що особисто йому не подобається концепція “покрученої вишні”. Інший пішов ще далі: “Ми зараз робити нічого не будемо, але от коли вони (вказуючи на поліцію за парканом, – ред.) розслабляться – тоді ми їх поламаємо”. Поспілкувавшись з активістами та не знайшовши розуміння, Бондаренко знизав плечима та покинув площу.
Вечір
Надвечір з’явилася інформація про наміри протестувальників штурмувати паркан, яким загороджене місце для меморіалу Небесній Сотні. Близько 17:00 лідери активістів вийшли на розмову з представниками МВС: останні запропонували зайти протестувальникам – на їхню вимогу – за територію паркану разом із представником підрядника.
Активісти ніби погодилися, однак представника підрядника протягом години на Майдані так і не з’явилося. На вулиці ставало дедалі темніше і холодніше: протестувальники підкидали все більше дров у діжки, а до самих діжок підходило все більше людей, аби зігрітися.
Вже у сутінках на площі з’явилася група молоді з “Чорного комітету” на чолі з Андрієм Вербецьким та Денисом Котовим. Саме вони також спробували переконати присутніх не перешкоджати встановленню меморіалу Небесній Сотні, часто – переходячи на підвищені тони.
Коли ж з лав протестувальників виринали надмірно емоційні жінки з криками про “жидів”, решта активістів намагалися заглушити ці викрики виконанням українських пісень. Проте гучніше за всіх лунав голос з колонок: він постійно змінювався, але риторика лишилася подібна: пам’ятник Шевченку, встановлений на одноіменній площі біля Краєзнавчого музею – це не пам’ятник, а меморіалу Небесній Сотні на одноіменному ж вінницькому майдані – не місце.
Далі всіх зайшов адвокат Палій: він стверджував, що в пам’ятнику, розробленому лауреатом Шевченківської премії, насправді “зашифровані єврейські символи”, на ньому зображений не Шевченко, і вся композиція – “знущання над народом”.
Не добирали слів протестувальники і щодо проекту меморіалу “Дерево свободи”, який має бути встановлений на честь загиблих майданівців. Вишню називали “покрученою сакурою”, промені, які мають символізувати місце народження кожного з Небесної Сотні, активісти називали “штирями, що проколюють Україну”, і нібито саме “на цих штирях бандитська влада хоче нахромити наших героїв”, бо таким є “жидівський задум проти гоїв”. Дехто, захоплений промовами, взагалі пропонував встановити в Україні “козацький тоталітарний режим”.
Зрештою, коли зовсім стало темно, запал активістів пішов на спад. Плани щодо подальших протестів лишилися досить неясними, пси за парканом гавкали все гучніше, а мороз на вулиці – чимдалі посилювався.
Фото Андрія Завертаного та Ольги Мірошниченко
Дякуємо!
Тепер редактори знають.