Коли литовські князі стали правити на Поділлі, вигнавши татарів, їхнє панування означилось досить суттєвим проривом у розвитку міста та навколишніх територій.

Основними проявами царювання трьох братів Коріатовичів були повага до культурних традицій, віросповідання та використання адміністративного устрою подолян. Окрім того самі очільники переймали цінності та віру від наших предків.

За часів володарювання князя Костянтина Коріатовича (1380-1391) та князя Федора Коріатовича (1388-1394) на наших землях карбувався «подільський полугрошик». Для довідки доцільно згадати про Дмитра Коріатовича, якого у руських хроніках іменують воєводою Бобриком Волинським. Він одружився на княжні Анні – сестрі Великого князя московського Дмитра Донського.

Внаслідок цього родова емблема Коріатовичів – Юрій Змієборець – стає гербом московських князів та Москви. Згодом син Дмитра Донського князь Василь починає друкувати монети із зображенням святого Юрія на коні зі списом – «копьём», від чого і з’явилася назва грошової одиниці – «копійка». Отак з Поділля символи роду перейшли до Московії, а нам лишилися дружні стосунки з литовським друзями та смачні рецепти, одним з яких є холодний борщ або Šaltibarščiai.

Отже, для приготування шалтибарщаю беремо:

• 2 літри кислого молока або кефіру;
• 50 мл. сметани;
• 2-3 варених яйця;
• зелену цибулю;
• кріп;
• 2 свіжих огірки;
• 2 маленьких відварених бурячка (або один великий);
• сіль та перець.

Окремо готуємо відварену молоду картоплю, посипаємо її кропом. Подаємо ГАРЯЧУ картоплю до холодного шалтибарщаю. Подрібнюємо огірки, тремо буряк, нарізаємо кріп та зелену цибулю. Все старанно перемішуємо з кислим молоком або кефіром, додаємо сметанку, сіль, перець за смаком. Тепер гарячу картопельку заїдаємо холодним шалтибарщаєм і буде нам щастя, дружба, ми та злагода.

Олена Павлова

Фуд-блогер

See Full Bio