Оновлено: 19 Липня 2016, в 00:49
Кілька сотень людей надвечір 7 липня зібралось у вінницькому парку Дружби народів біля вишенського озера: саме тут розташувалась головна міська сцена святкування Івана Купала.
У той час як біля води тривав концерт, на центральній алеї влаштували локації з різноманітними активностями: майстер-класами для дітей та дорослих, ярмарком місцевих гончарів, різьбярів та миловарів, розвагами на кшталт стрільби з лука чи малювання на воді. Окрім того, вінничани мали змогу безкоштовно поліпити вареники, а дітвора – навчитись плести ляльки-мотанки із соломи.
У тій же соломі можна було і повалятися: де-не-де між дерев її навмисно стелили для подібних забав і, звісно ж, для селфі.
А поруч юні дівчата не зраджували традиціям і плели купальські вінки, які потім спускали на воду. Без течії, щоправда, вінки далеко не відпливали, та й погода була безвітряна, хоч і прохолодна.
«Внучко, то ти не в озері б любов шукала!», – вигукували та сміялись здаля дві бабусі з жовтими повітряними кульками в руках.
Проте дівчата таки завершили справу з пошуками судженого, а потім – почали обливатися водою.
Дехто з хлопців пішов далі, а відтак, попри забороняючі таблички, ризикували скупатися в озері. Гарячі парубки, вийшовши з холодної води, вочевидь, розраховували відігрітися потім біля купальського вогнища, дрова для якого вже розклали на бетонних плитах біля води, обгородивши парканом. Саму купальську ватру розпалили трохи пізніше за 22:00 – одночасно з фаєр-шоу, що саме тривало під сценою.
Полум’я розгорілося швидко та яскраво, сиплячи снопами іскор, інколи аж так, що у повітрі відчувався запах паленого волосся. Проте за кілька хвилин високе багаття осипалося, чим викликало бажання у тих самих гарячих парубків через нього пострибати, однак цього вже не дозволили організатори. «Очистись від гріхів можна й в інший спосіб» – сказав хтось із стюардів, відводячи від вогнища аж надто активного «стрибуна». А невдовзі вогонь біля озера згас – до наступного Івана Купала на Вишенці.
Андрій Качор, фото Андрій Завертаний
Дякуємо!
Тепер редактори знають.