Добровільне створення об’єднаних територіальних громад в Україні завершується. Оскільки не всі громади об’єднались й навіть серед об’єднаних частина не виправдали сподівань та не стали успішними, за справу тепер візьметься Уряд, який має розглянути та погодити запропоновані обласними держадміністраціями перспективні плани поділу.
Про майбутнє ОТГ, створення та затвердження перспективних планів поділу території, а також про подальшу реформу децентралізації сьогодні, 6 лютого, говорив директор ГО «Інститут розвитку територій» та експерт з питань місцевого самоврядування й адміністративної реформи Юрій Ганущак.
Зазначимо, що в грудні минулого року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (щодо спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей)» №2189 від 30.09.2019. Ним передбачено, що об’єднання громад надалі відбуватиметься винятково за перспективним планом, який затверджуватиме Уряд. Тобто процедура створення перспективних планів більше не передбачатиме етапу схвалення цих документів обласними радами.
У першому перспективному плані Вінницької області було 106 громад. Експертами пропонувалось зменшити їхню кількість до 54. Зрештою, за словами учасника робочої групи Олега Левченка, вирішили зупинитись орієнтовно на 64 громадах, однак ця цифра ще не остаточна, оскільки перспективний план має затвердити Уряд і, можливо, відбудуться певні зміни.
Щоправда, Юрій Ганущак не зміг відповідати щодо окремих громад у Вінницькій області, лише оцінював загальні тенденції.
– У Києві я член консультативної ради, тому на жодні питання, які стосуються конкретних громад по Вінниччині я зараз відповіді не буду давати з однієї причини — я не знаю деталей, тому в мене немає морального права комусь щось обіцяти. Бо потім виявиться, що деяких нюансів я не знав, — пояснив Юрій Ганущак. – Ціллю (приїзду – ред.) було розказати, як надалі буде розвиватися реформа, що нас чекає, які будуть наступні етапи у реформі децентралізації влади, як це буде відбуватися. Це плани й не є остаточними речами, тому що рішення приймає законодавець, ми ж можемо лише пропонувати.
На його погляд, особливих проблемних громад або «гарячих точок» у Вінницькій області немає й створення ОТГ відбувається відносно спокійно, а запропоновані рішення до перспективного плану — логічні. А ось певні проблемні питання спостерігаються в Одеській, Рівненській, Чернігівській, Чернівецькій областях.
– Ми задоволені тим, що у Вінницькій області процеси йдуть шляхом переговорів, шляхом комунікації. Знаєте, інколи навіть поговорити з людьми і пояснити їм, як буде виглядати майбутнє — достатньо, тому що іноді виникають певні проблеми через брак комунікації.
Наприклад, потрібно пояснювати людям, що громада — це не лише доходи, а ще й видатки. Потрібно пояснювати людям, що дуже погано толерується, якщо видатки на апарат перевищують 30%, тому що громада не створюється для того, щоб дати роботу 20 чи 30 чиновникам. Потрібно пояснювати, що вимога мінімальної кількості учнів — це не тому, що Київ так собі захотів, а це вимога якості освіти. Тобто, має бути відповідна кількість дітей, тому що давно доведено, що у старших класах оптимальна кількість учнів 25, коли діти тягнуться один за одним і результати ЗНО показують ці речі. Тому громада, яка має мало дітей, на жаль, неспроможна.
В оновленій Методиці формування спроможних територіальних громад встановлені критерії, які дають можливість оцінити рівень спроможності громади, котрі будуть враховуватися при розробленні чи внесенні змін до перспективних планів:
- чисельність населення, що постійно проживає на території (до 3 тисяч осіб – 0,3; від 3 до 7 тисяч – 0,6; 7 тисяч осіб і більше – 1);
- чисельність дітей шкільного віку, які навчаються в загальноосвітніх навчальних закладах, розташованих на території (до 300 – 0,3; від 300 до 500 – 0,6; 500 і більше – 1);
- площа території спроможної територіальної громади (до 200 кв. км – 0,3; від 200 до 400 кв. км – 0,6; понад 400 кв. км – 1);
- індекс податкоспроможності бюджету (до 0,3 – 0,3; від 0,3 до 0,9 – 0,6 більше 0,9 – 1);
- частка місцевих податків та зборів у доходах бюджету (до 20% – 0,3; від 20 до 40% – 0,6; понад 40% – 1).
Рівень спроможності визначається за сумою вказаних вище критеріїв.
- Низький рівень спроможності – від 1,5 до 2,1.
- Середній рівень спроможності – від 2,2 до 3,8.
- Високий рівень спроможності – від 3,9.
Перспективні плани мають стати підґрунтям для нового адміністративно-територіального устрою, на основі якого й відбудуться місцеві вибори у 2020 році.
– Адмінтерреформа — це лише маленька частинка великої реформи децентралізації влади. Але ця частинка заснована на точній науці. На кожну громаду свій тип інвестора. Ну, не прийде інвестор, який займається машинобудуванням у сільську. Але той, який займається сільськогосподарською продукцією — прийде, але він прийде у велику громаду за площею та кількістю населення. І коли кажуть, що два жебраки зберуться і буде один жебрак — ні, тому що є поняття синергії. Всі розрахунки показують, що починаючи від 5000 населення ця синергія відбувається.
За словами Юрія Ганущака, деякі з об’єднаних територіальних громад не показали себе успішними та спроможними. Відповідно, їх можуть перерозподілити, аби досягнути бажаного результату. Для чого ж був період добровільного об’єднання громад?
– Є факт добровільного об’єднання. Ми не могли цей процес проскочити. Це Україна! Це країна Мазепи, країна Махна, це країна, де закони виконуються добровільно. Для того, щоб дати можливість проявити свою енергію ми зробили етап добровільного об’єднання.
Я завжди казав, що на перший рік йдуть сміливі, які отримують найбільшу “цукерку”, далі йдуть розумні, далі йдуть мудрі, які розуміють, що потім “цукерок” не буде і треба щось зробити, а потім йдуть хитрі. Зараз йдуть… ліниві, розумієте, — пояснив експерт. – Всі ті, які хотіли зробити по-своєму — вони вже зробили. Ті, які зараз хочуть… Вони свої амбіції тримали п’ять років, а зараз прозріли? Ви знаєте, я не вірю.
Наразі, коли перспективні плани уточнюються, у першу чергу звертають увагу на ті ОТГ, які були серед перших. Навіть якщо на перший погляд громада не надто сильна за параметрами — її можуть підсилити.
– Зараз триває етап, коли нам потрібні перспективні плани, за які б не було соромно. Але, коли зараз робиться перспективний план, то вже враховується факт. Тому зараз вже просто аналізується ось те, що було створене — воно життєве чи ні. У деяких випадках самі сільські голови кажуть, що не потягнули, треба об’єднуватися.
Олег Левченко зазначив, що на Вінниччині нині є три об’єднані громади, які незабаром можуть об’єднати в одну, оскільки одна з них навіть не в змозі скласти свій власний бюджет. Самостійно об’єднатись три громади теж не змогли — не домовились, де буде центр.
За його словами, нині лише дві області вже подали на узгодження Уряду свої перспективні плани. Щодо Вінниччини, то план буде готовий вже найближчим часом. Кінцевої дати, до якої потрібно було б подати не пригадали, лише зазначили, що не варто затягувати, оскільки до місцевих виборів восени необхідно чимало підготувати: «Ми не можемо на вибори йти з двома Українами: одна реформована, а друга — ні».
– Остаточного (плану – ред.) немає. Перші консультації були проведені зі всіма громадами: і виїзд на місце, і тут з представниками. Всі спірні питання були винесені повторно. Були представники громад, все чули. Голова обласної державної адміністрації має прийняти остаточне рішення і це буде найближчим часом.
Водночас на сайті про реформу децентралізації наводять слова Віталія Безгіна, голови підкомітету з питань адмінтерустрою, що вже до 10 лютого всі обласні державні адміністрації мають направити перспективні плани на затвердження Уряду. Передбачено, що до квітня 2020 року в Україні вже буде затверджений адміністративно-територіальний устрій базового рівня, до червня – субрегіонального рівня. У третьому кварталі очікується ухвалення нової редакції Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та необхідних змін до Податкового та Бюджетного кодексів. Четвертий квартал – ухвалення актів, спрямованих на виконання названих законів.
Що на Вінниччині?
Олег Левченко зміг пояснити деякі ситуації стосовно окремих територіальних громад. Він пояснив, що наразі очікують ще дві громади, де нині ще тривають консультації через непросте прийняття рішень.
– З одного боку треба розуміти ці рішення, тому що є громади, де вже відбулися останні вибори. Люди проголосували за голову, а бачення функціонування цієї громади насправді немає, тому що є питання державної доцільності, що є важливим аргументом.
– Є чітко визначені проблеми у Вінницькому районі, Гайсинському, Немирівському — це найгостріші. У більшості районів вже відносно впорядковано. Є базові речі, які потрібно розуміти. Наприклад, ми приїжджаємо в одну громаду на консультації, а вони кажуть: «Не за рахунок нас буде та громада успішніша». Запитую, чи вони живуть у Вінницькій області чи у якій? Місцеві амбіції зараз стрімко відходять, питання останніх консультацій щодо остаточного функціонування.
Для прикладу, також проблемним питанням є Гавришівська сільська ОТГ, яка була створена у грудні 2019 року.
– Одне з найпроблемніших питань, тому що треба визнати, що вибори там пройшли. Хоча голові новообраному багато разів говорили, що є питання функціонування громади. Не тому, що вони до Вінниці мають прийти, а тому що 90% коштів, які збираються в громаді – це з військової частини.
Крім цього, треба врахувати, що живуть люди в одному місці, а послуги отримують і працюють в іншому. Треба домовлятися, як це може функціонувати. Гавришівка не потрібна Вінниці, вона потрібна Вінниччині, тому без нового логістичного центру аеропорту не Вінниця «загнеться», а Вінниччина. Це питання не щось забрати, а створювати й доінвестувати. Вони (новообрані голови – ред.) ще не погоджуються. Дійсно, за ним (обраним головою – ред.), наприклад, чотири тисячі людей і не говорити з ними не можна.
З іншого боку, позитивними прикладами Олег Левченко назвав Іллінецьку та Дашівську ОТГ, які практично повністю об’єднали район і вже показують позитивні результати: «Це формується модель успішних. У нас немає у тій моделі громад з низькою спроможністю. У нас у всіх або середня, або висока».
Зокрема, щодо адміністративно-територіального устрою Вінниччини в кожному з районів області рекомендували створити наступні ОТГ:
Барський район – пропонують створити 3 ОТГ: Барську, Копайгородську та Ялтушківську;
Бершадський – 2 ОТГ: Бершадську і Джулинську;
Вінницький – 5 ОТГ: Вінницьку, Якушинецьку, Стрижавську, Вороновицьку, Лука-Мелешківську;
Гайсинський – 4 ОТГ:Гайсинську, Кунківську, Краснопільську, Ладижинську;
Жмеринський – 3 ОТГ: Жмеринську, Браїлівську, Северинівську;
Іллінецький- 2 ОТГ: Іллінецьку і Дашівську;
Калинівський – 2 ОТГ:Калинівську і Іванівську;
Козятинський-4 ОТГ:Козятинську, Глуховецьку, Махнівську, Самгородоцьку;
Крижопільський -2 ОТГ: Крижопільську та Городківську;
Липовецький -3 ОТГ:Липовецьку, Росошанську та Турбівську;
Літинський – 1 ОТГ: Літинську;
Могилів-Подільський – 3 ОТГ: Могилів- Подільську, Вендичанську та Яришівську;
Мурованокуриловецький – 1 ОТГ: Мурованокуриловецьку;
Немирівський – 4 ОТГ: Немирівську, Ковалівську, Ситковецьку та Брацлавську;
Оратівський – 1 ОТГ:Оратівську;
Піщанський – 2 ОТГ: Піщанську ,Студенянську;
Погребищенський – 1 ОТГ: Погребищенську;
Теплицький – 2 ОТГ: Теплицьку та Соболівську;
Тиврівський – 2 ОТГ: Тиврівську та Гніванську;
Томашпільський -2 ОТГ: Томашпільську та Вапнярську;
Тростянецький -2 ОТГ: Тростянецьку та Ободівська;
Тульчинський -2 ОТГ: Тульчинська та Шпиківська;
Хмільницький -3 ОТГ:Хмільницьку, Жданівську та Уланівську;
Чернівецький – 2 ОТГ:Чернівецьку та Бабчинецьку;
Чечельницький -2 ОТГ: Чечельницьку та Ольгопільську;
Шаргородський – 3 ОТГ:Шаргородську, Мурафську, Джуринську;
Ямпільський – 1 ОТГ: Ямпільську.
Фото Миколи Геркалюка
Дякуємо!
Тепер редактори знають.