Вчора, 21 грудня, у Вінниці відкрилася виставка творів сучасного мистецтва, присвячена першій річниці створення мистецької студії “ПІЧ”. На виставці були представлені роботи 14 вінницьких митців: від молодих художників до вже відомих.
Як відомо, “ПІЧ” – це ідея мистецького об’єднання “Plai”. Приміщення, що по вулиці Пушкіна, 25, є майданчиком для різноманітних творчих подій, який відкрився рік тому – 21 грудня. Тож учора з цієї нагоди тут відкрили виставку з роботами художників, які співпрацювали з “Plai” з моменту відкриття простору.
Передусім організатори розповіли, що перед ними стояло завдання знайти 12 художників, проте врешті учасниками стали 14.
Організатори кажуть, що концепція виставки пропонує “дослідити особисту оцінку мистецького впливу її учасників, художників, через авторську презентацію примірників персональних творчих проєктів”. Саме тому виставка називається “I am” (тобто “Я” або “Я є”) і є більш “персоналізованою”, тобто сконцентрованою на рефлексії самого художника.
На виставці були представлені роботи різних художніх напрямів, але більшість художників, з якими ми поспілкувались, не хотіли конкретизувати течії, в яких працюють. Митці зазначали, що малюють так, як відчувають, намагаючись уникати “кліше”, які притаманні конкретним жанрам.
Так, виставка зібрала досить різних за напрямками та мистецькими формами самовираження митців. Зокрема, художниці Дана Томашевич та Марічка Маковська використовують практики неоекспресіонізму, Олександр Покуца практикує медитативний неоімпресіонізм, Анастасія Мусловець експериментує з абстрактними формами та пластичними можливостями фарб, Олександра Любацька намагається винайти власну художню мову крізь призму вивчення досвіду митців німецької школи сучасного мистецтва.
Серія робіт в експозиції мають езотеричні контексти: Наталія Сома звертається до образу Буди та медитативних практик, Олександр Никитюк також використовує «Сідхартху» як післясмак літературного шедевра Германа Гессе, Андрій Машковцев презентує серію сюреалістично-езотеричної концептуальної графіки.
Цікаві знахідки з використанням орнаменталістики показують Юлія Гушул крізь авторську техніку, що спирається на архаїчні образотворчі джерела та Марина Прус міксом живопису і графіки. Авторський стиль генерує Аня Новікова, вживляючи в живописну площину твору новітні творчі матеріали.
Що кажуть самі митці?
Vежа поспілкувалась з організаторами події та деякими художниками та дізналась у них, як це бути митцем у Вінниці та що їх надихає.
Куратор виставки, вінницький художник Олександр Никитюк, розповів:
Рік по тому, саме на цьому місці відбулось відкриття цього простору і воно відбулось саме мистецькою подією, виставкою. Потім були ще інші заходи: музика, перформанси. Тобто ми побачили великий спектр того, чим буде займатись цей простір. І коли пройшов рік, ми вирішили також згадати цей рік саме творчістю художників, які так чи інакше співпрацювали з організацією “Плай” протягом першого року існування артпростору. Сьогодні “ПІЧ” – це територія свободи самовираження і тут ніхто нікого не критикує. Тут представлені художники, які незаангажовані та працюють вільно. Це мистецтво може не підпадає під загальні смаки масової культури, але тут є свобода, яка набагато цінніша.
Молода вінницька художниця Анастасія Усатюк, яка увійшла в енциклопедію “Наїв” розповідає, що до пандемії малювала рідко та лише для себе, проте саме за останній рік почала плідно працювати, хоча й починала як фотохудожник:
Мене спочатку помітили в Києві, в “Я Галереї”, і там я двічі виставлялась: минулого року і в цьому, онлайн та офлайн. Про мене пишуть, що це “наїв” (напрямок в мистецтві – прим. авт.), а сама якийсь напрямок я не обирала.
Також Настя любить сатиру і пише до деяких своїх картин вірші, які висміюють життя чи певні події. “Вони з нецензурною лексикою, а також спеціально – на “суржику”, – додає художниця.
На виставці також були представлені роботи вінницького художника та графіка Андрія Машковцева, які він створював останні 20 років. Андрій неодноразово брав участь в різних виставках, зокрема, минулого року у вінницькому краєзнавчому музеї відбулась його персональна виставка.
Я ніколи не замислювався над тим, в якому напрямку працюю. Олександр (Олександр Никитюк – прим. авт.) сказав, що це сюрреалізм, мабуть, так, бо мої улюблені автори – Енді Ворхол і Сальвадор Далі. Щось середнє між цим. Я малюю з дитинства, професійної освіти в мене немає, є лише освіта художника-оформлювача, – розповідає “Vежі” художник.
На виставці художник Олександр Покуца представив дві роботи. До цього в нього не було подібних виставок. “Була одна виставка, там був інший формат: в Одесі на закинутій промзоні я допомагав художникам і теж виставився там”. Він малює з дитинства та має професійну освіту:
Я давно знайомий з “Плай”, це десь років п’ять може. Пам’ятаю перші фестивалі, які вони робили, з того часу ми з ними спілкуємось.
На запитання який жанр представляє художник, Олександр відповідає:
Це живопис, кажуть, що схоже на імпресіонізм, неоімпресіонізм, сучасний… Ці роботи (які представлені на виставці – прим. авт.) були написані влітку цього року. Здається, в серпні, – підсумовує художник.
Марічка Маковська займається музикою і знала Олександру Венславовську (голову Мистецького об’єднання “Плай”) ще раніше, саме тому, коли Олександра написала Марічці, що планується виставка художніх робіт, дівчина вирішила представити й свої роботи:
Я малюю для себе, “в стіл”, давно вже, – розповідає художниця, додаючи: – В мене були ці роботи і я їх показала. Це трошки різні періоди: масло, наприклад, близько трьох років тому я малювала, можливо два. А портрети аквареллю я малюю весь цей час, років зо два.
“Мистецтво – це для душі”, – додає Марічка, а на запитання в якому напрямі вона працює, дівчина, посміхаючись, відповідає: “Це – маковізм”.
Олександра Венславовська, голова Мистецького об’єднання “Плай”, розповідає, що виставка буде тривати два тижні. На неї можна потрапити, попередньо зателефонувавши або написавши на сторінку об’єднання або студії у соцмережах:
Тут представлені абсолютно різні художники. Була ідея, яку нам запропонував наш друг – рік простору “ПІЧ”, а це 12 місяців, тому давайте знайдемо 12 художників і спочатку було навіть складно це уявити. А зараз, після того які відбулась виставка 14 художників, ми розуміємо, що їх набагато більше, і можна цей список поповнювати. Тут є багато молодих художників, для яких ми виконали роль майданчику, де вони виставились і їх побачили куратори та аудиторія. І це дуже важливо для того, щоб вони далі розвивались тому, що автор має отримати зворотній зв’язок. Наразі “Піч” виконує функцію місця точки-магніту, який притягує сюди мистецьке середовище, не тільки художників, а й музикантів, письменників, поетів. Це такий наш культурний андеграунд, – підсумувала Олександра.
Щодо самої студії “ПІЧ” Олександра розповідає, що на початку була ідея лише зробити офіс мистецького об’єднання, проте воно переросло у великий артпростір:
Це те, до чого ми прагли, оскільки фестиваль відбувається раз в рік, а життя художників, організаторів, менеджерів, музикантів, всі, хто є в культурному контексті – відбувається кожен день. Не може музикант виступати раз в рік, йому потрібен контакт з аудиторією, йому потрібно десь презентувати свої напрацювання. І ми хотіли, щоб у нас був цей простір, він дуже маленький, але наразі він збирає тут митців, які створюють культурний продукт. І те, що він тут є – це 50%, що вони не поїдуть з міста, а будуть працювати тут і залишаться у місті. Є перспектива, коли ти знаєш, що в тебе буде два фестивалі цього року і декілька концертів.
Наразі за словами Олександри в них є конкретне завдання – працювати з культурним продуктом, щоб митці не їхали з міста, а залишались тут.
Олександр Никитюк розповів, що наразі стоїть завдання не тільки притягувати мистецькі ініціативи й митців у Вінницю з інших регіонів та закордону, а й позиціювати Вінницю через участь наших митців у проєктах в інших містах та навіть країнах. Таким чином Вінниця стає відомою та цікавою навіть для відвідування туристами з інших країн, а співпраця з нашим містом дає продуктивні результати.
Ми намагатимемось “просувати” вінницьке мистецтво та митців на інші території. Це має бути одним з пріоритетних завдань. Міграція художників з Вінниці відтягує митців, художники їдуть, але ж вони все одно не перестають бути вінницькими художниками. Тому неважливо, якщо митці поїдуть, ми їх не втратимо, вони повертаються або ж донесуть інформацію про те, що культурну основу вони отримали у Вінниці.
Насправді не всі художники змогли бути присутніми на виставці, проте найцікавішим було те, що еклектично представлені картини лише підтверджували думку, що у Вінниці все ж залишились талановиті митці, які живуть та працюють у нашому місті.
Наприкінці заходу відвідувачі змогли поспілкуватись з художниками в неформальній обстановці та подивитись короткі відео про створення артпростору.
Відвідати виставку можна за адресою: простір-студія “ПІЧ”, вулиця Пушкіна, 25 за попередньою домовленістю. Вся інформація та контакти – за ЦИМ посиланням.
ПІЧ – це простір-студія, створена мистецьким об’єднанням “PLAI” та відкрита 21 грудня 2020 року. Хоча “ПІЧ” створювалась як офіс роботи над культурними проєктами, проте в ході ремонту виявилось, що це буде артпростір. Так, за рік роботи в студії відбулось понад 120 мистецьких заходів, зокрема, художні виставки, літературні вечори, перформанси, кінопокази, акустичні концерти та майстеркласи. Таким чином “ПІЧ” – це осередок мистецьких, культурних та освітніх заходів, якого так не вистачало творчим містянам. Розташована студія в приміщенні колишнього складу турклубу “Меркурій” за адресою: вулиця Пушкіна, 25.
Фото – Зорини Гаджук
Дякуємо!
Тепер редактори знають.