«Це великий виклик для батьків»: як карантин змінив навчання школярів

17:28
Автор: Дар'я Гоц

Вже тиждень школярі знову на вимушеному карантині, уроки ж тривають навіть дистанційно. Однак своє звичне життя змінили не лише діти, але і їхні батьки.

Все через загрозу коронавірусу COVID-19 й необхідність самоізоляції. Ми дізнавалися, як зараз відбувається навчальний процес та що робити, аби уроки вдома були ефективними та не приносили стрес кожному члену родини. 

Карантин у школах оголосили з 12 березня щонайменше на три тижні. Однак, враховуючи те, що учні цього року, вже переривали навчання через епідемію грипу, всім освітнім закладам було рекомендовано налагодити можливість отримувати знання та спілкуватись з вчителями за допомогою дистанційних технологій.

На карантині опинились не лише діти, а й деякі батьки. Ми вирішили поцікавитись, як зараз відбуваються уроки, які переваги та недоліки у такого навчання та що можуть порадити самі батьки, аби освітній процес вдома був не менш ефективним, ніж у школі.

Валентина Ткачук про онлайн-клас та французькі десерти

Валентина Ткачук – мама 11-річної Олександри. Дівчинка навчається у п’ятому класі в школі №1. Валентина розповідає, що навчання за новим форматом розпочалось вже з понеділка й посміхаючись додає, що у дітей це, звісно, особливого захвату не викликало.

У їхньому класі навчання з кожного предмету зараз відбувається по-різному. Для прикладу, для вивчення англійської використовували спеціальні підручники, які вже мали свої онлайн-ресурси з аудіо та відеоматеріалами тощо.

 

– Щодня вчитель публікує вправи, які потрібно опрацювати. Є посилання на ці матеріали на онлайн-ресурсах. Ми нічого не фотографуємо й не відсилаємо вчительці. Просто опрацьовуємо. Наприклад, з української мови нам задали опрацювати параграф і скинути опрацьований матеріал, записаний у зошит, на Viber вчительці.

Ми надіслали виконане завдання, а нам надіслали лише сердечка, – сміється Валентина. – Але було стільки радості! З вчительками ж інша взаємодія на уроках, а тут: «Мама, вона мені прислала сердечка!» Взагалі дуже цікаво, яким чином потім це все впливатиме на оцінки.

 

З інших предметів, таких як зарубіжна література, на блозі вчительки розміщено необхідні матеріали: презентація, відеоурок, мультик й, звісно, прохання прочитати саму книгу. До речі, зараз саме вивчають «Аліса в країні Чудес». Валентина додає, що її приємно вражають ті викладачі, які підходять до організації такого навчання з креативом.

– Дуже сподобалась мені організація онлайн-навчання з французької мови. У нас вчителька зробила Гугл-клас і дала завдання, яке потрібно опрацювати й завантажити на онлайн-платформу. Ще написала, що оскільки у дітей зараз багато вільного часу, то на вихідних можна спробувати приготувати один із французьких десертів.

Вислала п’ять картинок, на них французькою мовою написані інгредієнти й влаштувала ніби конкурс. Тобто, потрібно опрацювати ті французькі слова, приготувати свою страву й завантажити. Тоді визначать переможців і оцінки будуть хороші.

Моя тактика така: за пів години до того, як вона має сісти за уроки, нагадую через кожні 15, 10 хвилин скільки у неї залишилось часу. Завершує всі свої ТІК ТОКи, спілкування з подругами й сідає за уроки. Важко сісти самій, тобто я маю прийти, увімкнути. Прикольно те, що на перший тиждень всі ці онлайни — це шось новеньке. Можна подивитись якусь презентацію, тест пройти. Побачимо, як це буде наступного тижня. Поки я можу сказати, що ми справляємось.

За словами Валентини, попри те, що зараз дистанційні технології створюють великі можливості для подальшого впровадження в освіті, проте для батьків це стало справжнім викликом.

– Насправді, це великий виклик для батьків. Особисто для мене, тому що я розумію, що якщо я раніше десь могла щось не перевірити, то тут все потрібно контролювати. Потрібно включатися самій. Ми вже прослухали історію України, презентацію подивились. Я розумію, якщо відійти, то не факт, що дочка їх подивиться. Тому що поки немає цього самоконтролю. Тобто, контроль має бути зі сторони батьків великий. Якби у нас зараз була якась хімія, фізика, геометрія, то я не знаю, яким би чином я змогла в це вникнути.

Не розумію, як організувати цей процес батькам, у яких двоє і більше дітей і хто ще дистанційно працює сам. Насправді, якщо ти працюєш і тобі потрібно постійно бути на зв’язку, і ще якось організувати роботу дитини й потім її проконтролювати — це такі менеджерські здібності мають бути, що батькам потім можна керувати компаніями.

Ірина Мелєнтєєва про досвід з чотирма дітьми

Про те, як зараз відбувається навчання у багатодітній родині розповіла Ірина Мелєнтєєва. Жінка має чотирьох дітей, з яких лише двоє школярів. Вони навчаються у першому та п’ятому класі. Найстарша донька Ірини вже закінчила університет, а наймолодший син, трирічний Арсен, зараз також вдома відпочиває від дитячого садочка.

Для нас тема дистанційного навчання була актуальна ще до початку карантину, тому що моя 11-річна дочка, п’ятикласниця, підіймала це питання раніше.

Насправді «хоумскулінг» зараз у тренді. Все ж дистанційне навчання підходить далеко не всім. Є дітки та батьки, які можуть самоорганізуватись, а є ті, які ще не дуже готові до цього. Як діти це розуміють: що не потрібно відвідувати школу, а можна сидіти вдома, щось вчити дистанційно, все класно, немає стресу, немає потреби виходити до дошки й відповідати. Зараз, під час карантину, коли всі змушені перейти на дистанційне навчання, діти трохи зрозуміють що це і як. Думаю, у багатьох, в тому числі й у моєї доньки, відпаде бажання регулярно цим займатись, тому що насправді це важко.

Діти Ірини, Анастасія та Даніель, навчаються у фізико-математичній гімназії №17, де процес навчання поза школою було налагоджено вже давно. Подібні уроки були й під час зимового карантину, завдання також отримували під час канікул, тому в цілому для них такий режим знайомий.

– Зазвичай завдання приходять у вайбері. Однак у нас школа спеціалізується на дистанційній освіті. Тому, починаючи з 5 класу, у них всі завдання на шкільному сайті. Там крім самих завдань, ще є теорія, відео уроки, плануються онлайн відеоуроки з вчителем і потім можна подивитись запис, ставити запитання.

Ірина додає, що в умовах, які склалися, велике навантаження лягає на батьківські плечі. Оскільки діти молодшої та середньої школи ще не в тому віці, коли здатні самоорганізовуватись й всю роботу потрібно контролювати батькам.

Тут є інша проблема — часто батьки не є досить авторитетними у плані освіти. Коли батьки кажуть дітям йти робити уроки, то це сприймається не так серйозно, ніж коли каже вчитель.

Я намагаюсь, щоб діти робили завдання у першій половині дня, коли вони найбільш продуктивні, ще не втомлені, не настільки розігрались якимись розвагами.

Зазвичай ми зранку снідаємо, потім робимо якісь свої справи, а далі починаємо робити уроки. Я їм пояснюю, що інакше завдання потім накопичуються. У нас є Viber-групи, коли я зараз бачу нові повідомлення, то розумію, що це прийшло домашнє завдання. Якщо ще не виконав попереднє завдання, то воно трохи так насторожує.

Ми всі розуміємо, що зараз в такому режимі іншого виходу немає, крім дистанційного навчання. Порада може бути така — дотримуватись певного графіка. Тобто, якщо робити уроки, то всі роблять. Навіть якщо одна дитина в садочку, а не в школі, то все одно якийсь альбомчик має бути. Щоб процес навчання був у всіх. Якщо хтось один робить уроки, а інший розважається — важко.

Потрібно приклад демонструвати. Якщо батьки змушують дітей читати, то потрібно й самим брати книжечку. Тому що якщо мама й тато в телефоні, а дітям кажуть читати, то діти не розуміють, чому так.

Серед недоліків навчання вдома Ірина Мелєнтєєва зазначає те, що не всі вчителі мають можливість проводити відеоуроки для дітей, а надсилають лише завдання, без пояснення та конкретних вимог, як його виконувати.

Інша проблема полягає у питанні дисципліни: «Після цих трьох-чотирьох тижнів, коли діти були вдома, а потім вони всі зберуться знову у класі, то важко буде і дітям, і вчителям».

Водночас Ірина підтримує можливість повністю перейти на домашнє навчання. Лише зазначає, що воно має бути свідомим і на її думку найбільше підходить старшокласникам, які відносно добре розуміють, які саме дисципліни можуть їм знадобитися в житті й на що варто звернути більше уваги.

– Чим старший вік дитини, тим більше навантаження йде саме на неї, а у середніх класах — все ж на батьків. Взагалі дистанційне навчання — це вихід в таких умовах, які склалися. У мене навіть найменший, йому три роки, знає, що таке коронавірус, на жаль. Не знаю, як він уявляє цей коронавірус, але розуміє, чому потрібно частіше мити руки, серветки вологі мати й такі заходи безпеки.

Але коли всі діти разом вдома, то важко. Працюєш дитячим аніматором, шкільною вчителькою і ще й кухарем. Не вистачає часу на те, що ти хочеш. Насправді організувати процес досить важко, особливо якщо багато дітей і вони не всі вчаться у першому класі, а в різних. Тому терпіння всім батькам, особливо тим, у кого більше одного чи двох дітей.

ПОРАДИ ВІД ХОУМСКУЛЕРІВ

Інна Ахновська знає про хоумскулінг чимало й у Вінниці вона ледь не першою почала говорити про можливості такого формату навчання. Її син декілька років був на домашньому навчанні й вже закінчив школу. Ми запитали у неї, що з власного досвіду вона може порадити батькам та дітям, аби навчання вдома було ефективним і не приносило зайвого стресу нікому з родини.

Наразі батьки розгублені: школи вимушені були перейти на дистанційне навчання під час карантину. Багато завдань з усіх предметів. Діти не хочуть робити завдання: деякі асоціюють карантин з канікулами, а деякі налякані ситуацією, що сталася.

Проблема в тому, що ми не привчили наших дітей до самостійного навчання. Ми всі виявилися не готові: діти, які звикли до того, що до школи просто потрібно ходити; батьки, перекладаючи всю відповідальність на школу, і сама школа, коли дистанційне навчання зводиться до того, що вчитель надсилає по вайберу посилання на презентацію і пише завдання.

Пані Інна зазначає, що сьогодні батьки мають усвідомлювати, що саме від них залежить психічний стан дитини та організація навчання вдома. Такий процес є трьохстороннім: дитина-школа-батьки й складається з кількох етапів: планування, мотивація і моніторинг.

  • Планування передбачає необхідність складання розкладу (обов’язково разом з дитиною, при цьому дитині на кожному етапі бажано запропонувати кілька варіантів на вибір), прибрати зайві предмети й фактори, закласти у розкладі достатній час на відпочинок, забезпечити якісний інтернет (за відсутності високої якості продумати альтернативні варіанти).
  • Мотивація дітей передбачає декілька кроків. По-перше, варто говорити з дитиною, пояснити ситуацію, що склалася, пообіцяти повну підтримку. По-друге, необхідно домовитися про те, що навчання в карантин це експеримент. Для всіх. Тому можна пробувати щось нове, наприклад, не обов’язково читати підручник, сидячи й склавши руки за столом. Більше свободи і творчості! По-третє, потрібно власним прикладом демонструвати свідомий стиль життя. Якщо батьки спокійні, організовані, роблять все можливе для свого організму, своєї сім‘ї і громади все, що можуть, – в такій сім‘ї дитина ніколи не буде осторонь.
  • Моніторинг – це не контроль, адже контроль передбачає, що є той, хто контролює і той, кого контролюють. Моніторинг виступає елементом проєктного менеджменту, коли є мета, підцілі, завдання, дедлайни і детальний графік руху до мети. Моніторинг має бути побудований на довірі, взаємній радості від цього руху і похвалі.

– Іноді батьки скаржаться, що власні діти не сприймають їх як вчителів, – додає Інна Ахновська. – Дещо незрозуміла ситуація, адже модель сім‘ї вже передбачає, що батьки є найпершими і найголовнішими учителями для дітей. Якщо ж такі відносини не встановлені, то батькам і не потрібно негайно «надягати» на себе таку роль. Будьте другом, допомагайте, дивіться разом навчальні відео тощо. Відійдіть від тотального контролю, постійних нагадувань, перфекціонізму і прагнення зробити з дитини найуспішнішу людину століття.

За її словами, навчання під час карантину надає чимало гарних можливостей. Це і свобода планування власного часу, і більше відпочинку та креативу, змога більше зануритися в ті предмети й галузі, які більше цікавлять дитину і «підігнати» теми, з яких дитина відставала.

Головне пам’ятати, що саме сім‘я закладає модель поведінки дитини на все життя. Вірус мине, карантин завершиться. Школу теж дитина колись закінчить. Але спогади, емоції і відчуття залишаться з нашими дітьми!

ЩО ГОВОРЯТЬ ОСВІТЯНИ

На сторінці Департаменту освіти міської ради та на сайті Нової Української школи публікували добірку ресурсів, які можуть бути корисними як для вчителів, так і для учнів, а також поради, як ефективно організувати цей процес.

Крім того з 17 березня телеканал «Рада» спільно з Міністерством освіти й науки запускає щоденну телетрансляцію безкоштовних відеоуроків та онлайн-курсів. Канал доступний на супутнику, кабельному, а також на YouTube. Окрім того, трансляції будуть на YouTube-каналі МОН. Де ще можна знайти телетрансляції уроків можна прочитати за цим посиланням.

Як школи організовують навчання в умовах карантину ми також поцікавились у директора школи №20 Олега Слушного.

Він розповів про особливості такого освітнього процесу та які ресурси використовують вчителі, аби проводити уроки. У його закладі навчається півтори тисячі учнів та працюють близько 90 вчителів, тому їм було непросто знайти оптимальний варіант раптової зміни роботи.

У нас насправді не стільки дистанційне навчання, скільки організація освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання.

Різниця в тому, що таке навчання передбачає певні законодавчі механізми (переведення учнів на дистанційне навчання як окрему форму здобуття освіти, наявність підстав для переведення, створення класів, груп з дистанційною формою навчання тощо). Тому у себе ми можемо організовувати освітній процес з використанням технологій дистанційного навчання, яке можливе у двох варіантах: синхронне та асинхронне.

Перший варіант передбачає наявність онлайн спілкування між учнем й вчитель у реальному часі. Таку модель школа використовує переважно у старших класах. Це орієнтовано на допомогу учням підготуватись до державної підсумкової атестації та складання тестів ЗНО.

– Вчитель або записує відеоурок, або використовує інтернет-конференції (вебінари), або ж використовує популярний сервіс для проведення вебінарів Zoom. Педагоги закладу за графіком організовують онлайн-спілкування з учнями. Якщо це підготовка до ЗНО, то ми проводимо вебінари для груп учнів з двох різних 11-х класів, які будуть складати той чи інший предмет.

У роботі з учнями 1-8 класів за основу у школі №20 взяли другий варіант — асинхронне навчання

Воно передбачає спілкування через електронну пошту або соціальні мережі, зокрема Viber групи. У себе в закладі ми розгорнули хмароорієнтоване середовище Google Suite. Далі створили блог дистанційного навчання і через використання Google-диску для кожної паралелі організувати папку, в якій містяться завдання з кожного предмета.

Також корисним є Google Classroom, який ми досить широко застосовуємо на уроках, але не змогли одразу застосувати в масштабах школи, оскільки тоді у дитини має бути дієва електронна скринька, яка повинна бути відомою вчителю. Колеги, які це робили під час звичайного навчання, легко перейшли на дистанційний формат роботи.

Використовуємо у роботі ресурси, які пропонує нам лабораторія інформаційно-комунікаційних технологій, що працює на базі ФМГ №17. ЛІКТ має власну платформу, а на ній — репозитарій електронних освітніх ресурсів. Там розміщені авторські курси та електронні уроки вчителів нашого міста, зокрема, і вчителів школи №20.

Олег Слушний розповідає, що на час організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання вони розподілили вчителів за паралелями та предметами. Наприклад, один вчитель з математики відповідає за навчання всіх п’ятих класів, незалежно від того, у скількох з них викладав під час освітнього процесу.

– Ми визначили, що один вчительпредметник відповідатиме за певну паралель, наприклад, п’ятих класів, інший — за паралель сьомих і так далі. Педагогічний колектив має академічну свободу в доборі та підготовці матеріалу, щоб скомпонувати урок. Ми маємо рекомендації по створенню уроків з використанням технологій дистанційного навчання, намагаємось, щоб урок був інтерактивний, щоб у ньому були посилання на завдання, які розміщені в інтернеті або на репозитарію, обов’язково домашнє завдання із вказанням, у якій формі очікується фідбек та чітких термінів дедлайну.

Найбільша проблема була технічна. Ми мали напрацювати чітку стратегію, як у масштабах школи з 1500 учнів знайти оптимальне рішення, щоб діти могли отримати завдання, а також організувати зворотний зв’язок. Були певні заминки й батьки просили більше використовувати Viber, але поки що ми впевнені, що створення саме шкільного освітнього блогу, як дистанційної платформи, є найдоцільнішим варіантом у нашому випадку.

Щодо оцінювання під час карантину, то очільниця департаменту освіти Вінницької міської ради Оксана Яценко, пояснила, що учні будуть отримувати як завдання, так і оцінки. Їх враховуватимуть як і при звичайному форматі навчання у школі: «Не дивлячись на карантин і те, що у нас освітній процес триває з допомогою дистанційних технологій – оцінювання відбувається. Знання  дітей повинні бути оцінені. Вчителі не лише проводять уроки і дають завдання, а ще й перевіряють».

На засіданні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, 20 березня вона наголосила, що департамент співпрацює із освітніми закладами, аби пояснити батькам, що карантин – не канікули, а діти повинні бути вдома та навчатися.

До речі, дистанційно можна вивчати не лише шкільну програму. Працівники Вінницького міського палацу дітей на юнацтва на сторінці закладу у Facebook почали публікувати відео від керівників показакласних гуртків. Так, вони пропонують разом навчитись святково оздоблювати кошик, переглянути майстер-класи з гончарства, а керівники секцій плавання та футболу навіть пропонують комплекси фізичних вправ. Все для того, аби діти (і їхні батьки теж) мали чим займатись під час карантину.

Читайте також: Департамент освіти у Вінниці пояснив, як організувати дистанційне навчання на період карантину

Читайте також: “Школа вчить зубрити, а не навчатися”: батьки та психологи про хоумскулінг у Вінниці та Україні

Читайте також: #Язалишаюсявдома: як працювати продуктивно та комфортно в домашніх умовах

✐ Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.