«Тромби не болять, навіть, коли відриваються» – судинний хірург у Вінниці розповів, як не стати жертвою своєї байдужості

10:02
Автор: Vежа

На правах реклами

Тромбофлебіт та тромбоз – захворювання вен, які можуть виникнути на фоні онкології, травм, ожиріння та ін’єкційних пошкоджень вен. Однак найчастіше ці патології виникають через занедбаний варикоз. Люди часто десятиліттями терплять біль та дискомфорт в ногах, спровоковані варикозним розширенням вен. А до судинного хірурга такі пацієнти можуть звертатися вже тоді, коли шкіра на певних ділянках нижніх кінцівок встигла стати твердою, гарячою та червоною. Ходьба та навіть просто стояння супроводжуються болем.

Все це прояви тромбофлебіту. А отже, не виключено, що у венах та артеріях вже «гуляють» тромби. У таких випадках неуважність до свого здоров’я нерідко закінчується фатально – раптовою смертю пацієнта.

За словами судинного хірурга лікувально-діагностичного центру «Меділюкс» Сергія Юрця, лікувати тромбофлебіт та тромбоз у Вінниці  доводиться не рідко.

Ми запитали лікаря, чим відрізняються ці дві патології? Як вони сигналізують про себе? Чому утворюється тромб? Які методи діагностики можуть «знайти» небезпечні згустки крові? Які методи лікування використовуються при тромбозі та тромбофлебіті?

Відповіді на ці та інші запитання читайте у цьому інтерв’ю.

Чи часто звертаються вінничани із такими захворюваннями вен як тромбофлебіт та тромбоз? Що це, власне, за захворювання?

Це не надто поширенні захворювання вен, як от варикоз, та все ж вінничани нерідко приходять на прийом до судинного хірурга зі скаргами, характерними для тромбофлебіту та тромбозу.

Що ж таке тромбофлебіт та що таке тромбоз? Тромбофлебіт – це запалення стінок поверхневих вен, яке супроводжується виникненням тромбів. А от появу тромбів у глибокій венозній системі вже називають тромбозом. Тобто це взаємопов’язані захворювання.

Найчастіше тромбофлебіт розвивається на фоні невилікуваного варикозу. Занедбана ситуація із варикозним розширенням вен у майже 60% випадків призводить до запальних процесів у стінках вен. Запалення виникає через уповільнення кровотоку по розширеним венам. І вже на тлі пошкодження стінок таких судин, генетичних передумов та порушення згортання крові утворюються тромби – кров’яні згустки.

Які ще фактори, окрім варикозу, призводять до появи тромбофлебіту та тромбозу вен?

Висока ймовірність утворення тромбофлебіту при установці периферичного катетера на нижніх кінцівках. Там високий тиск і поганий відтік крові, через що одразу виникає тромб. Підключичний катетер теж може спровокувати розвиток цього захворювання. І взагалі часта маніпуляція з катетерами, які пошкоджують стінки вен, призведе до так званого післяін’єкційного тромбофлебіту.

До речі, COVID-19 провокує у третини госпіталізованих пацієнтів тромбоз глибоких вен. Тому статистика пацієнтів із неваризкозним тромбофлебітом за останніх пару років суттєво підвищилась.

Тромбофлебіт та тромбоз можуть виникати на фоні онкології. Адже іноді пухлини та їх метастази проростають у вени. Новоутворення виділяє медіатор запалення, що теж являється провокуючим фактором до пошкодження стінок вен. Тоді тромбоз забезпечений.

Що цікаво. Тромбофлебіт верхніх кінцівок у 80% випадків виникає на тлі онкологічного процесу. Й дуже часто пацієнт навіть не здогадується про рак, а звертається із симптомами тромбофлебіту.

Пошкоджувати стінки вен, а відповідно призводити до запальних процесів, можуть травми, отримані, наприклад, під час ДТП. Та інколи, для пошкодження вени буває достатньо навіть падіння з велосипеда. А в наслідку – тромбоз.

Також тромбофлебіт та тромбози часто виникають у наркозалежних людей, які постійно травмують вени, вводячи до них наркотичні речовини.

Поясність, будь ласка, причини виникнення тромбів. Чи обов’язково вони виникнуть при діагнозі тромбофлебіт?

Це цікаве і водночас складне запитання. Існує так звана “тріада Вірхова”: стаз крові, гіперкоагуляція та пошкодження стінки вен – це певні порушення в організмі людини, які призводять до появи тромбів.

Стаз крові провокує, в першу чергу, варикоз, тому що кров буквально стоїть, не має нормального кровотоку. Також стаз виникає через тривалу іммобілізацію пацієнта – його знерухомлення: кома, перебування в гіпсі, параліч. Гомілки, м’язи яких по праву вважаються своєрідною помпою, що відкачує кров з ніг до серця, перебуваючи у нерухомому положенні, просто не виконують свою функцію.

Гіперкоагуляція – здебільшого спадкові проблеми. Людина може жити з цією патологією і не знати про неї, допоки не буде якихось провокуючих факторів, що проявлять її. До прикладу, – ті  ж стаз крові, чи варикоз, чи параліч, чи якась травма… Тому лікар завжди детально опитує пацієнта з проявами тромбофлебіту чи не було захворювання вен у його найближчих родичів. Таким чином судинному хірургу вдається хоча б опосередковано знайти причину гіперкоагуляції.

До речі, рутинні аналізи, які діагностують її, дуже дороговартісні. А лікування гіперкоагуляції наразі не існує. Тому, в принципі, й діагностувати її немає потреби – це просто генетична проблема.

І третім провокуючим фактором для виникнення тромбу є пошкодження стінок вен. Це відбувається, як я вже говорив, при ін’єкціях, установленні периферичних катетерів, травмах.

Якщо ж в пацієнта пошкоджується вена, при цьому він має генетичну гіперкоагуляцію та прояви варикозу – обов’язково з’являться тромби.

Тромби можуть утворюватись навіть при вагітності. Вагітна матка збільшується у десятки разів, при цьому вона тисне на вени, вони, відповідно, стискаються й утворюється стаз крові. А коли в жінки ще й гіперкоагуляція, – без тромбів не обійдеться.

Певно всі чули про раптові випадки смерті через відірваний тромб. Чи може людина відчути тромбоз та вчасно звернутись до судинного хірурга?

Тромбоз – небезпечне захворювання. Кожному пацієнту, що має тромбофлебіт та тромбоз, певною мірою, загрожує тромбоемболія легеневої артерії. Це коли мігруючий тромб, по центральній вені, доходить до легенів й перекриває легеневу артерію.

Тромбоз судин венозного синуса головного мозку може спровокувати інсульт та інфаркт міокарда. Тромбоз ворітної вени призведе до панкреатиту та цирозу печінки, інших патологій.

В усіх перерахованих випадках людина не відчуває перебігу хвороби. Звісно, може десь щось заболіти на короткий час або з’явиться загальна слабкість. Іншої симптоматики немає. У більшості випадків, тромби не болять, навіть, коли відриваються й починають переміщатись по венах.

Що стосується тромбозу глибоких вен, який локалізується в ногах, то він виявляє себе симптомами, схожими до симптомів тромбофлебіту поверхневих вен: ущільнення вузлів, гіперемія шкіри (почервоніння), болі в ділянці проходження магістральних вен, набряки, локальна температура.

Але тут важливо диференціювати тромбофлебіт та тромбоз від такого захворювання як бешиха (“рожа”) – інфекційний запальний процес певних ділянок шкіри. Адже бешиха проявляється схожими симптомами – гіперемія шкіри, болі в місці запалення. Однак при бешисі завжди підіймається температура тіла – 38, 39, 40 °C, а при тромбофлебіті та тромбозі – вкрай рідко.

Зазвичай, як пояснюють причини своїх звернень вінничани: «ой, у мене вже 40 років варикоз, а на днях вкусила комаха/вдарився і шкіра почервоніла, ділянка стала твердою, вона болить при торканню. Ходити боляче, стояти теж».

Важливо йти до судинного хірурга, не чекаючи критичних ситуацій. Є варикозне розширення вен – лікуйте. Бо за варикозом обов’язково прийде тромбофлебіт, а за ним – тромбоз.

Як судинний хірург діагностує тромбофлебіт та виявляє тромби?

Тут “золотим” стандартом діагностики є ультразвукова діагностика. Обов’язково треба за допомогою УЗД сканувати обидві ноги, бо якщо є тромбофлебіт на одній, то є велика ймовірність, що й на другій теж та поки що він не проявився зовнішніми симптомами.

В пошуках тромбу можуть бути задіяні й інші інструментальні методи діагностики – МРТ, КТ.

А як лікують тромбофлебіт та тромбоз?

Пацієнту призначається антикоагулянтна терапія (кроворозріджуючі ліки) – ін’єкційні чи навіть таблетовані препарати. З цими препаратами людина може почувати себе в більшій безпеці.

Зазвичай для розсмоктування тромбозу  вистачає від одного до трьох місяців вживання ліків. А потім, в так званий холодний період (при відсутності гострих станів, запальних процесів) треба позбавлятись від факторів ризику – варикозу, онкології, ожиріння і т.д.

Раніше оперували варикоз, не зважаючи на те чи є тромби, чи немає. Але останні два-три роки здійснювалось багато досліджень, які показали, що оперувати людину варто лише тоді, коли запальний процес усунуто. Адже при операції площа запаленої тканини збільшується. Для пацієнта автоматично збільшується період реабілітації. Йому важче одужувати – замість тижня – місяць-півтора.

До того ж при активній фазі тромбофлебіту може прямо під час операції по варикозу утворитися тромб. При чому операція відбувається на поверхневій системі вен, а тромб утвориться у глибокій системі.

Зараз варикозу можна позбутись буквально за один день за допомогою малоінвазивних процедур лікування (без розрізів шкіри) – ендовенозна лазерна коагуляція, радіочастотна абляція та клейова облітерація.

Це колись в вену вводили металевий зонд, все це виривалось, звідси великі розрізи, великі гематоми, переливання крові, болі, наркотичні препарати… А зараз пацієнти після операцій навіть знеболювальних препаратів не потребують.

Записатись на прийом до судинного хірурга лікувально-діагностичного центру «Меділюкс» Сергія Сергійовича Юрця можна за телефоном: 0 800 33 01 30 (безкоштовно з мобільного).