Вчора, 1 листопада, у Вінниці паралельно зі ще понад півсотнею міст по всій планеті презентували фільм “Ukraїner. The Movie”.
На заплановану на 19:00 прем’єру у Вінниці завітало понад сто чоловік. Організаторам події довелось розширювати залу HUB’у “Місто змістів” та доставляти додаткові стільці.
Фільм “Ukraїner. The Movie” знято за підтримки Українського культурного фонду. Стрічка розповідає історії про героїв із різних куточків України, їхнє життя та побут, ремесла й мистецтво, цікаві ініціативи та культуру. Персонажі цієї стрічки не пов’язані між собою, їхні світи різні, утім, ця різність об’єднує країну. Цей фільм фактично показує один день із життя України.
Прем’єра відбувалась онлайн на ютуб-сторінці медіапроекту Ukraїner. На перегляд прямої трансляції, окрім Вінниці, люди зібрались ще в понад 50 містах в семи країнах світу. Все розпочалось з live-stream зустрічі з командою проекту, а саме із засновником “Юкрейнера” Богданом Логвиненком, режисером проекту та фільму Миколою Носком та головним оператором фільму Павлом Пашком. Вони перебували на прем’єрі фільму в Києві. Після вітального слова Богдан Логвиненко почав виходити на зв’язок за допомогою Skype з різними містами, де люди зібрались на прем’єру фільму.
У Вінниці в цей момент саме увімкнули пряму трансляцію і через не надто якісний звук та організаційну плутанину в Києві люди не дуже розуміли що відбувається. Хтось просто йшов з події.
Зрештою, після понад 15 хвилин зідзвонювання з містами, де люди зібрались на прем’єрний показ фільму (до Вінниці організатори так і не зателефонували), розпочалась трансляція самого фільму.
Фільм розповідає шість історій про людей з різних куточків України. Це Володимир Даниляк з Кам’янця-Подільського, який працює водієм маршрутки і розвиває мотобол впродовж 50 років; бортник Анатолій Скумін з Полісся; Віктор Сакара, який працює наглядачем маяка в Шаганах; подружжя Кіщуків з села Яворів, які займаються ткацтвом; Олександр Сирота, який виріс в Прип’яті, а зараз займається створенням документальних проектів про зону відчуження.
Ще одними героями стрічки стала родина Альошкіних з села Букатинка, що на Вінниччині. Вони проживають там понад 40 років і протягом цього часу перетворюють село на музей і намагаються зробити його таким місцем, куди приїжджатимуть зацікавлені історією та мистецтвом люди.
Під час перегляду фільму багато глядачів скаржилися на поганий звук. І справді, в окремих моментах було досить важко зрозуміти, що каже людина на екрані. Хіба тільки прочитавши англійські субтитри. Як зазначив Богдан Логвиненко вже після прем’єри, українські субтитри не могли додати під час трансляції через обмеження Ютубу. Наразі фільм вже має субтитри польською, англійською та українською мовами.
З понад ста людей, які зібрались на перегляд у Вінниці частина поступово покидала залу під час показу фільму. Втім, більшість людей таки дочекались фіналу, який зустріли стриманими оплесками. Враження про стрічку в глядачів розділились. Хтось казав, що вона занадто розтягнена і все можна було би вмістити в півгодини замість 1 години 24 хвилин. Інші стверджували, що це досить цікаве кіно, яке просто зняте в більш повільному темпі, ніж звичні сюжети Юкрейнера. Знайшлись і такі, хто вважав, що це кіно для кінотеатру, а не для Ютубу.
Фото Ольги Мірошниченко
Дякуємо!
Тепер редактори знають.