Несподівана батьківщина
Така дивна і тепла зима. Пишеш майже цілими днями у будинку на пагорбі. Дивишся з нього на пагорб сусідній, на якому дорога звідкись кудись протікає мов річка. Місцевість така. Складки одна до одної. На горбах дерева великі, а низами ставки і маленькі річки. Бессарабська родюча земля аж до Чорного моря. І ось пагорб, на ньому будинок, городи схилом донизу у балку. Далі ще один видно праворуч із вікон, а ліворуч наступний. Ніби море...
