У Жмеринській місцевій прокуратурі не надають відповідь на повторне звернення представників ОДА щодо відкриття кримінального провадження за фактом знищення Покровської церкви в селі Лозова парафіянами РПЦ.
Про це Vежі повідомив Михайло Потупчик завідувач сектором охорони культурної спадщини Управління культури і мистецтв Вінницької ОДА.
Журналісти Vежі також направили інформаційний запит до прокуратури, аби дізнатись, чи відкрили таки кримінальне провадження за фактом знищення памятки архітектури національного значення. Проте в якості відповіді отримали “відписку”, яка не містила відповіді на жодне з поставлених запитань.
Історія питання: трьохсотлітній храм і його руйнування
Нагадаємо, на початку 2020 року стало відомо про знищення понад 300-річного храму в селі Лозова, який був пам’яткою національного значення та яку деякі дослідники називають найстарішою дерев’яною церквою на території Поділля. Як повідомили місцеві краєзнавці, церкву демонтувати у 2016 році віряни Московського патріархату, аби збудувати на тому місці нову споруду.
Так вона виглядала у 80-х роках минулого століття:
Так виглядала церква побудови 1700-1702 років до 2016 року:
Так вона виглядала восени 2016 року:
Так виглядає нова споруда на місці зруйнованого старовинного храму
Намагання покарати винних
Як ми вже писали раніше, після публікацій у ЗМІ, Управління культури і мистецтв облдержадміністрації звернулося до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області з проханням відкрити кримінальне провадження за ч.3 ст. 298 Кримінального кодексу України (Умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження пам’яток національного значення чи їх частин) за фактом знищення пам’ятки архітектури.
Однак в Шаргородському відділенні поліції, яке зрештою й розглядало звернення з ОДА, серед іншого повідомили, що “реконструйована” вірянами російської церкви будівля козацького храму є аналогічною тому, який був збудований у 1700 році.
Відповідь Шаргородської поліції
Крім того поліцейські підкреслили, що у “будівельників” на відповідні “роботи” були офіційні дозволи. Відтак складу злочину в діях осіб, які проводили “протиаварійні роботи”, за інформацією поліцейських Вінниччини, не вбачалося, а тому кримінальне провадження не відкривали.
Тому 10 серпня у в ОДА звернулись до прокуратури Вінницької області зі скаргою про бездіяльність Шаргородського відділу ГУНП у Вінницькій області та проханням відкрити кримінальне провадження за фактом знищення пам’ятки архітектури національного значення “Покровська церква та дзвіниця” у Лозовій.
Там ще раз зазначили, що релігійна громада Московського патріархату не отримала дозволів на роботи, хоча у поліції стверджували протилежне. Як доказ, в адміністрації прикріпили відповідь Мінкульту, яка однозначно підтверджувала, що жодних дозволів на виконання робіт вірянам не видавали.
Як наслідок, в обласній прокуратурі 14 серпня направили згадане звернення (начальниці Управління культури і мистецтв Дернової О.М.) до Жмеринської місцевої прокуратури.
“Розслідування” самими “винуватцями”
Далі стався цікавий “поворот подій”: Жмеринська місцева прокуратура переправила це звернення до того ж Шаргодського ВП Жмеринського відділу ГУНП у Вінницькій області, яке вже розглядало перше звернення адміністрації. У ньому, нагадаємо, повідомлялось, що “реконструйована” будівля храму є аналогічною тому, який був збудований у 1700 році” та яке відмовилось відкривати кримінальне провадження.
Тобто, вирішувати питання, чи законно у відділенні поліції відмовились відкривати кримінальне провадження “довірили” тому ж таки Шаргородському відділенню поліції.
Звернення ОДА
В поліції звернення все ж розглянули і 28 вересня дали відповідь, яка фактично дублювала все раніше сказане ще при першому зверненні адміністрації. “Капітан поліції Іван Пронюк не вбачає у знищенні пам’ятки національного значення ознак вчинення кримінального правопорушення” – зазначають у відповіді на наш запит.
– Окрім того, Шаргородське ВП Жмеринського відділу ГУНП у Вінницькій області наполягає на тому, що релігійна громада отримала відповідний дозвіл Міністерства культури та інформаційної політики України на проведення робіт на пам’ятці, хоча управлінням культури і мистецтв облдержадміністрації надано відповідні копії листів Міністерства, де це заперечується – підкреслюють в ОДА.
У Шаргородській поліції продовжують поширювати завідомо неправдиву інформацію про “дозвіл” Міністерства, якого не існує
Відтак, Управління культури і мистецтв облдержадміністрації, 20 жовтня знову звернулося до прокуратури (цього разу одразу до Жмеринської місцевої прокуратури) з проханням відкрити кримінальне провадження за ч.3 ст. 298 Кримінального кодексу України за фактом знищення пам’ятки архітектури.
Відсутність відповіді на повторне звернення
Попри те, що представники ОДА, як завжди, направляли своє звернення поштою, минуло майже два місяці, а отже відповідь час на надання відповіді можна вважати вичерпаним.
Однак станом на 14 грудня відповідь на свій лист представники ОДА так і не отримали. Трохи раніше, 10 грудня 2020 року ми направили до Жмеринської місцевої прокуратури інформаційний запит.
У запиті автор цього матеріалу просив надати інформацію щодо наступних питань:
1. Чи надходив згаданий лист представників ОДА до Жмеринської місцевої прокуратури?
2. Якщо так, як відреагувала Жмеринська місцева прокуратура на згаданий лист? Також ми попросили надати копію такої відповіді представникам Управління культури і мистецтв Вінницької ОДА.
3. Чи відкрито кримінальне провадження щодо руйнування Покровської церкви в селі Лозова?
4. Чи здійснила Жмеринська місцева прокуратура перевірку дій Шаргородського ВП Жмеринського відділу ГУНП у Вінницькій області щодо невідкриття кримінального провадження щодо руйнування Покровської церкви в селі Лозова?
Однак від Жмеринської місцевої прокуратури ми лише отримали певний документ, у якому була відсутня відповідь на хоча б одне питання інформаційного запиту, зате запит журналіста перетворювався на … “звернення громадянина”.
Таку метаморфозу ми вже спостерігали у Вінницькій обласній прокуратурі – знову ж таки, щодо церкви в Лозовій.
– Ваш запит від 10.12.2020 за свою суттю є зверненням, оскільки Ви просите надати Вам копію відповіді, наданої на звернення представника управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації – зазначається спершу у документі.
“Відповідь” Жмеринської місцевої прокуратури
Однак вже за декілька абзаців в прокуратурі демонструють результати вміння будувати “логічні” ряди:
– Ураховуючи те, що ви не є заявником або особою, дії чи рішення якої оскаржувалися заявником або щодо якої витребовувалася інформація у даному зверненні або особою, яка на законних підставах має право представництва значених осіб, Вам не може бути надано копію відповіді на дане звернення – зазначають у прокуратурі.
Можливо, дійсно щось наплутано у запиті? Зазначимо, що автор цього матеріалу писав десятки запитів на доступ до публічної інформації до різних органів влади та інших суб’єктів: Мінкульту, ОДА, міськрад (не лише Вінницької), облради, райрад, поліції, комунальних підприємств тощо. Завжди за однією формулою (в тому числі й щодо витребування копій певних документів) і згідно із ЗУ “Про доступ до публічної інформації” – у близько 95% належну відповідь таки отримував – без описаних “метаморфоз”.
Однак, як зазначив нам юрист Інституту масової інформації Алі Сафаров щодо схожої відповіді обласної прокуратури, стаття 22 Закону України “Про доступ до публічної інформації” містить виключний перелік випадків, в яких розпорядник має право відмовити в доступі до публічної інформації:
“1. Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов’язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов’язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п’ятою статті 19 цього Закону.”
При цьому частина друга статті 22 визначає:
“2. Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.”
Із перелічених підстав щодо відмови жодна не була автором порушена. Але навіть якщо припустити, що прохання надати копію відповіді представникам органу державної влади варто розглядати в контексті звернення громадянина (хоча це не так), залишилися без відповіді три з половиною пункти нашого запиту.
Відтак, фактично документ Жмеринської місцевої прокуратури можна вважати не відповіддю на інформаційний запит, а неправомірним її ненаданням.
Однак насправді ненадання відповідей представникам ОДА на їхній лист та нам на інформаційний запит піднімає одне досить важливе питання: як різні “правоохоронні органи” у ситуації, де очевидною є незаконність дій парафіян Московського патріархату знаходять не лише шляхи для своєї бездіяльності, але й не можуть “опуститись” до пояснень такої бездіяльності.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.