Вінницька область подала на узгодження Уряду свій перспективний план формування територій громад. Зі слів Владислава Скальського, він налічує 63 ОТГ. Якою буде кількість районів ще не відомо, але їхня кількість, орієнтовно, не буде перевищувати п’яти.
Про це голова Вінницької ОДА повідомив сьогодні, 2 березня, під час пресбрифінгу за участю Івана Лукері, радника Прем’єр-міністра України з питань децентралізації. Адже саме сьогодні у Вінниці відбудеться обговорення пропозицій щодо внесення змін до Конституції України “Конституційне забезпечення децентралізації в Україні – 2020”.
Участь у ньому беруть представники Вінницької, Тернопільської та Хмельницької областей, а також народні депутати України Віталій Безгін, Лариса Білозір та Аліна Загоруйко.
Наразі той план перспективний, який ми подали до розгляду, налічує 63 громади. По районах якраз зараз йде спілкування, і саме тому ми маємо сьогодні такий представницький захід за участю трьох областей, – розповів Владислав Скальський, голова Вінницької ОДА.
Щодо кількості районів, то Віталій Безгін, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Комітету ВРУ, сказав, що “питання насправді дискусійне”, адже кількість районів на теренах України може варіюватись від 100 до 125. Що стосується Вінницької області, то з його слів, “це буде спільна робота, і комітету, і міністерства, і представників облдержадміністрації”.
Натомість Лариса Білозір як депутат-мажоритарник вважає, що на Вінниччині має бути п’ять, а не три райони, про що говорилося раніше. Зокрема вона назвала Могилів-Подільський, Гайсинський, Вінницький, Хмільницький і Тульчинський.
Можливо це будуть не виборні ради, а просто ради округів, які будуть збиратись і спільні питання вирішувати: щодо сміття, щодо доріг, щодо лікарень вторинного рівня. Тому це питання дискусійне, – зазначила Лариса Білозір.
Але Іван Лукеря, радник Прем’єр-міністра України з питань децентралізації, наголосив, що питання кількості районів та їхніх центрів не таке важливе, як питання: що буде на рівні районів. Адже “основний масив того, що важливо для людини, буде надаватися в громадах”. Наприклад, у громадах з’являться структурні підрозділи пенсійного фонду, приміщення районних лікарень також перейде на баланс ОТГ, а їхнє фінансування вже з 1 квітня 2020 року (коли стартує медична реформа вторинного рівня)відбуватиметься напряму з Національною службою здоров’я України, а не за посередництвом районних рад.
Тому чи три райони, чи п’ять, це виключно для чиновників, для бюрократів. Наприклад, для того ж офісу префекта. Це може визначатися рішенням Уряду (скільки буде цих адміністративних округів), але з точки зору людини не важливо, де знаходиться районний центр і скільки районів в тій чи іншій області, – пояснив Іван Лукеря.
Щодо префектів, то зі слів радника Прем’єр-міністра, у них буде кілька ключових функцій, зокрема забезпечувати виконання державних програм, координувати роботу органів державних структур і стежити за законністю прийняття рішень на місцях.
Якщо ми говоримо про те, що обласні та районні державні адміністрації, як орган державної влади ліквідовуються і переходять в такі офіси префекта, то це абсолютна адміністративна вертикаль Кабінету міністрів України (він є в системі виконавчої влади). І звичайно, що в першу чергу це виконавчі функції… Наприклад, в нас є програма дорожнього фонду, це державна програма, виконання якої повинен забезпечити префект, – розповів Іван Лукеря.
Друге – в нас є велика кількість різних органів державної влади: є пенсійний фонд, є фіскальна служба, є ДСНС і так далі. Взаємодію цих органів має координувати якраз префект. І третє – одне із ключових – це забезпечувати законність на території, тобто дивитися, щоб органи місцевого самоврядування приймали свої рішення відповідно до законів і Конституції. У випадку, якщо є таке порушення, то зараз це один з предметів обговорення: який має бути порядок зупинки і скасування того чи іншого рішення.
А з приводу повноважень обласних рад, Іван Лукеря зазначив, що “в першу чергу це питання регіональної політики”. Тобто область буде визначати стратегію розвитку регіону (на що матиме бюджет), займатися закладами професійно-технічної освіти, питаннями екології та корисних копалин, дорогами місцевого значення тощо.
Ключове, що потрібно зробити – розмежувати державницькі повноваження і повноваження органів місцевого самоврядування на всіх рівнях, не залежно від того, чи це місто, чи область, чи район, – розповів Віталій Безгін. – Тому що зараз, коли ОДА підміняють собою як функцію нагляду, так і функцію виконавчого органу, це фактично є втручання в діяльність органів місцевого самоврядування (на переконання, напевно, більшості в поточній Верховній Раді). Тому це треба розмежувати.
– Що стосується мерів і повноважень по його головуванню (і по виконавчій функції, і по функції представницькій) це питання дискусії і не факт, що воно має залишатися в діючому формулюванні в Конституції, як воно наразі закладено.
Віталій Безгін зазначив, що ключових дискусійних питань насправді декілька:
– питання форми адміністративного нагляду;
– питання наявності чи відсутності виборного органу на рівні районів (тобто наявність чи відсутність райрад);
– питання достатності фінансування для повноваження органів місцевого самоврядування тощо.
З його слів, це те, що лунає під час таких обговорень, які відбуваються у різних регіонах країни.
Віталій Безгін розповів, що такі обговорення пропозицій (щодо внесення змін до Конституції України “Конституційне забезпечення децентралізації в Україні – 2020”) триватимуть в різних регіонах приблизно до 10 березня. За тим відбудуться консультації в Страсбурзі, а потім ще більш детальне обговорення в Києві (фіналізація цього).
Ми розраховуємо, що законопроект з’явиться у Верховній Раді або наприкінці березня, або на початку квітня… І в проміжку з 2 по 4 вересня, під час наступної сесії Верховної Ради, маємо вийти на 300 голосів і проголосувати до запуску виборчої кампанії, яка стартує 5 вересня, – розповів Віталій Безгін.
Процес децентралізації триває п’ять років, і це вже четверта спроба внести зміни до Конституції в частині децентралізації, – зазначила Лариса Білозір. – Президент зробив правильне рішення, він відкликав свій законопроект і відповідно все-таки прийнято рішення їхати в регіони і говорити з людьми, з громадами. Для того, щоб був консенсус і діалог знизу, з базового рівня. Бо ці зміни ми робимо для місцевого самоврядування. Це дасть змогу дійти до спільного рішення, щоб ми знайшли в парламенті 300 голосів, щоб нарешті встигнути і до нових виборів на новій територіальній основі провести вибори в Україні.
Фото Ольги Мірошниченко
Дякуємо!
Тепер редактори знають.