Протягом останніх кількох днів стало відомо про загибель одинадцятьох захисників з Вінниччини: Гнатенка Володимира Васильовича, Ярославського Вадима Анатолійовича, Столяра Олександра Васильовича, Москаленка Олександра Олександровича, Петречука Олександра Григоровича, Олександра Корнійчука, Захаревича Артема Миколайовича, В’юна Михайла Анатолійовича, Мовчана Андрія Анатолійовича, Паланички Андрія Вікторовича, Березовського Павла Станіславовича.
– На Запоріжжі 3 жовтня 2023 року загинув Гнатенко Володимир Васильович – мешканець Гайсинської громади. Він служив на посаді навідника аеромобільного відділення.
– На Донеччині загинув Ярославський Вадим Анатолійович – мешканець Вапнярської громади. Він вважався безвісти зниклим з 19 липня 2023 року.
– На Донеччині загинув Столяр Олександр Васильович – мешканець Хмільницької громади. Він вважався зниклим безвісти з 26.12.2024 року.
– На Донеччині 1 січня 2025 року загинув вінничанин Москаленко Олександр Олександрович (позивний «Снікерс»). Він став до зброї в жовтні 2024 року. Після проходження навчання він долучився до 46-ї окремої аеромобільної Подільської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ. Там служив на посаді стрільця-снайпера.
– На Запоріжжі 18 липня загинув вінничанин Петречук Олександр Григорович. Чоловік долучився до війська в лютому 2025 року. Служив у 16-му полку підтримки Оперативного командування «Південь». Як командир відділення інженерних машин розгородження роти 3-го інженерного батальйону, Олександр виконував складні завдання зі зведення фортифікаційних споруд на лінії зіткнення. Його бойовий шлях пролягав через “найгарячіші” напрямки фронту — спершу на Дніпропетровщині, а згодом на Запоріжжі.
– На Донеччині 20 липня загинув Олександр Корнійчук (позивний «Адвокат») – мешканець Турбівської громади. Своє життя присвятив службі в правоохоронних органах. Із 2008 року працював у системі МВС та Національній поліції, розпочавши службу на посаді слідчого. У грудні 2025 року Олександр долучився до батальйону поліції особливого призначення «Стрілецький» поліції Вінниччини, де обіймав посаду старшого інспектора до лав роти безпілотних систем.
– На Дніпропетровщині 9 серпня загинув вінничанин Захаревич Артем Миколайович. Він став на оборону Батьківщини у вересні 2025 року. Як оператор безпілотних літальних апаратів, воїн виконував бойові завдання у складі 60-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України.
– На Донеччині 11 серпня отримав поранення вінничанин В’юн Михайло Анатолійович (позивний «В’юн»). Його серце зупинилось 19 серпня. Свій перший бойовий досвід здобув у 2014–2019 роках під час АТО/ООС, перебуваючи на контрактній службі в НГУ. З початком повномасштабного російського вторгнення він серед перших став на захист країни. У найважчий для держави період Михайло боронив рідну землю у лавах 40-го полку імені полковника Данила Нечая. Згодом приєднався до «Гвардії наступу» – увійшов до складу 4-ї бригади оперативного призначення «Рубіж». За час служби Михайло пройшов шлях від солдата до лейтенанта, обійнявши посаду першого заступника командира роти з бойової підготовки. За особисту відвагу, стійкість і мужність, виявлені у боях був нагороджений багатьма відомчими відзнаками командування частини, а також удостоєний ордена «За мужність» III ступеня та відзнаки Президента України «За оборону України».
– У боях за Україну 13 серпня загинув вінничанин Мовчан Андрій Анатолійович (позивний «Тихий»). Він став до лав Збройних Сил України в травні 2025 року. Свій бойовий шлях розпочав у 48-й інженерній бригаді, а згодом продовжив службу в 3-й окремій важкій механізованій Залізній бригаді. Як оператор БпЛА, він відбивав ворожі атаки на Харківському напрямку.
– На Дніпропетровщині 15 серпня загинув Паланичко Андрій Вікторович – мешканець Іллінецької громади.
– У Дніпрі 16 серпня під час виконання службових обов’язків помер вінничанин Березовський Павло Станіславович (позивний «Бронхіт»). Він долучився до захисту України у березні 2022 року. Як водій-механік у званні молодшого сержанта він служив у лавах 10-ї окремої автомобільної санітарної роти. Чоловік брав участь у евакуації поранених і травмованих бійців із “найгарячіших” напрямків фронту, доставляючи їх до військових шпиталів. За професіоналізм, відвагу та самопожертву Павло Березовський був нагороджений нагрудним знаком «За зразкову службу» та відзнакою Президента України «За оборону України».
Вічна пам’ять загиблим Героям! Співчуття рідним…
Ілюстрація – Canva
Дякуємо!
Тепер редактори знають.