“Ми воювали не в Чечельницькій армії!”: в ОДА перевізники та АТОвці зі сварками вирішували, що робити з монетизацією пільг. ФОТО

13:38
Автор: Дар'я Гоц
Become a Patron!

Учасники війни на Сході, обласні перевізники та представники обласної влади зібрались разом, щоб обговорити проїзд ветеранів війни у липні. Мовляв, у деяких автобусах вже є оголошення, згідно якого з першого липня учасники АТО мають сплачувати за проїзд у зв’язку з монетизацією. В ОДА пояснюють – так не буде принаймні цього року. 

На зустріч із заступником голови ОДА Андрієм Гижко прийшли АТОвці не лише з Вінниці, а й з декількох районів області, активісти, волонтери, “Національний корпус” та С14. Також запросили перевізників, які забезпечують транспортне сполучення на території Вінницької області.

За словами Андрія Гижка, сьогодні на Вінниччині є 153 тисячі пільговиків декількох категорій, не враховуючи пенсіонерів (яких ще близько 350 тисяч). Досі вони не сплачували за проїзд з власного гаманця, натомість перевізники щомісяця подавали відомості щодо кількості перевезених пільговиків у відповідні структури та отримували компенсацію. Він також наголосив, що монетизація – це лише можливість місцевих громад відшкодовувати плату за проїзд пільговикам. Більше того, голова Вінницької ОДА Валерій Коровій підписав доручення, згідно якого наступні півроку для пільговиків та перевізників нічого не зміниться: перші продовжуватимуть їздити безкоштовно, а другі будуть отримувати відшкодування з бюджету.

– У масштабах держави було прийнято Постанову Кабінету міністрів України, яка запроваджує можливість, а не обов’язок, монетизації пільгового проїзду. Це означає, що на рівні кожного району України, незалежно від області, райдержадміністрація має право визначитись чи місцева влада застосовує монетизацію з першого липня чи ні і продовжує працювати по-старому. У нас є 27 райдержадміністрацій, 6 міст обласного значення і 35 об’єднаних територіальних громад, кожен з цих суб’єктів буде самостійно приймати рішення, як там здійснювати в подальшому відшкодування за пільгове перевезення громадян.

– Якщо якийсь район гіпотетично приймає рішення, що готовий перейти на монетизацію, а в решті районів цього запроваджено не буде, то громадянин, який проживає по місцю реєстрації (у районі з монетизацією) буде отримувати за рахунок коштів цього району гроші на проїзд і купуватиме за них квиток на транспорт. З огляду на те, що на сьогодні в області жоден район, місто чи ОТГ такого рішення щодо запровадження монетизації не прийняло, минулого тижня голова облждержадміністрації підписав розпорядження, яким продовжив наявний механізм відшкодування, який стосується міжміського перевезення.

Наразі шляхом монетизації планують компенсувати 30 поїздок на місяць. У Вінниці середня вартість однієї поїздки становить 3,23 грн. Таким чином мінімальна сума монетизації становить 96,90 грн. Для учасників бойових дій ця сума збільшується на 20% (і становить 116, 28 грн), а для людей з інвалідністю І групи збільшується вдвічі.

До речі, на 2018 рік в обласному бюджеті було закладено 12 мільйонів на відшкодування перевізникам, з яких вже сплатили 5 мільйонів. Як буде у наступному році покаже час, адже все буде залежати від формування бюджету на 2019 рік.

Здавалося б, що на цьому зустріч можна було завершити, однак у присутніх, які вщент заповнили конференц-залу, назбиралось чимало питань, які вони хотіли якщо не вирішити негайно, то хоча б звернути увагу обласної ради.

Зокрема, перевізники скаржились на те, що їм не завжди компенсують пільгові перевезення, зокрема на приміських маршрутах, або ж повертають близько 20% витрачених коштів. Через це перевізники не можуть оновлювати власний транспорт та закуповувати нові автобуси, а це може негативно позначитися на безпеці пасажирських перевезень.

АТОвці ж звертали увагу, що 116 гривень на місяць – це надто мало для поїздок, на що Андрій Гижко повідомив, що ця сума є мінімальною, але не кінцевою, а тому при проведенні розрахунків її, можливо, збільшать. Окрім того, пристуніх цікавило, а що ж буде у 2019 році і як тоді доведеться їздити.

– У разі прийняття монетизації, будуть збільшувати кількість поїздок та суму щомісячної готівкової виплати. До речі, ці 96,90 гривень – це станом на сьогодні, тому що в обрахунок береться лише комунальний транспорт, який на Вінниччині наразі є лише в обласному центрі.  Тому у разі зміни вартості проїзду у міському комунальному транспорті Вінниці – відповідно буде одразу перераховуватись мінімальна вартість компенсації, – додала очільниця департаменту соціальної політики Наталя Заболотна.

Чимало присутніх говорили про те, що монетизація зіштовхує головами перевізників та АТОвців, а тому необхідно спільно знаходити вихід із ситуації. У певний момент перевізники почали скаржитись на власний застарілий автопарк і неможливість його відновлення, а також на те, що відшкодування за пільгове перевезення відбувається не у повному обсязі.

– За 2017 рік лише з Західного автовокзалу тільки один перевізником було перевезено на приміських маршрутах 21 264 пасажирів пільгових категорій на суму 472 878 гривень. Назад стільки ж приїхало. Тобто лише один перевізник на одному вокзалі має мільйон гривень збитку, а відшкодування не було передбачено, – повідомив один із присутніх перевізників.

Їм у відповідь присутні зазначили, що зустріч зібрали, щоб в першу чергу вирішити питання АТОвців, а не лише перевізників і питання повернення коштів має бути лише між ними та обласною владою. Перевізники ж хоча й зазначали, що розуміють та поважають учасників бойових дій, але працювати зі збитками не можуть. Серед учасників АТО також були пропозиції звертатися безпосередньо до Уряду, адже бійці “служили не в Чечельницькій армії, а в Збройних силах України”, а тому питання пільгових перевезень та пошуку коштів для впровадження монетизації не повинно лягати лише обласну владу.

– Ми зібралися й обсудили вже всіх, але не постанову Кабінету міністрів. Вона вийшла всередині бюджетного року, але ми всі знаємо, що на сьогодні у місцевих бюджетах на монетизацію пільг коштів немає, – зазначив інший учасник наради. – Навіть на ці 100 чи 200 гривень – цих грошей немає. Чому ми не говоримо про те, що держава гарантувала нам пільгу, але переклала все на місцевий бюджет? Ми ж не воювали в армії Чечельника чи Тростянця, ми були в армії Збройних сил України, а тому держава має не перекладати “з хворої голови на здорову”. Обласна адміністрація не може нічого передбачати, все вирішує обланса рада і нам треба просто виходити на Кабінет Міністрів, щоб вони прописали цю постанову по-людськи.

Присутні учасники бойових дій пригадали ще й оголошення у транспорті, згідно якого перевізники з липня не будуть безкоштовно перевозити пільговиків у зв’язку з монетизацією. Власне, домовились, що цього не буде і пільговики як їздили безкоштовно, так і будуть, а ці оголошення є просто незаконними.

Питання також виникли щодо того, що у деяких селах просто немає автовокзалів чи станцій, де можна буде придбати квиток для ведення обліку перевезень. Один із перевізників розповів, що у деких селах є позитивні приклади відшкодування пільгових перевезень, зокрема, в окремих громадах запроваджено талони та квитки, які перевізники мають наприкінці місяця повертати місцевій владі і отримувати кошти.

В якийсь момент владі почали пригадувати народне погруддя Шевченка, на місці якого сьогодні є меморіал Небесній Сотні, проблеми АТОВців з оформленням земельних ділянок, звучала думка, що такі гострі ситуації створюють для того, аби АТОвці, як свідомі та активні громадяни, не брали участі в державотворчих процесах.

Дещо пізніше градус напруги підвищився максимально і перейшов на лайки, крики та навіть пропозиції “вийти на вулицю”, аби розібратися, та “закрити рота”. Така ситуація виникла між начальником відділу допомоги учасникам АТО при Вінницькій ОДА Андрієм Грачовим та головою Вінницької філії “Всеукраїнське об’єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО” Олегом Біликом, тому присутнім довелося заспокоювати та тримати другого, а також вимагати того, щоб Андрій Грачов покинув залу.

Після цього робоча нарада почала поступово завершуватись. Присутні дійшли до домовленості створити робочу групу з представників учасників бойових дій, перевізників та обласної влади, аби вирішити як найкраще вийти із ситуації, що склалась.

Зокрема, В’ячеслав Блащук запропонував протягом місяця спільно моніторити скільки АТОвців користуються проїздом у автобусах безоплатно та скільки після цього отримують перевізники відшкодування, а потім з цим йти до обласної влади і вимагати пояснень чому так, однак при цьому не повинно бути жодних протестних акцій чи перекриття руху. Таку пропозицію зустріли оплесками. Андрій Гижко також запропонував АТОвцям спільно напрацювати єдиний механізм, який би їх задовольнив, адже навіть серед пристуніх звучали різні варіанти та думки щодо того, що робити з монетизацією, як обліковувати пільговиків та відшкодовувати кошти перевізникам.