Оновлено: 23 Червня 2022, в 11:27
На правах реклами
Повномасштабна війна, що триває вже понад три місяці, так чи інакше вплинула на життя кожної людини навіть у віддалених та відносно безпечних куточках нашої країни. Чимало людей зіткнулись з її наслідками особисто або опосередковано, і це так чи інакше вплинуло на їхнє здоров’я, особливо – ментальне.
Постійні стрес та страх можуть призвести до виникнення тривожних та депресивних розладів, а також загострити їх у людей, які й раніше потерпали від таких проблем. Як наслідок – виникає необхідність звернутись до відповідного фахівця за допомогою.
Сьогодні ми розповімо про те, якими є найчастіші проблеми, що належать до компетенції психотерапевтів. А також – яким може бути діагностування та лікування, залежно від стану пацієнта. Для написання цього матеріалу ми поспілкувалися з Іриною Василівною Коваленко, психотерапевтом клініки “Нейромед”, яка займається лікуванням тривожних та депресивних розладів уже понад 40 років. Фахівчиня багато років викладала в університеті, навчала психологів і лікарів, а також очолювала Центр психосоматики в лікарні імені Ющенка.
В: Першочергово, поясніть, будь ласка, різницю між роботою психолога, психотерапевта і психіатра.
– Психолог – це людина, яка застосовує суто психологічні методи роботи. Це не обов’язково лікар. В нас є категорія лікар-психолог – це люди, які мають і медичну освіту, і психологічну. Психотерапевт і психіатр – це лікарі, це люди, які обов’язково мають вищу медичну освіту і можуть застосовувати в своїй роботі як засоби психотерапії, так і медикаментозні засоби. Але: психотерапевт переважно працює методами психотерапії, і якщо потрібно – може доєднати медикаменти. Психіатр навпаки – переважно працює з медикаментозним лікуванням.
Скажу зі своєї практики, що тільки медикаментозного лікування, особливо коли йдеться про тривожність, депресивні розлади, наслідки стресів, психосоматику, недостатньо. Тут обов’язково має бути поєднання з психотерапією.
В: Чи почастішали до Вас звернення від початку повномасштабного вторгнення, 24 лютого?
– Знаєте, часто порівнюють цю війну з Другою світовою. Тоді відбувалось як: перший час взагалі не було звернень з приводу тривожних та депресивних розладів, тому що люди мобілізувались, їм було не до того. Десь приблизно і у нас відбувається так само. Перші два місяці було якось менше звернень, але зараз їх кількість збільшується.
Тут ще має значення ось який момент: в перший час гострий стрес викликає і гострі реакції, які потребують стаціонарного лікування. Коли цей стрес стає хронічним, то він викликає вже такі розлади, які потребують тривалого як психотерапевтичного, так і медикаментозного лікування.
В: Чи були цими подіями спровоковані якісь рецидиви серед Ваших пацієнтів? Чи звертались до Вас люди повторно?
– Так буває досить часто. Адже це викликає певний стрес і це може загострити ті проблеми, які були раніше. Частіше це якраз тривожні розлади. Тому що посилюється стрес, посилюється тривога, і ці тривожні розлади можуть більше проявлятись. Також є випадки рецидивів депресії та панічних атак.
В: Чи звертались до Вас в медичний центр “Нейромед” внутрішньо переміщені особи, які опинились у Вінниці? Чи взагалі Ви уточнюєте в людей, які до Вас звертаються, звідки вони?
– Уточнюю. Звісно, звертаються і внутрішньо переміщені особи. І, в першу чергу, це проблеми депресії та проблеми тривоги, порушення сну.
В: То за яких симптомів варто звертатись саме до Вас?
– Поговоримо на прикладі власне діагнозів. Є депресія. Це емоційна проблема, порушення емоцій. Коли ми відчуваємо сум, коли не отримуємо радості – це абсолютно нормальна людська реакція на якісь негативні події. Зараз є багато таких негативних подій, тому така емоційна реакція є нормальною. Однак, якщо вона триває дуже довго, більше 2-3 тижнів, якщо вона є дуже сильною, і людина не може нічого робити, не може зосередитись, не бачить жодної перспективи, постійно відчуває, що вона все не так робить, що вона є для інших людей тягарем, якщо це супроводжується зниженням апетиту, виразними порушеннями сну, і якщо всі ці проблеми заважають людині жити, тоді варто звернутись. Ці проблеми можуть посилюватись.
Дуже серйозним маркером є думки людини про те, що вона не хоче жити. Це потребує обов’язкового звернення. Якщо такі думки виникають, то це вже буде більше не амбулаторне лікування, адже потребує більш серйозної, стаціонарної допомоги.
Тут ще варто звертати увагу на те, що бачать оточуючі. Людина може бути дуже пригніченою, але вона сама може і не усвідомлювати проблеми. Коли людина не має бажання нічого робити, то вона може не мати бажання і звернутись по допомогу. Звернутись до лікаря тоді досить часто спонукають родичі, які бачать, що з рідною людиною відбувається щось не те, що вона ніяк не виходить з того стану.
У випадку необхідності я можу порекомендувати звернутись в стаціонар. Говорю про це самій людині і, за можливості, залучаю до цього родичів. Щоб про цю проблему було відомо.
Ще один момент. Депресія, іноді – тривожні розлади, проявляється так званим хронічним больовим симптомом. Тобто, йдеться про хронічний тривалий біль, який людину просто “дістає”, не дає їй жити, але не обумовлений якимось захворюванням. Тобто, жодної хвороби нема, але біль є. І невідомо, звідки він виникнув. Це також є, на даний момент, якщо ми говоримо про сучасне “обличчя” депресії, одним із симптомів. Цікаво, що допомагають в цьому також антидепресанти та психотерапія, якщо говорити про медикаментозне лікування. На цю проблему теж варто звернути увагу.
В: Яким може бути лікування в Центрі сучасної діагностики “Нейромед”? На прикладі кількох діагнозів.
– Поговоримо про три категорії: тривожні та депресивні розлади, а також панічні атаки. Тут я також детальніше відповім на попереднє питання на прикладі конкретних діагнозів.
Тривожні розлади
Зараз ми часто чуємо ззовні повітряну тривогу. Але тривоги набагато більше в кожному з нас. Це наша реакція на війну з її безліччю стресів. В нормі тривога є захисним, адаптивним механізмом. А коли ж вона стає патологією? Коли варто звертатись по допомогу? Відповідь: коли тривога стає тривожним розладом – і замість того, щоб нас адаптувати до ситуації, навпаки – порушує адаптацію.
Тривожні розлади проявляються тим, що у людини виникає відчуття занепокоєння, яке є або постійним, або дуже частим, яке з’являється без будь-якої або ж з найменшої причини, яких є безліч і які раніше не викликали такого стану. Супроводжується це порушеннями сну часто, і такий стан триває довго, охоплює практично весь життєвий простір людини і не дає їй нормально жити. Частими проявами тривоги можуть бути коливання артеріального тиску, серцебиття, запаморочення, головні болі, утруднення дихання.
В таких випадках є два способи лікування, поєднані між собою. І психотерапія має бути, і медикаментозне лікування.
Якщо ми говоримо про психотерапію, то це індивідуально проводиться. Потрібно, щоб людина усвідомила, які найчастіше чинники викликають в неї цю тривогу. На що вона найбільше реагує і чому так відбувається. І що з цим робити, як навчитись себе заспокоювати і не реагувати так. Тобто, основна мета: усвідомити проблему і зрозуміти, як можна навчитись по-іншому реагувати на ті чи інші ситуації.
У випадку медикаментозного лікування індивідуальний підхід також обов’язковий. Я обов’язково даю перед консультуванням тест на тривогу та депресію. В залежності і від результатів тесту, і від того, як сама людина оцінює свою тривогу, медикаментозне лікування може містити як більш легкі рослинні протитривожні засоби, так і різні заспокійливі ліки, залежно від ступеня тривоги, як довго вона триває та чи були раніше у людини тривожні розлади. І обов’язково я враховую налаштування самої людини. Якщо людина налаштована тільки на якісь рослинні препарати, ми підберемо ті препарати і будемо дивитись, наскільки людину влаштує результат. Якщо людина налаштована на якісь більш серйозні препарати, то ми підбираємо препарати різних груп. Ми дуже багато чинників враховуємо.
Панічна атака
Що таке панічна атака? Коли, часто без будь-якої причини, інколи: з найменшого приводу; після вживання алкоголю; коли людина перегрілась – у неї швидко, протягом кількох хвилин, виникає страх, паніка, що супроводжуються відчуттям втрати контролю. Часто буває запаморочення. Людина відчуває, що вона може втратити свідомість. Змінюється тиск, частіше – підвищується. Людина вкривається потом. Блідне або червоніє. Виникає досить часто прискорене серцебиття, утруднення дихання. Триває цей стан, зазвичай, не так довго. В середньому, десь хвилин 15-20. Згодом, він минає, але може повторюватись. І він може виникати в будь-який момент. Людина просто стає розгубленою. Вона не знає, що робити, вона відчуває, ніби втрачає контроль над власним тілом взагалі та над власною нервовою системою. Протягом останніх років панічних атак стає все більше і більше. Раніше їх було менше.
Що можна порадити в плані допомоги. Зокрема – певні ліки, які можна застосовувати під час самого нападу, і ліки, які профілактують виникнення цих нападів. Найкращий результат дає лікування тоді, коли медикаментозне лікування поєднується з психотерапією. І тут психотерапія, в першу чергу, направлена на те, щоб людина використовувала свої власні ресурси в подоланні того стану. Щоб не просто чекала, що приїде “швидка”, і медики щось зроблять. Щоб людина відчула, що вона може це контролювати.
Що тут може допомогти. Перш за все – це спокійне дихання. Є спеціальні методики, які дозволяють людини регулювати дихання. Дихання – одна з небагатьох основних функцій нашого організму, яку ми можемо свідомо регулювати. Ми ж, наприклад, не можемо контролювати своєю волею прискорене серцебиття чи підвищений тиск…
Коли внаслідок панічної атаки нервова система напружена, це може спровокувати утруднення дихання. І коли людина це дихання нормалізує, заспокоює, то заспокоєння дихання механізмом зворотного зв’язку призводить до того, що заспокоюється нервова система. Можливо, Ви звертали увагу, як у фільмах, особливо – американських, часто показують один з таких прийомів – дихання в паперовий пакет. В нас трішки інша методика, але цей варіант теж може бути. Загалом, системи заспокоєння дихання працюють.
Також, хоч це і непросто, але є прийоми, завдяки яким людина, замість того, щоб звертати увагу на ці внутрішні відчуття, починає звертати увагу на те, що навколо неї. Тим самим, відволікається від того страху, тривоги й паніки. Адже чим більше ми звертаємо увагу на це, тим більше воно розвивається. Тому навчитись відволікатись, звернути свою увагу на щось інше – це ще один дієвий механізм. Водночас, не варто лежати і думати про те, як погано і коли це все закінчиться. Тут варто щось робити. Намагатись продовжувати робити ту справу, яку робив до того, по можливості. Щось робити, щоб себе відволікати, щоб енергія, замість того, щоб витрачатись на розвиток панічної атаки, витрачалась в якийсь інший спосіб.
Коли людина навчається цим прийомам, вона може самотужки впоратись, може контролювати свій стан. Це дуже важливо.
Депресія
Депресії зараз бувають дуже часто. Допомога тут яка: знову-таки психотерапія, щоб підключити власні ресурси людини. Дуже добре, коли людина вже зробила крок і звернулась по допомогу. А перший крок у подоланні проблеми – це її усвідомлення.
І обов’язковим є медикаментозне лікування. Антидепресанти є рослинного походження, і є антидепресанти як препарати. Про антидепресанти існує безліч міфів та фейків. Це і міфи про звикання до них, і про те, що вони не лікують, і про те, що людина, якщо почала їх приймати, то все життя буде змушена, і про те, що вони шкідливі для організму тощо.
Коли до мене звертається людина з депресією, я обов’язково дуже детально її розпитую про її стан і даю тест на депресію, щоб визначити її рівень. В нас є протокол з діагностики та лікування депресії. Обов’язково ми визначаємо рівень депресії та обов’язково з’ясовуємо, чи є думки про те, що людині не хочеться жити. Щоб знати – чи людині варто полікуватись амбулаторно, чи людині для ефективного лікування потрібно більш серйозне, стаціонарне лікування.
Депресії бувають різної глибини, різного рівня.
Якщо ми з’ясовуємо, що людина може лікуватись амбулаторно, тоді визначаємось з тими ліками, які можуть бути. Тут враховуємо особливості стану пацієнта. Кожен антидепресант має “своє обличчя”, свої особливості дії. І їх варто дуже добре знати для того, щоб кожен антидепресант “повернувся обличчям” саме до того пацієнта, якому він може ефективно допомогти. Як ключик до замочка. Це не просто виявити навіть з моїм великим досвідом. Найчастіше це вдається зробити зразу, але буває, що доводиться інший препарат підбирати.
Кожен препарат, який підбирається, підбирається для кожної конкретної людини. І обов’язково я всім пояснюю: що таке антидепресанти, які особливості дії цих препаратів, коли вони починають діяти, чим може проявлятись дія цих препаратів, як вона проявляється, коли з’являється лікувальний ефект і як довго їх треба приймати. Якщо всі ці моменти враховувати, то лікування антидепресантами є ефективним і безпечним. Якщо людина почала приймати антидепресанти, потім – покинула, не пройшовши повний курс, потім знову почала – тоді лікування може стати неефективним. Але, якщо робити так, як має бути за схемою, то це ефективні та безпечні препарати, які дійсно допомагають впоратися з депресіями.
До слова, за одним з американських рейтингів, найбільшим досягненням ХХ століття визнали винахід антидепресанту “Прозак”. Тому що ці препарати дійсно дуже допомагають впоратись з таким поширеним явищем як депресія.
В: Онлайн-консультування. Як воно взагалі у вас відбувається, і чому наразі консультації відбуваються лише у такій формі? І чи не впливає така форма спілкування на можливість людей краще розкритися перед Вами?
Онлайн-консультування з’явилось у нас давно. Потім прийшов коронавірус, який нас дуже обмежив в спілкуванні та соціальних зв’язках. Не лише фахівці в медицині, а й в освіті, зокрема, були вимушені перейти в онлайн-режим. До слова, говорячи про коронавірус, варто згадати про “постковідний” синдром, який часто проявляється у порушеннях нервової системи. Навіть легкий перебіг коронавірусної інфекції може спричинити в майбутньому швидку втомлюваність та тривалу пітливість, порушення концентрації та сну, стає неможливо виконувати якусь інтенсивну розумову роботу. З’являються тривога і депресія. Відтак, теперішні проблеми виникають у людей також і на тлі того, що спричинив коронавірус.
Повертаючись до онлайн-консультування – коронавірус та вимушена соціальна ізоляція призвели до того, що більше стало саме онлайн-консультування. Якщо говорити про мою роботу, то перш за все я даю тести. Вони в нас є на сайті. Відтак, певні результати щодо об’єктивізації стану пацієнта я маю. Далі – спілкування з людиною. Є дійсно такий момент, що деяким людям важко розкритися в умовах онлайн-консультування, і це не зовсім звично ще для нас. Але, в принципі, це зручна сучасна форма, яка дозволяє надати людині ефективну допомогу.
До того ж, якщо людина мешкає в іншій області або у віддаленому районі Вінницької області, наприклад, їй доведеться витрачати час та кошти лише на те, аби дістатися до Вінниці та назад. А зараз ще й постало питання наявності палива. Можливості ж онлайн-консультування є на сьогодні ледь не в кожної людини.
Загалом, мені важливо з людиною поспілкуватись. Я чую, як вона розказує про свої проблеми. Я її при цьому бачу, як вона це розказує. Я бачу її поведінку. І цього достатньо, мені не потрібно перебувати безпосередньо поряд з людиною, щоб визначити проблему пацієнта. Я б не сказала, що такий спосіб спілкування дуже обмежує.
____
Додатково медичний центр “Нейромед” повідомив, що в період війни у ньому надаються безкоштовні консультації для військових, переселенців, родин загиблих воїнів та постраждалих від війни.
Скористатися послугами профільних фахівців медичного центру “Нейромед” можна, звернувшись за номерами: (068) 293-18-81, (063) 306-47-13. Адреси центрів мережі “Нейромед”:
⦁ вул. Пирогова, 109 (територія ВОПНЛ ім. Ющенка);
⦁ вул. Хмельницьке шосе, 92 (територія Центральної районної лікарні);
⦁ вул. Замостянська, 26 (Будинок Побуту «Ювілейний»);
⦁ вул. Хмельницьке шосе, 84 (Подільський регіональний центр онкології);
⦁ вул. Пирогова, 46 (ВОКЛ ім. М.І.Пирогова).
Фото – надане клінікою “Нейромед”, ілюстративні фото – з сайту health.24tv.ua, zdorovo.24tv.ua та onclinic.ua
Дякуємо!
Тепер редактори знають.