Оновлено: 23 Червня 2022, в 11:20
За понад три місяці повномасштабної війни чи не всі українці встигли відчути її наслідки на собі. Хтось втратив близьких, хтось – домівку, а хтось відчув на собі економічні наслідки вторгнення росії.
З усіма цими серйозними проблемами багато хто не звертає увагу на “менш важливу” сферу – наше здоров’я, на яке війна також може впливати – навіть за сотні кілометрів від активних бойових дій. Адже стрес, недосипання, перевтома, зміна звичного режиму дня можуть викликати збої в організмі, зокрема, головні болі та стани напруги.
Найпоширеніші “аргументи”, аби не піклуватись про такі відносно невеликі проблеми зі своїм самопочуттям – “Але ж комусь зараз гірше!” та “Не на часі”. Однак насправді зараз для кожного з нас важливо бути на своєму місці та виконувати свої завдання: неважливо, чи ви захисник/ця України, водій/ка автобуса чи викладач/ка в університеті. І неспроможність виконувати свою роботу на 100% через, здавалося б, банальний головний біль, може вплинути на десятки чи сотні інших людей.
У цьому матеріалі ми обговорили з Іваном Івановичем Летою, неврологом клініки “Нейромед“, зокрема, в чому шкода головного болю напруги та тривожних станів як найпоширеніших запитів під час повномасштабної війни, які їхні симптоми, чим шкідливе самолікування та як працюють професійні лікарі-неврологи, аби позбавити пацієнтів від цих неврологічних проблем.
“Вежа”: З якими найпоширенішими діагнозами зараз звертаються до неврологів пацієнти від початку війни?
– Зі свого досвіду скажу, що побільшало людей, які зараз відчувають розлади тривоги, які мають такі неврологічні прояви як відчуття запаморочення, головного болю, болю в тілі. Також досі часто звертаються з мігренями, депресією, головним болем напруги та стресом, який взагалі все загострює.
Так, одним з найпоширеніших діагнозів є головний біль напруги, який хоча б раз у житті відчували 90% людей. З приходом повномасштабної війни люди почали його частіше відчувати.
“Вежа”: А які симптоми має головний біль напруги?
В самому діагнозі “напруга” має два значення. Перше – психоемоційна напруга, стрес; друге – напруга м’язів голови та шиї, які через стрес, через неусвідомлення стану напруги починають боліти. Також пацієнти характеризують головний біль напруги як стискаючий та непульсуючий головний біль.
Також він є двостороннім (відчувається в обох половинах голови) і не посилюється від фізичного навантаження. Однак для більш точного визначення діагнозу неврологи використовують певний опитувальник.
Як я казав, більшість його відчуває хоча б раз за життя і не звертається до лікаря. Однак якщо біль триває не минає за кілька днів, посилюється чи є новим видом болю, варто звертатись до фахівця.
“Вежа”: Часто люди намагаються лікувати тривалі головні болі самостійно. Чи можуть бути через це якісь негативні наслідки? Якщо так, то які?
Так, часто люди намагаються лікуватись самостійно – через прийом знеболювальних, часом надлишковий. Внаслідок цього виникають або побічна дія ліків (наприклад, виразки кишківника, кровотечі, зміни у формулі крові тощо), або біль стає хронічним і вже вимагає важчих для пацієнтів підходів до лікування чи застосування більш специфічних ліків.
Разом з тим, з невеликим шансом біль в голові може свідчити й про більш серйозні проблеми – аневризму, пухлину, інфекцію і т.д. І, наприклад, в цих випадках, наслідком самолікування може бути втрата часу, що ускладнює проблеми. Тому важливо звертатись до фахівця з головного болю, який зможе поставити конкретний діагноз та порадити конкретну стратегію лікування.
“Вежа”: А як взагалі відбувається постановка діагнозу?
Якщо говорити про прийом у лікаря, то перший і найголовніший етап – звичайна розмова з пацієнтом із заповненням спеціального “опитувальника”. Вони допомагають описати біль, який відчуває пацієнт.
Потім відбувається огляд пацієнта та, за потреби, вимірювання тиску, пульсу, температури. Загалом в середньому ці два перші етапи займають до 40 хвилин. Після цього у десь 70% питання щодо діагнозу можна вирішити – без якихось додаткових обстежень чи аналізів.
Також можуть бути й онлайн-консультації, хоча вони дещо менш ефективні через неможливість огляду пацієнта.
“Вежа”: Повернемось до тривожних станів. Яка в них найчастіше симптоматика?
Тут є два випадки: людина може розуміти, що в неї тривога і звертатись до відповідного лікаря – невролога чи психіатра; або може не розуміти цього і звертатись до лікарів інших профілів.
Адже серед симптомів можуть бути оніміння в тілі, відчуття запаморочення, кишково-шлункові проблеми, відчуття здавлення чи болю в грудях, головні болі. Наприклад, у людини можуть бути наслідком неусвідомленої тривоги кишково-шлункові прояви і вона звертається до гастроентеролога, який не побачить причини. Далі зі шлунком вже все може бути гаразд, зате з’являться проблеми з серцем і т.д. Як кажуть в побуті, “психосоматика”. Так зрештою людина може й опинитись в невролога.
При цьому, тривожні розлади зазвичай – це супутні прояви.
“Вежа”: Панічні атаки теж належать до тривожних станів?
Так, вони виникають, зокрема, через порушення хімії мозку, спадковість, хронічні стреси чи через неможливість реалізувати первинні інстинкти за принципом “бийся або біжи”. Наприклад, коли на роботі керівник агресивно говорить до людини, то це викликає стрес, однак ні битися, ні тікати в цьому випадку не можна.
І коли цей інстинкт придушується один раз, то нічого страшного не буде, однак коли таке придушення відбувається хронічно, то в людини розвивається певний розлад – розлад тривожного спектра, депресія тощо.
Наслідками тривожних станів є зниження комфортності життя, а в комбінації з депресією ще й підвищується ризик суїциду. Однак набагато важливіше питання не походження розладу, а допомога людині жити так, щоб такі розлади не траплялись.
“Вежа”: А як лікують тривожні стани?
Залежить від вираженості тривоги. Зокрема, це може бути стратегія медикаментозної терапії або навчання певним не медикаментозним прийомам.
Наприклад, у випадку панічних атак людині під час прийому в лікаря пояснюють, що вона не вмирає під час цього стану і панічна атака рано чи пізно закінчиться. Це також можуть бути дихальні вправи – подихати під спокійний ритм або в пакет, аби кількість кисню в крові зменшилась, а вуглекислого газу – збільшилась.
Однак підкреслюю – варто консультуватися з лікарем, аби не нашкодити собі самолікуванням чи зволіканням.
Скористатися послугами профільних фахівців клініки “Нейромед” можна, звернувшись за номерами: (068) 293-18-81, (063) 306-47-13. Адреси центрів мережі “Нейромед”:
⦁ вул. Пирогова, 109 (територія ВОПНЛ ім. Ющенка);
⦁ вул. Хмельницьке шосе, 92 (територія Центральної районної лікарні);
⦁ вул. Замостянська, 26 (Будинок Побуту «Ювілейний»);
⦁ вул. Хмельницьке шосе, 84 (Подільський регіональний центр онкології);
⦁ вул. Пирогова, 46 (ВОКЛ ім. М.І.Пирогова).
Фото надані “Нейромедом”
Дякуємо!
Тепер редактори знають.