Хоча період традиційного весняного прибирання вже завершився, тема збереження довкілля лишається актуальною завжди. Так само в будь-яку пору року Вінниці профільні служби мають стежити, аби вінничани не палили листя та сміття.
Та чи достатньо сумлінними є мешканці найкомфортнішого міста країни? Зокрема, в приватному секторі?
Деякі вінничани вважають, що проблема із утилізацією опалого листя у місті стоїть доволі гостро. Так, нещодавно було зареєстровано петицію, в якій владу просять зробити вивіз відходів рослинного походження (ВРП) “більш продуманим” та утилізовувати їх централізовано.
Автор петиції, Сергій Мазуренка, пише, що далеко не в усіх мешканців приватного сектору є можливість, час та бажання компостувати такі відходи. “До речі, листя, яке падає біля багатоповерхівок, без проблем вивозиться тими фірмами, які займаються вивезенням твердих побутових відходів. Це ще й факт дискримінації. Тому вимога така: зобов’язати відповідні підприємства у сезон листопаду вивозити зібране листя із приватного сектору. Починається сезон опалого листя та димової завіси над містом, особливо у приватному секторі” – пише автор петиції, яку можна підписати ще протягом десяти днів – до 4 червня.
Тож VежА спробувала дізнатися більше про поточну ситуацію у Вінниці: наскільки частими є випадки спалювання відходів, чи компостують вінничани сміття та чи вважають вони за потрібне створення окремої компанії, яка займатиметься вивезенням та утилізацією саме відходів рослинного походження (можливо, за окрему плату).
Що кажуть у міськраді?
Спершу ми звернулися до Наталії Панчук – голови Асоціації органів самоорганізації населення міста Вінниці. Що стосується централізованого вивезення листя та його утилізації, чиновниця впевнена, що це гарна ідея. Додає, що в ідеалі підприємство, яке займалося б цим, мало б виробляти з зібраного матеріалу якесь добриво.
– На даний момент воно (листя) вивозиться, як тверді побутові відходи. А якби була можливість зробити ось так, як я пропоную (подальша переробка листя в добриво – авт.), то думаю, люди б здавали листя централізовано. Наші комунальні господарства також прибирають листя в парках, зелених зонах, ЖЕКи прибирають прибудинкові території – це було б дуже слушно, щоб була централізована фірма, яка б цим займалася та мала з цього якийсь зиск, переробляла (листя) на добриво.
Панчук каже, що якщо ще п’ять років тому у Вінниці люди спалювали чи просто викидали листя у 90% випадків, то нині цей показник – на рівні 20%. Чиновниця вважає, що такого результату вдалося досягнути зокрема завдяки створенню мобільних груп, які стежать за паліями, а також завдяки штрафам і певною мірою – у зв’язку з усвідомленням шкоди від спалювання.
Що кажуть в “ЕкоВіні”?
Вивезенням твердих побутових відходів у Вінниці займається зокрема комунальне унітарне підприємство “ЕкоВін”. Як розповів Vежі очільник “ЕкоВіну” Петро Гриневич, листя, трава та гілки не входять до затвердженого на державному рівні переліку побутових відходів і немає спеціалізованих служб з їх вивезення. Тобто комунальники не зобов’язані їх вивозити. Натомість утилізація таких відходів – на плечах самих власників домогосподарств і вони мають вирішувати, як їх утилізувати.
Проте є розпорядження міського голови Сергія Моргунова, згідно з яким комунальники все ж вивозять такі відходи. Та разом з тим Гриневич пояснює, що у тариф ця послуга не включена, а отже це робиться власним коштом “ЕкоВіну”.
Тож опале листя комунальники забирають разом з іншим сміттям, але що стосується гілок – то вони мають бути невеличкими чи порубаними і, бажано, складеними окремо.
За словами очільника “ЕкоВіну”, опале листя можна окремо не сортувати, оскільки потім його змішують з іншим сміттям та спеціальним чином переробляють. За тим внаслідок природних процесів виділяється газ, який перетворюють на електроенергію. Її комунальники продають за “зеленим” тарифом.
За словами Гриневича, в приватних секторах Вінниці обсяги сміття навесні та восени, що логічно, зростають – на близько 20%. Загалом за осінній період минулого року комунальники вивезли 15,5 тисяч кубічних метрів листя.
Разом із тим, деякі мешканці скаржаться, що не завжди опале листя вивозиться в повному обсязі – якась кількість мішків із ним може залишитись. Як пояснив Гриневич, все залежить від об’єму інших побутових відходів, адже інколи люди залишають дуже багато іншого сміття.
Статистика та моніторинг
Логічно, що найбільше відходів рослинного походження спалюють під час весняних та осінніх городніх та садових робіт, під час розчищення присадибних ділянок, обрізання гілок дерев та виривання бур’янів. І це – попри серйозні негативні наслідки для довкілля та людини.
За словами очільника “Муніципальної варти” Віталія Чигура, особливо активними мешканці Вінниці стали в перший тиждень карантину. Таким чином з 16 березня по 16 квітня на громадян склали 36 протоколів за спалювання відходів рослинного походження (ВРП).
При цьому таких випадків у травні не було, за винятком одного, що стався саме тоді, коли очільник “Муніципальної варти” розповідав, що в травні вінничани сумлінні та нічого не спалюють.
Зазначимо, що до переліку відходів рослинного походження входять трава, гілля, рештки рослин (бадилля). Разом із тим на території міста Вінниця заборонене спалювання будь-яких відходів.
Наразі ж ситуацію зі спалюванням моніторять не лише “муніципали”, а й поліція. Зокрема після відповідного повідомлення про вогнище на “Цілодобову варту” (1560) правоохоронці можуть приїхати в нічний час, оскільки “Муніципальна варта” працює до 22:00.
За словами Віталія Чигура, вцілому вінничани доволі активно повідомляють про випадки спалювання рослинності: у “пікові” періоди надходить близько десяти повідомлень на добу.
Також, окрім такої “сусідської варти”, за дотриманням правил благоустрою міста пильно стежать самі “муніципали”: близько 40 осіб у “піковий” період та 20 – в інші періоди. Чигур зазначає, що це потрібно, адже сміття вінничани спалюють і в дощову погоду, і навіть взимку, коли сніжить. Також для спостережень використовують квадрокоптери. До “муніципалів” долучаються представники квартальних комітетів, виконавчі органи влади та екологічна інспекція.
Відповідальність за спалювання відходів (рослинного походження і не тільки)
Віталій Чигур пояснює, що єдиний варіант, коли розпалене вогнище не тягне за собою покарання у вигляді штрафу – це приготування їжі (наприклад, смаження шашлику) або ж обігрів оселі. В усіх інших випадках (навіть якщо це просто гілки дерев) – штраф згідно з санкціями статті 152 КУпАП. Для громадян це від 340 і до 1 360 гривень, для суб’єктів господарювання (підприємців) – від 850 до 1700 гривень.
Розмір штрафу визначає спеціальна комісія у міськраді, якій “муніципали” передають матеріали з інформацією про порушення, а також те, чи визнавала людина свою провину “на місці” та інші обставини.
Чигур пояснив, що в окремих виключних випадках порушнику можуть винести попередження, що за спалювання ВРП передбачено штраф (наприклад, коли йдеться про самотню бабусю, яка “не знала” про заборону). Проте протягом останніх двох років до такої лояльності “муніципали” вже не вдавалися.
Що кажуть люди?
Попри дощову погоду, нам все ж вдалося дізнатися думку деяких мешканців приватного сектору на Старому місті з цього приводу. Ми запитали людей про те, як вони ставляться до ідеї централізованого вивезення та утилізації опалого листя та інших рослинних залишків (можливо, за окрему плату), а також чи спалюють або ж компостують такі відходи.
Переважно опитані розповідають, що більшу частину гілок, трави, листя тощо вони здають разом з іншими побутовими відходами. В інших випадках – компостують. Кілька людей зазначили, що “не мають нічого проти опалого листя”, а просто прибирають його зі стежок на подвір’ї та розкидують там, де не потрібно часто ходити.
Разом із тим розповідають, що є дуже маленькі подвір’я, на яких компостну яму просто ніде зробити. Але запевняють, що попри це, вже багато років трапляються лише поодинокі випадки спалювання листя та інших відходів.
Втім дехто каже, що єдине, за що б вони погодились додатково платити комунальникам – це вивезення гілля. Пояснюють, що “не смажать стільки шашликів”, аби його використовувати в повному обсязі. Пояснюють, що часто його ніде зберігати, а подрібнювати та здавати з іншим сміттям не в усіх є час та сили, адже багато хто з мешканців сектору – люди похилого віку.
Валентина, яка має на своєму подвір’ї компостну яму, пояснює, що “по-перше, це добриво”, а по-друге, це суттєво зменшує кількість сміття, що мусять вивозити служби.
Жінка запевнила, що проблем із вивезенням сміття немає – комунальники забирають все, але окрема служба з вивезення органічних відходів (зокрема згнилих яблук) – не завадить.
– Компостуємо все органічне. В багатьох сусідів також є такі ями, куди вони скидають і травичку, і листя, лушпиння і так далі. Вже кілька років в нас ніхто не палить (відходи рослинного походження – авт.). До того ми (сусідам) говорили (що не можна спалювати листя), попереджали, бо ж білизна сохне на вулиці, діти маленькі бігають.
А ось Світлана каже, що мішки з листям також просто віддає разом з іншим сміттям, проте комунальники забирають не більше двох таких мішків.
– Листя, яке не забрали, ми забираємо назад. Нас попереджали вже не раз – ми виставляємо по два мішки. І це листя в нас є майже до нового року. Вони нам обіцяли, що буде спеціальна машина, яка забиратиме листя, але таки її немає. Ми теж розуміємо комунальників, але… В нас дерев багато, восени багато листя – але доводиться виставляти лише по два мішки. Компостна яма є, але до осені виходить дуже великий об’єм (відходів рослинного походження – авт.). В кого є город – компостує. Ми складаємо лушпиння, бур’ян, але якщо скидати туди листя – то дуже велика яма потрібна.
Разом із тим Світлана не готова платити додатково за централізоване вивезення такого сміття, й зокрема тому, що його не настільки багато. “Але якби забирали гілки – то за це б доплачували”. Додає, що дуже була б рада встановленню на вулиці окремих баків для сортування сміття (пластик, папір та скло).
Тетяна розповідає, що проблем із вивезенням опалого листя комунальниками – немає. Інші рослинні залишки родина компостує та використовує як добриво.
Щодо доцільності централізованого вивезення ВРП – не впевнена: залежить від того, скільки це коштуватиме. Жінка також розповіла, що раніше помічала велику кількість випадків спалювання листя, а ось останні роки – практично жодного.
– Люди стараються пакувати листя в мішки та виносити. Думаю, палити перестали і через заборону, і через усвідомлення екологічних наслідків.
Любов Леонтіївна не компостує листя та рослинні рештки, оскільки не має такої потреби, а здає все з іншими відходами. Разом із тим каже, що потрібно поважати працю комунальників та “гарненько та акуратно пакувати все” та утрамбовувати, аби працівникам служби було зручно його забирати.
– Але в нас на вулиці ніхто не палить (листя). Виносять в мішках, дехто окремо пакує, і я теж. Але в мене одне деревце, немає садка, а люди компостером користуються.
Жінка вважає, що окремо служба з вивезення ВРП не потрібна, оскільки люди й так мають, за що сплачувати. “Старенькі, пенсіонери виступатимуть”.
Інша мешканка Старого міста, Світлана (відмовилась від фото), каже, що має садок з 40 дерев, але й в такому випадку їй достатньо того, що комунальники забирають опале листя. Просто здають його з іншим сміттям поступово, не великими об’ємами. Та загалом за сезон виходить близько 40 мішків листя. Гілки родина використовує для приготування шашлику.
– В нас велике подвір’я, але там бігають діти, там в нас газончик облаштований – не хочеться там копати… Ми так виходжували це подвір’я, що навіть не знаю, де зробити ту компостну яму. Я закопувала листя, але воно не дуже ефективно перегниває, довго дуже.
Світлана розповідає, що у вуличному комітеті їй радили зробити компостну яму, втім поки справа не зрушила з місця.
Кілька інших містян, які не захотіли представлятись та фотографуватись, розповіли, що мають зовсім невеличкі ями для компостування і їм цього достатньо. Деревину часто просто складають, аби приготувати щось на мангалі. “В господарстві знадобиться все. Ті гілочки дуже зручно використовувати, щоб підв’язувати дерева – то навіщо їх викидати?” – каже одна з вінничанок.
Разом із тим ми натрапили на кілька стихійних сміттєзвалищ, куди люди викидають не лише гілля, а й інші предмети: рештки будматеріалів та навіть сантехніку.
Та загалом подвір’я Старого міста охайні та не захаращені. Містяни запевняють, що їм подобається проживати у приватному секторі й однією з переваг є зокрема можливість бути трохи більше “еко”. “Якщо ви у приватному будинку, а не в квартирі, то в плані компостування – гріх не скористатись такою можливістю. Природа вам віддячить” – кажуть.
Тож вцілому можна сказати, що вінничани усвідомлюють, що спалювання відходів суттєво шкодить довкіллю та здоров’ю людей. Проте питання про те, чи готові вони сплачувати за вивезення гілок та листя додаткову плату – залишається відкритим.
Фото автора
Дякуємо!
Тепер редактори знають.