Учора в місцевих ЗМІ з’явилися новини із заголовками про те, що головна інфекціоністка Вінниччини відмовилася вакцинуватися. З огляду на те, що саме вчора в Україні розпочалася вакцинація від COVID-19, ця новина спричинила резонанс.
Щоб підтвердити інформацію, Vежа звернулася за коментарем до Лариси Мороз. Дещо емоційно інфекціоністка пояснила, що журналісти справді запитували, чи буде вона особисто вакцинуватися, і її відповідь справді була заперечною. Однак каже, що пояснювала їм чому, і причиною було не те, що вакцина “Covishield” не пройшла всі етапи досліджень. Зі слів Лариси Мороз, наразі усі вакцини, навіть “Moderna” і “Pfizer”, перебувають на третьому етапі клінічних досліджень.
– Мене спитали, чи буду я вакцинуватися. Я відповіла, що оскільки в мене ще є достатня кількість захисних антитіл, поки що я не буду. Я пояснила, що ті, хто мають захисні антитіла, зараз можуть не вакцинуватися, а зробити це трохи пізніше. Бо в першу чергу потрібно вакцинуватися тим, хто не хворів, в кого немає антитіл. І з медичної точки зору, якщо є можливість, бажано визначити титр антитіл перед вакцинацією. Будь ласка, не треба це виривати з контексту і перекручувати, – сказала Лариса Мороз.
Лариса Мороз. Фото – vin.gov.ua
З її слів, на Вінниччині у тих, хто вакцинувався, через 15-20 днів будуть визначати кількість імуноглобулінів класу G (антитіл у крові), які й покажуть ефективність вакцинації. Це ж саме робитимуть і після другого щеплення, і далі, щоб визначити, як довго триматиметься імунітет до COVID-19.
Як відомо, препарат “Covishield” є аналогом, виготовленим за ліцензією “Oxford-Astra Zeneca“. Відповідно ця вакцина, як і більшість проти COVID-19, ефективна у разі подвійного щеплення. Вона виробляється на потужностях “Serum Institute of India” (Інститут сироватки крові), який є найбільшим виробником вакцин у світі.
Як повідомили на “Радіо Свобода”, “AstraZeneca” уклала ліцензійну угоду з “Інститутом сироватки” на постачання одного мільярда доз для країн з низьким та середнім рівнем доходу. Відомо, що наразі “Covishield” імпортують Бутан, Мальдіви, Бангладеш, Непал, М’янма та Сейшели. Індія також планує відправляти вакцини до Шрі-Ланки, Афганістану, Маврикію та Бразилії.
Нагадаємо, що вчора на Вінниччину доставили перші 17 800 доз цієї вакцини і вже почали вакцинацію лікарів.
Лариса Мороз стверджує, що її коментар перекрутили, адже насправді вона все життя виступає за вакцинування. Скріншот із сайту “Суспільного”.
– Я дійсно про цю вакцину нічого не знала, і чесно сказала, що зараз занурилася читати. Ніхто ж особливо про неї не знав, про її ефективність, розумієте? І те, що індійський аналог не пройшов усі етапи дослідження, не означає, що я сказала не вакцинуватися. Всі вакцини, які зараз є (і “Pfizer”, і “Moderna”), у них триває третя фаза досліджень, і вона закінчиться тільки в наступному році. Тут тільки починається перехідне дослідження. Подивимося, як ця вакцина спрацює. А те, що вакцинуватися треба, я все життя кажу, – зазначила Лариса Мороз.
– Ще я казала, що мене дуже турбує те, що в Чехії та Польщі вже з’явився південноафриканський штам, що він може потрапити до нас, і може знизитися ефективність вакцинації проти цього штаму. Наголошувала, що в Україні нам треба починати виявляти ці штами, – додала головна інфекціоністка області.
Що відомо про вакцину з Індії і її ефективність?
Як повідомляє “Радіо Свобода”, в Індії вакцину “AstraZeneca” виробляють у місцевому Інституті сироватки крові (Serum Institute of India) під назвою “Covishield”. Її виготовляють з ослабленої версії аденовірусу шимпанзе. Повідомляється, що препарат має широкий спектр дії, і коли вакцину вводять пацієнтові, вона стимулює імунну систему до продукування антитіл для атаки на будь-яку коронавірусну інфекцію.
Однією з переваг препарату називають, те, що його можна безпечно зберігати за температури від плюс 2 градусів за Цельсієм до плюс 8-ми. Зазначається, що це робить її використання та поширення доступнішим у порівнянні з деякими іншими. Адже, наприклад, вакцину “Pfizer-BioNTech” потрібно зберігати при мінус 70 градусах. Виробник рекомендує робити подвійне щеплення з інтервалом 4-12 тижнів.
У статті зазначається, що дослідницький аналіз розробленої у Великій Британії вакцини “Oxford-Astra Zeneca” показав її високу ефективність. Так, після одноразового прийому стандартної дози вакцини з 22 по 90 день після вакцинації, ефективність становила 76%. А серед тих, хто отримали дві стандартні дози, після другої дози ефективність була вищою серед пацієнтів, які мали довший інтервал між щепленнями (81,3%). Таких висновків науковці дійшли на підставі аналізу результатів чотирьох незалежних клінічних досліджень. Повідомляється, що у період з 23 квітня по 6 грудня 2020 року було вакциновано 24 422 учасники.
Крім цього міжнародні клінічні випробування вакцини “AstraZeneca” показали, що коли людям вводили половину дози, а потім повну дозу, ефективність сягала 90%. Такі дані опублікував міжнародний медичний часопис The lancet.
Водночас зазначається, що екстраполювати результати дослідження розробленої у Великій Британії “Oxford-Astra Zeneca” на її аналог, що надійшов в Україну з Індії, можна лише в тому випадку, якщо “Covishield” відповідатиме оригіналу на 100%.
Про перехідне дослідження аналогу “Oxford-Astra Zeneca”
Фото – cdn.emtempo.com.br
Повідомляється, що індійський “Інститут сироватки крові” стверджує, що “Covishield” є високоефективною, що підтверджується даними клінічних досліджень у Бразилії та Великій Британії. Однак група з питань захисту прав пацієнтів “All India Drug Action Network” заявляє, що з затвердженням “Covishield” поспішили, оскільки виробник не завершив “перехідне дослідження” вакцини на індійцях.
– Ми спантеличені й не розуміємо, яка наукова логіка спонукала провідних експертів схвалити цю поспішну вакцинацію. Більш того, це є порушенням критеріїв, викладених у проєкті нормативних положень щодо розробки вакцин проти COVID-19, опублікованих Центральною організацією зі стандартизації лікарських засобів Індії (CDSCO) 21 вересня 2020 року. Рішення про затвердження в повному обсязі вивченої вакцини, навіть у рамках прискореного процесу, викликає більше запитань, ніж відповідей і, ймовірно, не зміцнює віру в наші наукові органи, які ухвалюють рішення, – йдеться в заяві правозахисної групи.
Водночас повідомляється, що Інститут сироватки крові обіцяє, що спробує провести перехідне випробування вакцини в Індії в лютому.
Нагадаємо, раніше Vежа опитувала вінничан, чи готові вони робити щеплення від коронавірусу та якій вакцині довіряють:
Дякуємо!
Тепер редактори знають.