× Пошук публікацій на Veжa
× Пошук публікацій на Veжa

«Дика качка» в Донецькому аеропорту: як вінничанин створив загін льотчиків, що «поставив на вуха» сепаратистів

19:34
Автор: Юлія Плахтій

Сьогодні, 25 січня, в Україні вшановують пам’ять бійців, які обороняли Донецький аеропорт. Із нагоди цієї дати у Вінниці відбулося вручення нагород, подяк та почесних грамот тим, хто має до цих подій безпосередній стосунок.

Йдеться про Загін добровольців-військових «Дика качка», який із самого початку очолив вінничанин, Начальник відділу штабу Повітряних сил, що дислокується у Вінниці, полковник Повітряних сил Богдан Бондар.

 

Тоді Бондар отримав доручення створити загін добровольців з військових ПС для посилення позицій ЗСУ: підрозділ «Дика качка» протягом жовтня-листопада 2014-го прикривав підступи до Донецького аеропорту.

  • Повітряні сили – вид збройних сил, який існує у складі Збройних cил України з 2004 року. Створений шляхом об’єднання двох видів: Військово-повітряних сил та Військ протиповітряної оборони країни.
  • ПС мають в своєму складі роди військ: авіація, зенітні ракетні війська, радіотехнічні війська, спеціальні, а також – частини матеріально-технічного та медичного забезпечення.

Ворог здійснив 10 456 обстрілів позицій загону, загалом 17 атак. 44 дні бойовики обстрілювали загін «Дика качка». Та бійці трималися, обороняючи зокрема позицію «Зеніт», що навпроти шахти Бутівки. Це фактично єдина частина, яку не здали сепаратистам і вважалася найнебезпечнішою серед тих, які були поблизу ДАПу.

Сам чоловік розповів, що свого часу траплялися не тільки сумні, а і в деякому сенсі кумедні ситуації. До речі, назву загону «Дика качка» придумав зовсім юний Максим Галустян із позивним Молоко. Щойно поглянеш – стає зрозуміло, чого його так називають. Йому на момент початку подій у аеропорті було всього 22 роки.

  • Під ранок нас накрили «градами»: повністю були знищені два автомобілі, – розповідає Командир Зведеного загону Повітряних сил полковник Бондар. – Ми втратили 5 з 9 машин, техніку та озброєння, особисті речі. Ми залишилися в тому, в чому були одягнуті та взуті. Через тиждень одяг нам привезли волонтери. Це були куртки із польськими нашивками, і 70% наших ходили в них. Емблеми не стали зривати. Сепаратисти побачили ці знаки і на всіх ресурсах написали, що «Зеніт» з останніх сил утримує польський спецназ. У той же час Молоко сказав, що є у них такі дикі гуси – найманці. А оскільки ми авіація, то будемо «дикі качки». Врешті ця назва неофіційно, але прижилася.

Сьогодні ж бійцям зведеного загону Повітряних Сил Збройних Сил України «Дика качка» з кількох регіонів країни було вручено 114 нагород. Нагороджувала бійців Всеукраїнська Спілка учасників бойових дій в АТО «Побратими України» у Вінницькій області. Очолює організацію Роман Смішний – вінничанин, який брав безпосередню участь у обороні ДАПу.

Ми намагалися поговорити із кількома бійцями, які охороняли локації неподалік аеропорту. Ставили єдине питання: тепер, коли пройшов час – чи вважаєте Ви, що стратегію захисту аеропорту можна було зробити інакшою, кращою? Натомість кілька бійців, яких ми встигли запитати, відповідали приблизно однаково – не відомо, бо варіантів безліч.

  • Я вважаю, що у будь-якому випадку було кілька шляхів розв’язання ситуації навколо аеропорту, – говорить зенітчик «Дикої качки». – Для мене особисто війна почалася з Криму. І тому в мене інше питання – чи треба було почати стріляти в Криму і чи було б це краще? Чи можна було б краще – чорт його знає. Якщо хтось знає, то він бреше, бо це питання відкрите. Це всього теорія ймовірності.

Минулого року VежА також спілкувалася із бійцями «Дикої качки». Тоді вони розповіли про свій досвід контакту із «рускім міром», про втрати і здобутки, а ще – про людей, які спочатку не пускали українських військових у Краматорськ, а потім пригощали наших цукерками. Інтерв’ю із бійцями можна прочитати в матеріалі «Небо під контролем: бойові льотчики підрозділу «Дика качка» розповіли про «рускій мір»

Фото Андрія Завертаного

✐ Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Вгору

Дякуємо!

Тепер редактори знають.