“Я вже почав кар’єру барбера”: як вінничани живуть без походів у салони краси в умовах карантину. ФОТО

19:03
Автор: Катерина Дядюк
Become a Patron!

Оновлено: 28 Квітня 2020, в 19:59

У зв’язку з карантином, починаючи з 17 березня Вінниці закрили всі ТРЦ, ресторани, ринки, готелі… Та зрештою практично все крім аптек, продуктових магазинів і звісно “Епіцентру”. А зокрема – перукарні та салони краси.

Нещодавно користувачі зі всього світу почали дітитися у соцмережах фотографіями невдалих стрижок та манікюру, а мережею ширяться відповідні меми. Дехто з чоловіків навіть відпускав сексистські жарти про те, що “як тепер бути жінкам, настільки звиклим до салонів” так, ніби в один момент усі (й жінки, і чоловіки) розучилися самостійно робити манікюр чи епіляцію. Водночас коротке волосся потребує більшого догляду, тож із проблемами стрижки, фарбування, манікюру – базових косметичних процедур – зіткнулися практично всі.

Зважаючи на план виходу із карантину від Уряду, можна припустити, що перукарні та салони краси відкриють не скоро (див. етап №2-3). Тому ми поцікавилися у вінничан, як вони підлаштовуються під умови, продиктовані карантинними обмеженнями.

Про домашній догляд, обіцянку не стригтися під час карантину, дуже вчасну “інстаграмну рекламу”, відеоуроки манікюру, чоловічих стрижок та інше – читайте у черговому матеріалі Vежі про “нехороший” карантин.

Далі – пряма мова.

Леа Вінницька

Леа Вінницька, блогерка.

Стосовно зовнішнього вигляду, то частково я перейшла на домашній догляд. Але тут мені пощастило: в мене подруга займається волоссям і нігтями і дуже виручає. Так чи інакше, ми з нею все-одно контактуємо різних питань. Інших клієнтів вона поки що не бере, щоб не ризикувати, але “своїм” пощастило. Я до неї додому ходжу.

Інші дрібниці можна цілком пережити. Наприклад, без ламінування вій і брів точно можна обійтися, епіляцію робити вдома, на масаж, або на процедури в косметолога тимчасово не ходити… Тому тут виручає домашній догляд.

Але закладів мені не вистачає. Я взагалі не готую і до карантину, по суті, жила і харчувалася в кафе. Тому з цим у мене набагато складніше. Ще зрозуміла, що багато непотрібного купувала собі з їжі та речей, просто на автоматі. Зараз користуюся доставками, і також – цілком комфортно.

Вадим Мірошниченко

Вадим Мірошниченко, smm-спеціаліст, “чувак, в якого просто є машинка для стрижки”.
Фото Марини Сербінович.

Почалося все з початку карантину, коли перукарні закрились, а питання стрижки стало дуже актуальним: як для мене самого, так і друзів та близьких. І тут я згадав, що десь в шафі загубилась зовсім нова машинка для стрижки. Здається, дуже давно тато її купив і ми її не розпаковували навіть.

Звичайно, перш ніж взятись за практику, я звернувся за допомогою до старого доброго “Ютубу”. Це було десь після перших двох тижнів карантину, коли всі почали “заростати”. Але до справи підійшов відповідально: пару днів дивився відеоблоги, ролики різних барберів, які розповідають про основи стрижки. І після цього всього, без сумнівів, пішов пропонувати своєму татові стрижку від юного барбера. Сумніви наганяли лише меми з соцмереж.

 

Впорався за 40 хвилин. Виходило спочатку “не дуже”, та врешті-решт я виправив недоліки і тато сказав, що більше в перукарні стригтись не буде.

Після моїх розповідей друзям, що я вже почав “кар’єру барбера” і результат для першого разу наче непоганий, декілька з них попросили їх також підстригти, оскільки інших варіантів – нуль. Я здивувався їхній довірі, але в результаті – друзі задоволені, відгуки схвальні. Всього за цей час звернулося п’ять людей.

Щодо мене самого, то в моєї мами є знайома – перукарка, тож я до неї звернувся. Щоправда, вже платно. А всі, кого я стриг – то було на благодійній основі. Чим міг, як то кажуть в ці нелегкі часи, тим і поміг.

Олександр Бойцун і Тетяна Казка

Олександр Бойцун і Тетяна Казка, співведучі ранкового шоу “Світанок”.

Олександр Бойцун

Фото – з фейсбук-сторінки співрозмовника

Телеведучим варто завжди виглядати добре. Щоправда, востаннє я був у перукаря, певно, місяців два тому. Відтоді моє волосся не бачило ні ножиць, ні машинки для стрижки. Якщо подивитися записи наших ефірів по хронології, то можна навіть помітити динаміку його росту.

Можливо варто було би вже і постригтися. Але коли ти щоранку в ефірах звертаєшся до людей із закликами, мовляв, “будь ласка, виконуйте вимоги карантину та дотримуйтесь соціального дистанціювання”, то самому робити щось протилежне – не комільфо. Тому я вирішив, що під час карантину не буду стригтися. Тим паче, що носити довге волосся мені не звикати.

Карантин вплинув на всі сфери життя та змусив пристосовуватись. Мій маршрут звівся до піших подорожей з дому на роботу та навпаки, і в продуктовий – раз на тиждень. Але в плані “процедур” для зовнішнього вигляду для мене нічого особливо не змінилося (окрім як відсутності стрижки). Нігті та вії ніколи не нарощував, корекції не потребую, тому тут вважаю себе щасливчиком.

Тетяна Казка

Фото – з фейсбук-сторінки співрозмовниці.

Насправді, як до карантину так і під час нього, я собі сама – візажист, перукар і стиліст. Тому конкретних змін, на щастя, не відчула. Ось щодо манікюру, тут зовсім інша ситуація. Коли я, схрестивши пальці, телефонувала своїй манікюрниці сподіваючись, що вона мене прийме, звісно, що майстер відмовилася. Як я не вмовляла і не казала, що працюю в кадрі, відповідь була – ні. І звісно я розуміла, що вона все робить правильно.

Але ріст моїх нігтів ніхто не зупиняв… Я зрозуміла що півтора тижня ще протримаюсь, а коли прийшов час знімати гель-лак – вуаля – сталося диво: моя кума придбала собі спеціальне обладнання, лаки, і сказала, що починає навчатись манікюрній справі. Я була на “сьомому небі” від щастя – справу з нігтями було вирішено! Однак залишалась ще одна – фарбування волосся.

На фото Олександр Бойцун і Тетяна Казка – у світлому одязі.

Сама я не вмію цього робити, навіть елементарно – зафарбувати коріння. Проте мені й тут пощастило. Перед карантином я купила якісну фарбу для волосся, і якщо традиційно фарбуюся раз на місяць, то цього разу мого фарбування вистачило на два місяці. Тому, ось тільки зараз буду просити маму, аби вона мене рятувала й робила реабілітацію моєму волоссю. Варто зазначити, що з моїми “феями-чарівницями” під час процедур ми одягаємо маски та рукавички.

Також складно стало щодо вбрання на ефір, адже раніше мене одягав магазин, а зараз вони на карантині. Через це викручуюсь своїми силами й витискаю по-максимуму зі свого гардеробу. А поза кадром у мене стиль одягу – не офіційний, тому з цим трішки важко.

Однак, зовсім скоро це закінчиться, і ми ввійдемо у звичайний ритм життя. Наразі, варто пам’ятати, що період карантину залежить виключно від нас самих. Тому потрібно мити руки, по-максимуму ізолюватися, носити маску та берегти себе.

Людмила Шиляєва

Людмила Шиляєва, кросфітерка та бігунка, засновниця вінницької бігової спільноти “NoBoringRunners”, художниця та співорганізаторка “Breakfast&Sketch”. На фото – перша праворуч.

Я з дитинства дбаю про тіло самостійно, тому час на салони легко можу поміняти на тренування чи пробіжку. Раз у рік можу волосся підстригти кардинально, чи підрівняти у салоні. А так увесь час віддаю тренуванням, змаганням та подорожам. Багато займаюся на турніках та кросфітом, тому мої нігті завжди були коротко підстрижені та відшліфовані в домашній умовах. Карантин змінив це. Без спортивного залу я стала більше бігати та займатися іншими вправами, нігті почали рости, вперше знайшовся час зробити щось нове, а салони закриті.

Через два тижні після початку карантину інстаграмна реклама підкинула ідею придбати домашній набір для покриття нігтів гель-лаком. Через день набір вже був у мене: лампа, топи, база, припрайм, ремувер, лак рожевий, апельсинові палички, баф і серветки без ворсу. Пару рандомних відеоуроків на “YouTube”, і я сама собі зробила манікюр, хоч до цього не фарбувала їх півтора року.

Фото роботи надане співрозмовницею.

Ще планую навчитися рівняти кінчики волосся, але воно середньої довжини, тому так просто його не підстригти. Але я навчусь, коли виникне така гостра потреба.

Зараз час цікавих можливостей та спроб. Є час на книжки та онлайн-уроки (сама інколи їх проводжу). Ми активно почали збиратися на онлайн-скетчинги тричі на тиждень: малюємо, вчимо нові техніки, спілкуємось, знайомимось з новими людьми.

Дмитро Кожухар

Дмитро Кожухар, вокаліст гурту “Space of Variations”.
Фото – dima_spaceofvariations

Я завжди ходив до когось стригтися, а бороду стрижу сам вже багато років. Іноді рівняю собі скроні.  Під час карантину альтернативи особливо не було, і я сам себе підстриг. Художній окомір присутній, і я був упевнений, що все вийде і я надто не на партачу.

Днями на своїй сторінці в Інстаграм Дмитро опублікував це фото із підписом “Self made hairstyle”.

Найбільш дивне, що я багато разів просив різних барберів зробити щось подібне, і майже завжди виходила якась фігня. Може я не міг пояснити толково, що саме мені потрібно… В результаті зробив сам і залишився задоволений.

Щодо інших учасників гурту, відповіддю будуть такі фотографії від нашого барабанщика. Це Тіма стриг дівчат.

 

 

Хроніки карантину. День 38. Фото з інстаграм-акаунту @v_zhashkov
Підпис: Хочете ідеальну стрижку під час карантину? Наш майстер прекрасно вас підстриже! Все під контролем головних критиків каре.

Також Дмитро поділився, що найбільне під час карантину йому не вистачає все ж фестивалів. З його слів, у “Space of Variations” скасувався європейський тур і скоріш за все злітають всі літні фестивалі.

Ольга Мірошниченко

Ольга Мірошниченко, фотографка.

Одразу скажу: я не люблю часто ходити на б’юті-процедури поза домом. Тобто раз в місяць стрижка – це не часто. Але коли до цього додається ще фарбування, манікюр раз у два тижні (тому що нігті швидко відростають), педикюр і шугарінг – це вже забагато для мене, тому по максимуму стараюсь робити все собі сама. Вже років чотири сама фарбуюсь, на манікюр теж приблизно стільки ж не ходжу… А от стрижки – це проблема.

Я, наприклад, стрижусь під каре, яке може відростати декілька місяців, і це буде непомітно. Востаннє це було ще у грудні. Я тільки потилицю підбриваю, коли сильно заростає. А от зі стрижкою чоловіка і дітей складніше, тому що усі завжди ходили до перукаря.

Фото Ольги Мірошниченко.

Чоловік зараз просить, щоб машинкою його постригла, але я вже скинула йому мем зі стрижками на карантині і сказала, що може вибирати на свій розсуд. Софію, доньку, ми водили стригтися чітко перед карантином – 14 березня. А Захар заростає. Може збрию йому потилицю і скроні, а вже після карантину підемо до перукаря поправити форму.

Я загалом дуже просто ставлюся до волосся, і мені не критично, щоб всі постійно ходили з ідеальними стрижками, фарбуванням і укладками. Але тим, хто звик все робити у майстрів, огріхи при самостійному фарбуванні можуть неабияк зіпсувати настрій.

– “Мамо, я хочу червоне волосся, як у тебе” – чула я останній рік-два.
Фото Ольги Мірошниченко.

Те, що я можу пофарбувати дітей, якщо вони дуже просять – це вже побічний продукт того, що я сама себе фарбую два роки (ще два до того мене подруга приходила фарбувала).

Софію я пофарбувала кілька тижнів тому, коли фарбувалася сама і залишилось трохи фарби. А Захара фарбую фіолетовою “Тонікою” з серпня. У вересні він пішов у п’ятий клас і жодних претензій до нього щодо кольору не було. Хоча я про всяк випадок запитала в класної керівниці, чи буде ок, якщо ми оновимо йому колір. Це взагалі було дуже експериментально, і ми не знали: “зайде” йому, чи ні. Тому замовляти дорогу фарбу я не бачила сенсу. Але те, як у нього лягає колір, мені дуже подобається.

Можу передбачити, що коментаторів буде “бомбити” на тему: як же можна фарбувати дітей у яскраві кольори – “вони ж діти”. Але скажу, що “коли, як не зараз?”. Я не бачу перешкод для зміни кольору волосся в будь-якому віці, а не тільки тому, що – сивина і її не хочеться помічати.

Квентін

Квентін (ім’я змінено на прохання співрозмовника), барбер.
Ілюстративне фото – hmcontinental.com.

Ці обмеження ніяк не вплинули на мою роботу, і звісно, що я працюю – жити за щось же потрібно…

Оскільки барбером працюю давно, то з клієнтами проблем в принципі немає. Зараз то я до них ходжу, то вони – до мене. Це всі – мої друзі, але я й у звичайні дні “ліваків” не стрижу. Прайс залишився такий же, нічого не змінилося. А за кількість клієнтів не можу сказати навскидку: буває забито (тиждень стрижу по 2-3-6 в день), а буває взагалі не стрижу.

Взагалі я не поділяю політику публічного афішування своєї комерційної діяльності. Кому зараз потрібні ці барбери, перукарі?… Ми самі собі розберемося. Ви краще поцікавтеся в людей, як вони розв’язують питання з харчами і виживанням. А на “карантини” ваші я чхати хотів. Дезінфекція інструментів у моїй справі – звісно це №1, але маски, рукавички – ні. Я й на вулиці їх не особливо ношу, лише у магазин.

Варто зауважити, що нещодавно в Україні зареєстрували петицію на ім’я Прем’єр-міністра з проханнямдозволити працювати салонам краси та перукарням, до завершення карантину тимчасово в обмеженому режимі, з суворим дотриманням норм стерилізації та дезінфекції”. Адже фінансова-економічна криза, на думку автора петиції (від ГО “Спілка Професіоналів України в індустрії краси”), є не менш загрозливою для держави та народу України, ніж вірус “Covid-19”.

Станом на вечір 26 квітня петиція набрала 3617 голосів із 25000 необхідних для її розгляду.

Однак, коментуючи таку ініціативу, Квентін відповів дещо скептично:

– Якщо хто не в курсі, то люди, яким адресовані ці петиції, використовують їх у якості туалетного паперу, – вважає місцевий барбер.

Головне фото Марини Сербінович 

Читайте також: “Хотіла показати мамі Париж”: як карантин “наламав” вінничанам планів

Читайте також: “Ми будемо на межі банкрутства”: як виживають вінницькі ресторатори в умовах карантину

Читайте також: Життя під час пандемії: вінничани про карантин, роботу та надії. ФОТО, ВІДЕО

✐ Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.