Оновлено: 23 Червня 2022, в 11:29
Реклама
З моменту повномасштабного вторгнення росії до України минуло вже 109 днів. За цей час українські родини чи не в кожному місті чули щонайменше десятки сирен або навіть вибухів чи пострілів.
Все це, навіть без отриманих травм, може негативно впливати на психічний та фізичний стан різних категорій людей.
І якщо у минулому матеріалі ми розповідали про “непомітні” наслідки війни у дорослих і чому важливо боротись з головним болем напруги та тривожними станами, то цього разу поспілкувались із дитячим лікарем-неврологом про проблеми, які можуть виникати в українських дітей.
У цьому матеріалі ми обговорили з Павлом Васильовичем Ковальчуком, дитячим лікарем-неврологом клініки “Нейромед“, зокрема, які неврологічні проблеми найчастіше виникають у дітей під час повномасштабного вторгнення, які поведінкові та соматичні (або “тілесні”) відхилення є сигналом звернутись до лікаря, а також як діяти батькам під час стресових ситуацій в умовах війни, аби заспокоїти дітей. Також радимо прочитати наш попередній матеріал на схожу тему.
З якими проблемами найчастіше звертаються діти або батьки з дітьми до дитячої неврології в медичний центр “Нейромед” після повномасштабного вторгнення?
Найчастіше, це гострі реакції на стрес, які можуть проявлятись різним чином, в першу чергу поведінковими порушеннями. Особливо важко їх переносять дітки з розладами розвитку – діти з аутизмом, розладом дефіциту уваги і гіперактивності, інтелектуальною недостатністю.
По-друге, це тривожні розлади і їхні ускладнення, по-третє, це больові симптоми, зокрема, головні болі.
Взагалі на фоні стресу загострюються практично всі хронічні стани, зокрема, головні болі напруги, частішають напади мігрені.
Великою проблемою є втрата доступу до медичної допомоги і до ліків, особливо для переселенців. Так, наразі працюють програми, які надають з-за кордону ліки, але не всі про них знають. І часто є запит замінити лікування через те, що препарат зараз недоступний – наприклад, у дітей з епілепсією. У них можуть почастішати або з’явитись напади, які були успішно контрольовані ліками.
Можемо детальніше зупинитись на проявах, які вперше з’являються у дітей вже після вторгнення? Що робити батькам, якщо з’явились зміни в поведінці та стані дитини, яких не було раніше?
Тут йдеться про тривожні розлади, порушення поведінки та прояви раніше компенсованого захворювання. Щодо останнього, то це прояв розладу, який був у дитини, але в мирний час вона з цим справлялась.
У цих випадках варто звертатись до фахівців.
НЕ варто приймати ліки без доведеної ефективності, самопризначені чи призначені некомпетентними лікарями. Адже, наприклад, деякі ліки, ефективні для дорослих, можуть не допомагати чи бути шкідливими для дітей.
Зупинимось на змінах поведінки. Здається, природними є певні зміни в поведінці дітей з огляду на сирени, новини, шум техніки, пострілів тощо. А з якими саме змінами в поведінці потрібно звертатись до лікаря?
Якщо будь-які зміни починають впливати на якість життя, це вже є приводом для звернення. Однак такими, через які точно необхідно звертатись – поведінка самопошкодження, чи фрази про нанесення собі травм, суїцидальні думки чи спроби, втрата маси тіла, стійкі порушення сну, ознаки депресії – коли дитина втрачає інтерес до раніше цікавого, втрата інтересу до однолітків.
Якщо повернутись до власне неврологічних проблем, то вони не зникли з початком війни, а ось їхня діагностика утруднилася. Наприклад, у випадку комбінацій головного болю, блювання, порушення координації, варто чимшвидше звернутися до лікаря. Ці симптоми можуть бути проявами набагато серйозніших хвороб, які потребують професійної діагностики.
Крім того, звертатись до фахових лікарів варто, коли є регрес в розвитку чи руховому розвитку – коли дитина раніше говорила 30 слів, а наразі розмовляє п’ятьма, або коли раніше дитина їздила на велосипеді, а зараз не може це робити.
Зазначу також, що наразі є можливість звернутись до фахівця для онлайн-консультації. Зрозуміло, що вони мають обмежену цінність, але при деяких розладах, наприклад, епілепсіях чи рухових порушеннях, показують ефективність. Адже такі відхилення пацієнти чи батьки можуть записати на відео, а лікар – проаналізувати та встановити діагноз чи спрямувати на прийом до лікаря.
Наостанок, що робити батькам у стресових ситуаціях під час війни, щоб заспокоїти дитину?
По-перше, подавати приклад своїми діями. Також варто зайвий раз не панікувати, мати план дій на кожну ситуацію, розмовляти з дитиною та пояснювати, що, наприклад, у випадку сирени ми не кричимо і не лякаємось, а мусимо піти в бомбосховище.
Так само, якщо сім’я перебуває в зоні бойових дій, то можна обережно підготувати дітей до можливих негативних наслідків, наприклад, смерті рідних. Є, звісно протилежний підхід, коли дитину намагаються відмежовувати від негативу, але в умовах війни висока ймовірність, що дітей наслідки бойових дій торкнуться, незалежно від зусиль батьків.
Але найкращий “лайфхак” – за можливості, звернутись до психолога, який володіє методами когнітивно-поведінкової терапії.
Скористатися послугами профільних фахівців клініки “Нейромед” можна, звернувшись за номерами: (068) 293-18-81, (063) 306-47-13. Адреси центрів мережі “Нейромед”:
⦁ вул. Пирогова, 109 (територія ВОПНЛ ім. Ющенка);
⦁ вул. Хмельницьке шосе, 92 (територія Центральної районної лікарні);
⦁ вул. Замостянська, 26 (Будинок Побуту «Ювілейний»);
⦁ вул. Хмельницьке шосе, 84 (Подільський регіональний центр онкології);
⦁ вул. Пирогова, 46 (ВОКЛ ім. М.І.Пирогова).
Фото надані “Нейромедом”
Дякуємо!
Тепер редактори знають.