Глобальні та локальні проблеми, екологічний слід кожного із нас, сортування сміття та спроби жити zero waste, прості методи скоротити кількість сміття та нове життя старих речей – про все це і навіть більше говорили під час лекції.

Лекція про «Життя у  Zero waste або нуль відходів» у хабі «Місто змістів» перетворилася у палку дискусію, до якої активно  долучилося багато присутніх. Кількість зацікавлених вразила навіть лекторку.

Про те, що Земля вичерпала свої ресурси говориться вже давно, жахаючі заголовки в іноземних та українських ЗМІ з’являються систематично, фото із островами сміття в Тихому океані також вже не є новинкою для свідомих людей. І все це зростає, збільшується та виробляється із великою інтенсивністю.

На противагу масовому забрудненню середовища різного роду сміттям, з’являються активісти, які турбуються про свій екологічний слід і намагаються жити zero waste, тобто максимально мінімізувати кількість сміття.

Звичайно, в Україні цей рух не є масовим, проте в кожному місті вже працюють активісти, які розповідають, показують та впроваджують в життя проекти, які допоможуть хоча би трохи мінімізувати шкідливе сміття в нашому житті. Однією із таких є менеджерка програми «Екологічне місто»  фонду громади Подільської громади Надія Лінчук.

На початку лекції Надія зазначила, що незважаючи на те, що Земля має певний ресурс, який може бути відновлений, людство вже використало набагато більше ресурсів. Тому нам потрібно півтори планети, щоб просто вижити. Саме для цього кожному із нас вона радить задуматися про свій екологічний слід та взагалі спосіб життя, який ми наразі ведемо.

Чому  це важливо?

Для того, щоб «врятувати» хоча би дату, коли Земля вичерпає всі свої ресурси, варто дотримуватися принаймні мінімальних правил, які стосуються zero waste, а головне – розумно споживати. Cаме нерозумне споживання призводить до багатьох проблем в екології та навіть зі здоров’ям, адже ці дві речі достатньо взаємопов’язані.

Надія показала кадр із мультика «Валлі», в якому людство було вимушено покинути планету, адже вона стала дуже забруднена. Там залишилися лише роботи і гори сміття.

Zero Waste

Рух Zero Waste заснувала Беа Джонсон, француженка, яка зараз проживає в Каліфорнії. З 2008 року вона вирівняла свій екологічний слід. Жінка почала практикувати корисні правила і звички. За декілька років офіційно був зареєстрований рух та марка.

Беа веде блог, де розповідає від початку свого руху як вона дійшла до цього, як взагалі так сталося, що вона вирішила розпочати  такий спосіб життя. Там можна знайти інформацію про те, як екологічно подорожувати, які мінімізувати пластик в житті та взагалі дізнатися про життя її сім’ї.

За теорією і філософією zero waste, головним пунктом є розумне споживання. Тому в першу чергу варто сказати «ні» зайвому. Позбавтеся від речей, які ви не вдягали останні декілька років, журналів, які просто лежать на поличках, не беріть флаєри та брошурки на вулиці. Адже якщо їх ніхто не братиме, зникне попит на такого роду промоцію та рекламу.

Щодо одягу, то Надія радить знайти свій власний стиль та купувати якісні речі, що прослужать декілька років.

Другим пунктом є скорочення кількості покупок та кількості відходів, які ми використовуємо.

— Нам потрібно переглянути стиль споживання. Подумати про те, що слугує, коли ми купуємо, як ми купуємо, чи ми піддаємося бажанню прийти голодним і спраглим і зібрати все, що бачимо. Ми можемо обійтися без ще однієї чорної футболочки, бо в нашій шафі їх є три. Ми можемо відмовитися від ще одних якихось брючок, бо в нас їх є 3-4 пари, — зазначила дівчина.

Надія відразу розповіла про те, як можна розпрощатися із речами, які вже не використовуються. Наприклад, речі можна викинути у зелені контейнери для одягу, які знаходяться по місту: цим ви допоможете тим, хто їх потребує, наприклад, людям із малозабезпечених сімей або ж тимчасово переміщеним особам. Також речі завжди можна продати, віддати або використати їх ще раз, пошивши торбинки, які надалі можете використовувати для покупок.

Поділитися з ближнім: що складають у вінницькі контейнери для вживаних речей і кому віддають допомогу

Книги сміливо несіть в бібліотеки, даруйте, обмінюйте або ж також продавайте.

Іграшки для дітей та одяг для дорослих: як у Вінниці роздають речі з “соціальних контейнерів”. ФОТО

Надія також продемонструвала різні види торбинок, якими користується під час покупок, деякі пошиті саме із старого одягу. Окрім цього, тим, хто також купує без поліетиленових пакетиків порекомендувала зважувати їх, адже вага може бути від 30 до 100 грамів.

Пакет не потрібен: як екологічно закупитися на борщ в супермаркеті та на базарі. ВІДЕО

Як виявилося, у залі були вінничани, що мають торбинки для закупів ще з 1999 року, тобто одна якісна торбинка може слугувати навіть 10 років.

Допоможе економити і скоротити кількість сміття і власна баночка, термогорнятко або звичайне горнятко, яке герметично закривається. Надія продемонструвала декілька видів та розповіла чому краще використовувати для теплих напоїв саме алюмінієві або металеві, позаяк пластик при нагріванні вивільняє певні шкідливі речовини, що є у його складі.

Окрім цього, при покупці пластикового багаторазового горнятка варто звертати увагу на маркування. Цей пластик обов’язково має перероблятися, тоді ви точно знатимете, що він потрапить на полігон. Те саме стосується контейнерів для їжі.

Для тих, хто хоче зменшити кількість відходів, дівчина радить мати хоча би мінімальний набір, що економитиме ресурси. До нього входить: торбинка для покупок, багаторазове горнятко чи термогорнятко, полотняні пакетики для покупок, контейнер для їжі та за можливості набір кухонного приладдя (ніж, ложка, виделка).

Вінничани ж розповіли історії по те, що продавці інколи бояться продавати в свою тару, адже хвилюються, що в тарі може бути щось шкідливе і при отруєнні все звунуватять їх в неякісному товарі.

Третім важливим пунктом є скорочення виснаження ресурсів. Перш за все варто використовувати речі, які вже раніше використовувалися. Тут на допомогу приходять секонд-хенди, розпродажі та домашні барахолки.

Перетворити папір на дерево: як вінницькі студенти рятують природу та вирощують редьку… з блокнотів

Можна ділитися із родичами, сусідами друзями. Надія також порадила для цього спробувати використати чати ОСББ, де завжди активні обговорення.

Окрім цього для збереження ресурсів, лекторка радить купити одну якісну річ, яка прослугує 10 років, ніж 8 дешевих. А також при кожній покупці думати про свій екологічний слід.

Четвертим і одним із найбільш актуальних і обговорюваних став пункт про сортування та утилізацію. Як виявилося, більшість присутніх в залі сортує сміття.

Куди у Вінниці можна здати вторсировину та небезпечні відходи. ІНТЕРАКТИВНА МАПА

Надія ще раз розповіла, що до сухих відходів варто викидати все, що може бути перероблено: папір, скло, пет-пляшки, пластик, метал,  а до вологих – все, що має бути «захоронене»: органічні відходи, рештки їжі та предмети особистої гігієни.

Згодом все відправляється на полігон. На жаль, у Вінниці не всі вулиці міста мають баки для роздільного сортування сміття. Відсутні вони в приватному секторі та вулицях, з вузькими заїздами ,куди не можуть проїхати автівки «Ековіну» та забрати сміття з контейнерів.

Тим, хто живе у приватних будинках Надія радить мати компостери або компостерні ями, а сухі відходи здавати в пункти переробки вторсировини.

Урбан-компост: вінничан навчать не вивозити за місто «гроші»

Переваги життя у стилі Нуль відходів. Перш за все ви заощаджуєте кошти. Додаєте плюс своєму здоров’ю ,адже купуєте речі, які є більш корисними і потрібними в господарстві, а пластик не потрапляє у вашу їжу.

Zero Waste, як маркетинговий хід і спосіб життя

На лекцію завітала і вінничанка, яка декілька років намагається жити zero waste Юлія. Вона мати двох дітей, певний період працювала в туризмі та 10 років займається маркетингом. Розповідає, що завжди мала любов до природи, але трапився певний колапс:

— Ти маркетолог, ти друкуєш флаєри, ти поширюєш рекламу, товари в супермаркетах, рекламуєш речі і в той же час ти намагаєшся жити zero waste. Я не живу так, але намагаюся.

Дівчина не вважає себе еко-блогеркою, а лише маркетологом, який завдяки своїм вмінням і знанням може показати людям, що можна купувати те, що вони хочуть екологічно. Просто варто все використовувати з розумом.

— В мене є чашка, сумка, бавовняні і фатинові торбинки. Я не соромлюся цього, на мене нормально дивляться, нормально відносяться, але звичайно бувають різні казуси. Під моркву підкладають пакет, бо вона брудна і тому подібне. Є продавці, які кажуть, що у вас не клеїться, беруть пакет, клєють цінник поруч. Всі ці моменти говорять про те, що люди в нас ще не готові, ще не зріле суспільство, ми не розуміємо ще важливості цього всього. Для нас важливо, що Вінниця – чисте місто, якщо сміття немає на вулицях. Але це означає, що його немає взагалі.

Чому вінничани не хочуть сортувати сміття або не вірять в “ЕкоВін”

Найбільше обговорень викликало питання саме сортування сміття. Декілька присутніх сказали, що вони та їхні знайомі декілька разів бачили, якщо одна автівка забирала з контейнерів і вологе і сухе сміття разом. Проте, жодного фото чи відеодоказу не надали.

1000 гривень за фотодоказ: як Вінниця готується до європейських правил сортування сміття

Надія ще раз нагадала про винагороду тим, хто сфотографує або зніме на відео момент, коли сміття потрапляє в одну автівку ЕкоВіну. Окрім цього дівчина зазначила, що такий вчинок не вигідний самому підприємству, адже для вологих відходів автівки часто забруднюються і якщо вони потраплять до сухих, то роботи буде в два рази більше.

Багато хто з вінничан говорив, що контейнери для роздільного збору сміття – це лише піар. Інші натякали на відсутність прямого контакту з ЕкоВіном та ігнорування заявок і дзвінків.

Для когось недостанім є саме інформування населення про правила сортування та подальший шлях сміття.

Понад 70% вінничан сортують сміття: «ЕкоВін» показав, як на звалищі пораються з відходами. ФОТО

А хтось не вірить, що на полігоні у Стадниці нормально та правильно його сортують, адже самі вінничани не дотримуються певних правил поводження із сухими відходами, які до здачі на переробку потрібно очистити від залишків їжі.

Загалом вінничанам від ЕкоВіну хочеться більше прозорості, кращої та якіснішої інформаційної кампанії на тих самих масштабних святкуваннях, фестивалях та різних заходах, а також комунікації.

Окрім цього, великою проблемою є стан сміттєвих баків, що розташовані в дворах. Декілька присутніх розповіли, що в певних районах до них неможливо підійти, адже самі контейнери брудні, сміття смердить, а поруч вже могли «похазяйнувати» безхатьки або собаки.

Один із присутніх вінничан пояснив це елементарною відсутністю культури викиду сміття, адже часто на смітник воно вже потрапляє із доволі неприємним ароматом.

Незважаючи на те, що звучали пропозиції сортувати сміття на більше позицій, ніж на вологі та сухі, майже всі присутні погодилися з тим, що варто для початку почати правильно і відповідально сортувати хоча би на дві позиції.

Надія також відмітила, що часто містяни ламають контейнери і вже декілька відправилися на ремонт. Хоча вартість одного 10 000 гривень.

Щодо питання про популяризацію та кращу інформаційну кампанію на заходах, то дівчина зізналася, що немає достатньої кількості волонтерів, які готові займатися промоцією сортування сміття та приділяти цьому свій час і запросила всіх охочих приєднатися. Хоча велика кількість ігрових промо-кампаній в школах та дитячих таборах вже проводилася.

А на завершення тим, кого зацікавила тема, порадила прочитати книгу «Дім в нуль відходів» та зазначила, що завжди рада комунікації. А всі присутні змогли отримати календар “12 корисних звичок”, який допоможе швидше та легше перейти на розумне споживання.

Фото Миколи Геркалюка

Марина Однорог

See Full Bio