Оновлено: 8 Жовтня 2020, в 13:56
1 жовтня суддя Вінницького міського суду Антонюк частково задовольнив позов очільниці Вінницького обласного осередку проросійської політичної партії Шарія Світлани Магденко проти шеф-редактора видання “Вежа” Андрія Качора.
Так, суддя Василь Антонюк серед іншого зобов’язав журналіста спростувати інформацію про те, що очільниця Вінницького обласного осередку партії Шарія Світлана Магденко працює на проросійського пропагандиста Анатолія Шарія. Під час судового засідання 1 жовтня, суддя оголосив лише резолютивну частину ухвали, а також зобов’язав журналіста виплатити активістці проросійської партії моральну компенсацію у розмірі п’ять тисяч гривень.
Очільниця Вінницького обласного осередку партії Шарія Світлана Магденко
Також суд зобов’язав Качора спростувати інформацію про те, що Магденко передавала Шарію дані щодо того, в який дитсадок ходить син журналіста. Попри те, що в своїх матеріалах журналіст в цьому контексті вказував на зовсім іншу особу – виховательку дитсадка Олену Панасюк, щодо якої була подана відповідна заява в поліцію і яка тепер зареєстрована як кандидатка в депутати Вінницької міської ради від партії Шарія.
Світлана Магденко (друга праворуч) разом із Костянтном Мамросенком (перший ліворуч) – поплічником ліквідованого проросійського терориста Мотороли, учасником захоплення Харківської ОДА на початку гібридної агресії Росії проти України.
Друга ліворуч – Антоніна Бєлоглазова – колишня керівниця партії Шарія, учасниця російської екстремістської організації НОД, брала участь в масових акціях у Москві на підтримку анексії Криму, публічно заявляла, що воює проти України на боці Росії.
Крім того Антонюк зобов’язав журналіста також виплатити Магденко матеріальну компенсацію в розмірі близько 300 гривень, які активістка партії Шарія нібито витратила на ліки, адже статті Качора, з її слів, вкрай негативно вплинули на її здоров’я, зокрема психічне. Водночас у своєму позові Магденко вимагала від Качора понад 80 тисяч гривень компенсації.
Коментуючи рішення суду, журналіст Качор заявив, що вважає рішення суду несправедливим, спростовувати достовірну інформацію наміру не має і буде подавати апеляцію на таке рішення суду.
Зазначимо, що суддя Василь Антонюк, який виніс таке рішення, є фігурантом списку “Судді Майдану”.
Крім того у Мережі є документ Вищої ради правосуддя України, в якому повідомляється про “відкриття дисциплінарної справу стосовно судді Вінницького міського суду Вінницької області Антонюка В.В”.
Справу відкрили за поданням прокуратури, яка з’ясувала, що 27 січня 2014 року суддя Антонюк виніс постанову, якою визнав винною особу у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), та застосував до нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 5 діб. Зазначимо, що стаття 185-1. стосується порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій.
Загалом у реєстрі “Судді Майдану” понад три сотні суддів з усієї України (з них 11 – з Вінниччини). Проте суддя Антонюк не потрапив під люстрацію і не був звільнений.
Нагадаємо, раніше Верховний Суд України не задовольнив касаційну скаргу Анатолія Шарія у справі проти журналіста Віталія Портнікова та каналу “Еспресо” і фактично дозволив називати Шарія “кремлівський проектом”.
Нагадаємо, що очільниця вінницького осередку проросійської партії звернулася до суду з позовом після публікації “Рускіє ідут або Хто і навіщо атакує Вежу”, в якій Качор описав деталі провокацій проти нього і його родини, а також колективу редакції з боку активістів проросійської партії.
Окрім публікації, Качор також звернувся з відповідними заявами у правоохоронні органи, акцентуючи на сотнях погроз, які отримували від прихильників Шарія його родина та колеги. Пізніше активіст вінницького осередку партії Шарія Артем Артеменко здійснив напад на журналіста. Сьогодні у цій справі було оголошено вирок: нападника повністю визнали винним та присудили йому два роки позбавлення волі умовно з іспитовим терміном три роки.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.