× Пошук публікацій на Veжa
× Пошук публікацій на Veжa

«Вікно життя»: за вісім років при жіночому монастирі у Вінниці анонімно залишили двох немовлят

13:04
Автор: Дар'я Гоц

У середмісті Вінниці знаходиться жіночий римо-католицький монастир, який “захований”  на Соборній за різнокольоровою п’ятиповерхівкою поряд із капуцинським костелом. Черниці монастиря ведуть скромне і тихе життя, майже не спілкуючись із пресою. А ще вони рятують життя немовлят. 

Якщо пройти повз медичний центр імені св. Джанни Беретти Молля при монастирі та зазирнути за чорні ворота, у стіні побачите віконечко з написом-проханням до туристів не відчиняти його. За склом – колиска із квітчастою ковдрою. Це – «Вікно життя» при монастирі Згромадження Дочок Милосердя Каносіянок. З’явилось воно ще 8 років тому, у 2011, і за цей час у ньому залишили двох дівчаток. Перший випадок трапився за рік після відкриття «Вікна життя», а другий – за шість років, наприкінці 2018.

– Ми не можемо нікого засуджувати, ситуації бувають різні. Сестри можуть лише молитись за цих жінок та дітей, – розповідає секретарка монастиря Марина Киричук.

У 2012 році, пізно вночі 13 лютого, у монастирі пролунали голосні сигнали, які автоматично реагують на відкриття «Вікна життя». За декілька хвилин до нього спустились черниці монастиря, які побачили у колисці немовля – це була дівчинка, яку залишили лише за декілька годин після її народження.

Навколо монастиря немає камер відеонагляду, що гарантує анонімність і поки сестри-монахині спустяться до «Вікна життя» – у жінки є час, щоб непомітно піти. Власне, саме так і сталось.

– Дуже часто жінки бояться, що їх будуть карати, переслідувати і, можливо, це їх спонукає залишати дітей у різних місцях і часто – непередбачених для дітей. «Вікно життя» – це місце, де жінка може анонімно для себе і безпечно для дитини залишити своє немовля.

Щойно черниці знайшли дитину – одразу викликають «швидку» та поліцію. Дитину передають до «Центру матері та дитини», де нею опікуватимуться та лікуватимуть, якщо необхідно, адже невідомо, як саме проходили пологи. «Вікно життя» розраховано на те, щоб дитина перебувала там не більше п’яти хвилин.

До речі, доволі часто туристи або відвідувачі ігнорують наліпку з проханням не відчиняти «Вікно життя» без необхідності. Щоразу, як таке трапляється, у багатьох місцях монастиря лунає голосне сповіщення і черниці реагують на кожний випадок – раптом хтось залишив дитину. Іноді таке траплялось декілька разів на день.

Пізно ввечері наприкінці листопада 2018 року сигнал «Вікна життя» знову пролунав у монастирі. Цього разу вже за декілька хвилин черниці тримали маленьку нещодавно народжену дівчинку.

– Людське життя безцінне з моменту зачаття, бо ж християни вірять, що вже з моменту зачаття Бог дає душу. Якщо за весь цей час було б врятовано лише одну дитину, то «Вікно життя» виправдало себе вже на всі 200 відсотків, тому що кожне людське життя потребує всього, щоб його врятувати, – додає Марина Киричук.

– Звичайно, що жінок ніхто не розшукував, а якщо мати змінює думку і через деякий час приходить за дитиною, або починає її шукати, то жінці віддадуть цю дитину, якщо її не встигли вдочерити або всиновити.

Чи розшукували залишених дівчаток їхні мами або ж рідні у монастирі не знають, принаймні до них ніхто не приходив. Однак, Марина Киричук додає, що дітей залишали у досить холодну пору року, але дівчатка були добре загорнуті в щось тепле.

– Ми ніколи не знаємо, що в серці жінки, яка залишає дитину. І, думаю, для неї це рішення не є легким. Чи свідомо, чи підсвідомо, вона розуміє, що робить неправильно, але якісь обставини її змушують йти на цей крок і я не думаю, що вони погано ставились до цих дітей. Просто є така вимушена необхідність залишити дитину у «Вікні життя», де її швидко знайдуть і нададуть необхідну допомогу. Якщо жінка залишить дитину десь на сходах лікарні, чи у під’їзді, чи біля смітників, то зрозуміло, що там дитину знаходили досить пізно.

Щодо долі знайдених у «Вікні життя» дітей, то про це відомо також небагато. Першу дівчинку за декілька місяців вдочерили, що буде з другою дівчинкою і чи вже є люди, які готові її прийняти у сім’ю, у монастирі наразі не знають.

Випадки, коли жінки залишали своїх небажаних дітей у небезпеці, або позбавляли їх життя, на жаль, трапляються. Протягом 2018 року у поліція Вінницької області розслідувала випадки, коли немовля знаходили у смітнику (у березні в Хмільнику). Ще один випадок трапився у липні в Ямпільському районі – жінка, яка приховувала свою вагітність, народила на березі річки та позбулася дитини, кинувши в воду.

– Часто жінка перебуває у такому стресі і страху, ми не знаємо, як проходила вагітність, чи мала вона підтримку зі сторони чоловіка, сім’ї. Можливо, жінка взагалі приховувала цю вагітність і народжувала не в лікарні, ще є післяпологова депресія і досить часто жінка перебуває у шоковому стані. Можливо, в такому досить нервовому стані жінка не до кінця усвідомлює, де саме вона залишає дитину, – вважає Марина Киричук.

За її словами, до «Вікна життя» ставляться по-різному. Дехто вважає, що його наявність лише заохочуватиме жінок залишати своїх дітей, але у монастирі заначають, що це просто місце, де жінка, яка потребує, може залишити свою дитину і бути певною, що малюку допоможуть, а її саму не засуджуватимуть. Окрім цього, схожі «Вікна життя» – це доволі поширена практика у світі та існують вони як у країнах із низьким рівнем життя населення, так і в досить розвинених державах. До речі, у монастирі кожна жінка може поспілкуватися із сестрами-монахинями на різні теми та отримати підтримку.

Вгору

Дякуємо!

Тепер редактори знають.