Війни активістів: Гайда звинувачує “Чорний комітет” у розпалюванні антипольських настроїв

20:09
Автор: admin
Become a Patron!

Вінницька громадська активістка Таїсія Гайда, котра нещодавно потрапила в епіцентр скандалу щодо роздмухуванні у місті ксенофобії та антисемітизму, тепер звинувачує у подібному активістів “Чорного комітету”.

Активістка звернулася до поліції із заявою, в якій звинувачує місцевий осередок “Чорного комітету” в “ображанні гідності представників польського народу”. У своїй заяві Таїсія Гайда посилається на репортаж Vежі з акції “чоркомівців” яку вони провели 29 січня біля вінницького залізничного вокзалу.

Нагадаємо, що тоді група молоді “перейменувала” меморіальну дошку, присвячену зустрічі Симона Петлюри та польського маршалека Йозефа Пілсудського у Вінниці. Активісти заклеїли дошку паперовою табличкою з написом «Пілсудський обіцяв українцям допомогу, а сам підписав сепаратний мир з Росією, окупував Західну Україну і проводив антиукраїнську політику».

Тоді “Чорний комітет” заявив, що їхня акція – це “симетрична відповідь” на спроби польських законодавців криміналізувати “бандерівську ідеологію”.

З огляду на це Таїсія Гайда вважає, що “дана акція на місцевому рівні розпалює міжнаціональну ворожнечу та спричиняє міжнаціональні конфлікти” та просить поліцію відкрити кримінальне провадження за ст. 296 ККУ (Хуліганство”) та 161 ККУ (“Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії.

Окрім того, активістка просить визнати її потерпілою, адже їй “була нанесена значна моральна шкода як представниці польської національної меншини”. Також Гайда зазначила, що передасть дану інформацію до польського консульства.

Нагадаємо, що нещодавно з’явилася інформація про розгляд польським сеймом законопроекту про криміналізацію “бандерівської ідеології”. Згідно із запропонованим законом, кримінальним злочином вважатиметься пропаганда діяльності Степана Бандери та ОУН, а також звинувачення поляків у співпраці з нацистами. Закон передбачає три роки ув’язнення за такі “порушення”, без огляду на те, на території якої держави вони відбулися.

Ця ініціатива викликала обурення українського суспільства, зокрема історики та громадські діячі згадали, що маршалек Пілсудський сам співпрацював з нацистами, підписував з ними військові союзи, а на похоронах Пілсудського був присутній сам Адольф Гітлер.

Адольф Гітлер на похованні Юзефа Пілсудського

Окрім того, Пілсудського звинувачують у співпраці з більшовиками заради знищення УНР, а також в каральних операціях проти етнічних українців.

Шляхом укладення окремого таємного договору недавніх колег по загальноросійській соціал-демократії Пілсудського з Леніним був здійснений план негласної допомоги більшовикам для перемоги над УНР і Денікіним.

Подробиці переговорів і договору розкрив шеф генерального штабу польської армії генерал Тадеуш Кутшеба лише після смерті Пілсудського. Він засвідчив, що восени 1919 року прибула до Микошевич, поблизу Луцька, радянська місія «Червоного Хреста» під проводом польського комуніста, колишнього польського соціаліста і доброго знайомого з Пілсудським, Юліуша Мархлєвського. Мархлєвський через довірену особу нав’язав контакт з Пілсудським, який визначив для переговорів капітана Бернера. Бернер свідчить, що Пілсудський через нього передав Леніну пропозицію припинити бойові дії, встановити лінію розмежування польських і більшовицьких російських військ, а також утворити між ними нейтральну смугу шириною 10 кілометрів. 21 листопада Мархлєвський привіз із Москви позитивну відповідь Леніна, який лише вимагав збереження переговорів у таємниці.

Тактикою таємної допомоги для Радянської Росії Пілсудський добився того, що червоні по черзі розбили Дієву Армію УНР, а потім Добровольчу армію Денікіна. Настав час використати ситуацію, що склалася, для здійснення плану відновлення Польщі в межах 1772 року. З метою юридичного прикриття свого походу в Україну Пілсудський змусив Українську місію у Варшаві підписати декларацію про українсько-польський воєнний союз. При цьому польський уряд наполіг, щоб скоротити (реформувати) Армію УНР лише до трьох дивізій. Пілсудський і його штаб прагнули після вдалого походу на Київ і Одесу встановити свій повний військовий контроль над Правобережною Україною, а Уряд УНР звести до становища безправного сателіта.

Попри те, що польський уряд надавав фінансову підтримку екзильному уряду УНР, а деякі політики з найближчого оточення прем’єра були знайомі з українською проблематикою, Пілсудський нічого не зробив для припинення антиукраїнської політики місцевої адміністрації у Західній Україні. У вересні-жовтні 1930 за розпорядженням уряду Пілсудського на окупованих Польщею українських землях силами армії і поліції було здійснено репресивні акції щодо українського населення, розраховані на придушення українського національно-визвольного руху.

Вікіпедія

Іллюстративне фото – vlasno.info

✐ Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.