У Вінниці розробили попередню 3D-реконструкцію одних із найдавніших архітектурних пам’яток міста: Вінницьких мурів, Спасо-Преображенського собору та Костелу Святої Діви Марії Ангельської.
Це ще не остаточний їхній варіант, але подивитися, як приблизно виглядали ці будівлі у 17-19 столітті, можна вже.
Відео з візуалізацією історичних будівель на своєму ютуб-каналі опублікував “Центр Візуальних Проектів”. Це громадська організація, що об’єднує фахівців у сфері 3D моделювання. Зараз вони працюють над проектом комп’ютерної візуалізації всього історичного центру Вінниці: від острова Кемпа до школи №2 й від Кумбар до Миколаївської церкви.
Першими об’єктами цього проекту стали три найвизначніші архітектурні пам’ятки міста: комплекси єзуїтських та домініканських мурів а також Костелу капуцинів у період 17-19 століть (сьогодні – приміщення обласного архіву, краєзнавчого та художнього музеїв, Спасо-Преображенського кафедрального собору та Костелу Святої Діви Марії Ангельської).
Дмитро Вєтошкін, керівник ГО “Центр візуальних проектів” та координатор цього проекту, розповів, що над візуалізацією цих пам’яток команда з п’яти спеціалістів працювала півроку: перші три місяці вони збирали усю наявну інформацію (проектну документацію, схеми, малюнки, фотографії тощо), а решту часу працювали над 3D моделюванням.
3D візуалізація
Гіпотетична реконструкція поєзуїтської частини комплексу “Вінницькі мури”
(друга половина XVIII ст.)
Реконструкцію робили відповідно до плану поєзуїтських мурів близько 1791 року. Наземну частину візуалізували на основі гіпотетичної реконструкції професора Ричкова, тож ця візуалізація не претендує на істину в останній інстанції.
Сьогодні це приміщення обласного архіву, краєзнавчого та художнього музеїв.
Реконструкція поєзуїтських та домініканських мурів та кляштору капуцинів
(друга половина XVIII ст.)
Сьогодні це приміщення обласного архіву, краєзнавчого та художнього музею, Вінницького Спасо-Преображенського кафедрального собору та Костелу Святої Діви Марії Архангельської.
Реконструкція домініканської частини комплексу “Вінницькі мури”
(друга половина XVIII ст.)
Реконструкцію робили відповідно до проекту будівництва Домініканського костелу середини XVIII ст. Основну частину споруди було зведено, але у зв’язку з ліквідацією Домініканського ордену, верхня купольна частина була недобудована. Периметр мурів і господарські споруди теж зображені на проекті забудови. Недобудована купольна частина була покрита гонтовим перекриттям.
На цій реконструкції — верхня купольна частина зображена відповідно до плану забудови костелу. Сьогодні це приміщення Вінницького Спасо-Преображенського кафедрального собору.
Реконструкція домініканської частини комплексу “Вінницькі мури”
(XIX ст.)
Базову частину споруди здійснено відповідно до проекту реконструкції собору 1989 р. Верхня купольна частина та елементи фасаду реконструйовано відповідно фотографій кінця XIX ст.
Реконструкція кляштору ордену братів — капуцинів
(друга половина XIX ст.)
Реконструкцію робили на основі плану території комплексу капуцинів кінця XIX ст. Костел Святої Діви Марії Архангельської змодельовали на основі планів фасаду та поверхових розрізів 1927 р., а також використали фотографічні матеріали кінця XIX ст.
Стилістику господарських споруд здійснили відповідно до реконструкції архітектора Є. Совінського, який виготовив макет в натурі (макет сьогодні експонується в приміщенні Костелу Святої Діви Марії Архангельської).
Реконструкція комплексу колишніх поєзуїтських мурів
(XIX ст.)
Реконструкцію робили на основі генерального плану поєзуїтського монастиря. Фіксаційні креслення 1838 р. підписані архітектором Мельниковим. Також були використані фотографії XIX ст. та фіксаційні креслення фасадів, прилеглих будинків та брамового флігеля.
Сьогодні це приміщення обласного архіву, краєзнавчого та художнього музею.
Реконструкція поєзуїтських та домініканських мурів та кляштору капуцинів
(XIX ст.)
Сьогодні це приміщення обласного архіву, краєзнавчого та художнього музею, Вінницького Спасо-Преображенського кафедрального собору та Костелу Святої Діви Марії Архангельської.
Зазначимо, що раніше на ютуб-каналі “Visual Projects” були опубліковані попередні 3-D візуалізації Вежі Артинова, театру ім. Садовського, готелю “BelleVue” (колись був розташований на перетині сучасних вулиць Соборної та Оводова), а також схема-макет об’єкту “Вервольф”, що у Стрижавці.
На початку місяця цю візуалізацію показали фахівцям Вінницького обласного краєзнавчого музею, Вінницького обласного архіву, архітекторам міста тощо й отримали від них правки та зауваження. Наприклад, деякі дослідники не мають єдиної думки щодо того, чи складали Собор та Костел єдиний комплекс. Також зауваження були й до дерев’яних бійниць у стінах мурів, до конфігурації муру Костелу Діви Марії Ангельської тощо.
Зі слів Дмитра Вєтошкіна, деякі елементи вони вже доопрацювали, але наразі проект готовий лише на 20%. Далі, щоб відтворити історичний вигляд цих об’єктів, потрібно відтворити оригінальні текстури, зовнішнє оздоблення цих будівель, елементи побуту і навіть інтер’єр (келії, частину підземель тощо).
Зі слів Дмитра Вєтошкіна, це соціальний проект, над яким фахівці з “Центру Візуальних проектів” працюють у вільний час. А роблять це для того, щоб показати, як виглядали архітектурні пам’ятки Вінниці у різні епохи. Далі ця модель буде у вільному доступі, тож її зможуть використовувати у відео, комп’ютерних іграх, для музейних експонатів тощо. Але головним чином це роблять для AR (доповненої реальності) – щоб туристи, наприклад, за допомогою смартфонів могли побачити, як змінювався історичний центр Вінниці у різні епохи.
Роблять усе, зі слів Дмитра, своїми силами, але фінансову та ресурсну підтримку їм надає київський підприємець вінницького походження Денис Глінчевський, який також працює у сфері IT й цікавиться історією.
Дмитро Вєтошкін розповів, що такими темпами вони можуть завершити проект за декілька років. Найскладнішим, з його слів, є відтворення будівель 17-18 століття, тому що у цей період ще не було фотографії, а малюнки та креслення подекуди не збереглися.
Саме тому, наприклад, реконструкція поєзуїтської частини комплексу “Вінницькі мури” є гіпотетичною: її створювали методом аналогії до подібних будівель того часу в різних країнах. Тож для історичної достовірності 3D моделей, команда “Центру Візуальних Проектів” співпрацює з істориками та архітекторами міста.
Наступним об’єктом, за який візьмуться фахівці “Центру”, стане Вінницький замок, що колись розташовувався на горі у Старому місті. Його, зі слів Дмитра Вєтошкіна, можна буде відтворити лише методом аналогії.
Графіка – visualprojects.com.ua
Дякуємо!
Тепер редактори знають.