Світові шедеври з пазлів: художній музей пропонує вінничанам мистецьку онлайн гру

8:37
Автор: Vежа
Become a Patron!

Вінницький обласний художній музей започаткував проект «#КартинаПазл онлайн» − «10 шедеврів світового мистецтва». Щотижня вінничани зможуть більше дізнатись про мистецтво, відомих постатей та ще й пограти та скласти відомі картини.

Нині на сторінці художнього музею вже п’ять картин проекту. Всі пов’язані з відомим родом Потоцьких.

– Вже декілька років у нашому музеї проходить інтерактивна гра-лекція «Картина-пазл»: група відвідувачів ділиться на дві команди, які наввипередки відповідають на запитання для здобуття більшої кількості пазлів, щоб у наступному етапі швидше зібрати картину. А чому б нам не збирати онлайн роботи нашої колекції? – вирішили у музеї.

Робота №1

Софія Главані-Вітт-Потоцька

Скласти пазл можна ТУТ

Життя Софії (1765-1822) було яскравим, сповненим таємниць та інтриг. Через кохання до цієї жінки будували міста й парки, втрачали голову й батьківщину, йшли на зраду й підступи… Збереглася велика кількість мемуарів, у яких життя Потоцької оцінювалося по-різному – від захоплення нею до звинувачень у шпигунстві на користь Польщі чи Росії. Проста дівчина з Константинопольських передмість увійшла у вище аристократичне європейське коло і стала відомою політичною фігурою того часу.

Як і багато інших чоловіків, Станіслав-Фелікс Потоцький був зачарований Софією. Знаючи, що майбутня дружина – велика поціновувачка природи й всього прекрасного, ще задовго до вінчання граф потай від коханої наказує звести в одному зі своїх маєтків парк. І в містечку Умань виникає прекрасний пам’ятник любові – великий парк в пейзажному стилі, з водоймами, античними скульптурами, рідкісними породами дерев і рослин.

На будівництво було витрачено близько п’ятнадцяти мільйонів злотих, а крім титулованих архітекторів над створенням парку працювали тисячі кріпаків. Були викопані ставки, створені штучні струмки й гроти та навіть відтворена міфічна підземна ріка Стікс.

 

Робота №2

Йоганн Лампі Старший «Портрет Станіслава Фелікса з синами» (1791 р.)

Скласти пазл можна ТУТ

Станіслав-Фелікс Потоцький (1752-1805) – шляхтич та магнат, генерал коронної артилерії, засновник парку «Софіївка» в Умані. Був одним із найбагатших людей краю. У 1775 році Станіслав переносить свою резиденцію із Кристинополя (Львівської обл.) до Тульчина, тим самим ознаменувавши початок золотої доби в розвитку міста.

У 1782 році архітектор Лакруа будує для Потоцького по-королівському розкішний палац. Станіслав Потоцький любив український фольклор. У Тульчині він мав оркестр українських музиків під керуванням Федора Ковальчука. Був членом масонської майстерні «Трьох білих Орлів» у Львові. Протягом 1785-1789 років займав посаду Великого майстра ложі «Великого Сходу».

Наприкінці життя прийняв ідеї ілюміната Тадеуша Грабянки титулованого «Королем нового Ізраїлю». До речі, авторські повтори даного портрету знаходяться у світових музеях: Луврі та Варшавському Національному музеї.

 

Робота №3

Валентин Еренс «Жозефіна Потоцька з донькою Пелагеєю»

Скласти пазл можна ТУТ

Походячи з багатого і знатного польського роду, красива й багата Жозефіна була одна з найпривабливіших наречених Польщі. Шукаючи гарну партію доньці, батьки відправили її до блискучого двору Єлизавети. Але партія знайшлась пізніше, у Польщі. Це був некоронований король Польщі, найбагатший наречений – Станіслав Щенсний Потоцький. Молоді одружилися за заповітом батьків, до шлюбу бачили лише портрети один одного. Розглядаючи шлюб, як обов’язок, були приємно вражені познайомившись. З часом між ними з’явилися романтичні почуття. Після одруження Станіслав вирішує перенести родинну резиденцію у місто Тульчин. Саме тут він у 1775 році починає будівництво розкішної резиденції, яка згодом отримує назву «Тульчинський двір».

Велику роль у створенні родинного гнізда внесла Жозефіна. Перебуваючи тривалий час у Петербурзі, вона знала, як зробити резиденцію гідною найбагатшої родини Польщі. Запросивши французького архітектора Лакруа, Жозефіна переконує чоловіка будувати палац у стилі класицизму, на манеру Катерини ІІ, для якої будує в цей час будується Мармуровий палац архітектором Антоніо Ренальді. На фронтонах палацу Тульчинського палацу вміщують герби родин Потоцьких і Мнішек. Перша володарка «Тульчинського двору» опікується і створенням парку за палацом, який згодом отримує назву «Хороше».

У шлюбі з Потоцьким Жозефіна народила одинадцять дітей. Померла у віці 47 років.

 

Робота №4

Ежен Бертьє «Портрет Франциска Салезія Потоцького»

Скласти пазл можна ТУТ

Франциск Салезій (1700 – 1772 рр.) походив зі Срібної гілки роду Потоцьких. Звів у Кристинополі (нині м. Червоноград Львівської обл.) родинний палац у французькому стилі. Захоплення прекрасним граф Потоцький привіз із Версалю: наказав довкола споруди насадити парк із найрізноманітнішими породами дерев, кущів і квітів. Поміж них – штучні каскади, весь парк був пронизаний десятками водних каналів і фонтанів.

Чепурними були будинки містян, вони займалися не лише землеробством, а й ремісництвом, торгівлею. У місті працювали ґуральня, лимарня, сідельна майстерня, ткальня полотна й миловарня. Тут у розпорядженні Франца Салезія була піхота, кавалерія й артилерія, яку складали кілька десятків гармат.

Отримавши великий спадок від батьків, а також чималі посаги з двох шлюбів, Потоцький перетворився на одного з найбагатших можновладців Речі Посполитої середини XVIII ст. Володіючи 70 містами й містечками з 400 тисячами підданих, серед сучасників отримав неофіційний титул «малого короля на Русі». Єдиним сином Потоцького був відомий у майбутньому граф Станіслав Щенсний – власник Тульчина і «Софіївки».

 

Робота №5

Ян Сімон «Портрет Марії Потоцької та Софії Ідл» (1847 р.)

Скласти пазл можна ТУТ.

В парному портреті пензля польського живописця Яна Сімона яскраво втілена висока культура салонного портрета І пол. ХІХ ст. Твір пройнятий романтичним настроєм, що так притаманний естетиці аристократичних кіл польського дворянства.

Насичений барвистістю, урочистою святковістю, локалізовано стриманою від гри рефлексів колірною подачею, яскраво підкресленою характеристикою моделей, яка вказує на пануючий на той час рівень вимог замовного портрета.

Оновлюється гра щотижня. Знайти її можна на сторінці художнього музею у Facebook

Читайте також: “Дивний і дещо моторошний” експонат: вінницький музей приєднався до всесвітнього флешмобу. ФОТО

Читайте також: Вивезені експонати та пожежа: як вінницький музей пережив нацистську окупацію. ФОТО

 

 

✐ Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.